Запитання для повторення та закріплення матеріалу

1. Назвіть основні принципи діяльності місцевих державних адміністрацій.

2. Яка система місцевих органів виконавчої влади існує в У країні?

3. Який правовий статус, відповідно до Конституції У країни, мають місцеві державні адміністрації?

4. Яка структура місцевих державних адміністрацій?

5. Який існує порядок формування місцевих державних адміністрацій?

6. Які функції, відповідно до Конституції України, ииконують місцеві державні адміністрації?

7. Які повноваження мають місцеві державні адміністрації?

Тема 6.8. Конституційно-правові основи судової системи та органів прокуратури План

1. Повноваження Конституційного Суду України.

2. Конституційний статус прокуратури в Україні. Функції прокуратури. Система органів прокуратури, принципи їх організації і діяльності.

Завдання для самостійного вивчення

1. Ознайомитися з методичними рекомендаціями та законспектувати їх.

2. Назвати основні принципи правосуддя в Україні.

3. Прокоментувати статус органів прокуратури.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Повноваження Конституційного Суду України

Конституційний Суд України є згідно з Конституцією України (ст. 147) єдиним органом конституційної юрисдикції у Україні, тобто це незалежний від законодавчої та виконавчої гілок влади спеціальний судовий орган, який здійснює перевірку нормативних актів на їхню відповідність Конституції України способом конституційного судочинства.

Порядок формування й діяльності, завдання, повно­важення Конституційного Суду України визначаються Консти­туцією України (розділ XII) та Законом України “Про Конституційний Суд України” від 16.10.96.

Завданням Конституційного Суду України є гаранту­вання верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Функціями Конституційного Суду України є вирішення питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України (конституційний контроль) і офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Повноваженнями Конституційного Суду України, чинного законодавства України є прийняття рішень та надання висновків у справах щодо:

1. конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента України; не менш як 45 народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2. відповідності Конституції України чинним міжнарод­ним договорам України або тим міжнародним договорам, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їхню обов’язковість;

3. додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста у порядку імпічменту;

4. офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Питання 2. Конституційний статус прокуратури в Україні. Функції прокуратури. Система органів прокуратури, принципи їх організації і діяльності

У механізмі державної влади прокуратура виступає підносно самостійним інститутом і безпосередньо не входить до іаконодавчої, виконавчої чи судової гілок влади, хоча й тісно взаємодіє з усіма гілками влади, особливо з останньою.

Згідно з Конституцією України (ст. 121) прокуратура становить єдину систему, до якої входять: Г енеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них проку­ратури, а також військові, транспортні та інші спеціалізовані прокуратури.

До органів військових прокуратур, зокрема, належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово-Морських сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських).

Найвищу сходинку в ієрархії органів прокуратури займає Генеральна прокуратура України, яку очолює Генеральний прокурор України.

У Генеральній прокуратурі України утворюється колегія у складі Генерального прокурора України (голова), його першого заступника, заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, інших керівних працівників органів прокуратури. Персональний склад колегії затверджується Верховною Радою України за поданням Генерального прокурора України.

Генеральний прокурор України є найвищою посадо­вою особою у системі органів прокуратури, він призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України (ст. 122, п. 25 ст. 85 і п. 11 ст. 106 Конституції України) та звільняється з посади Президентом України (при цьому Конституція України вже не вимагає згоди Верховної Ради України). Верховна Рада України може висловити недовіру

Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади.

Строк повноважень Генерального прокурора України - п’ять років.

Генеральний прокурор України здійснює керівниц і по органами прокуратури. Вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є обов’язковими для виконання усіма органами дізнання і попереднього слідства.

Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районні у містах, а також інші прокуратури очолюють відповідні прокурори. Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інші прокурори (на правах обласних) виконують такі функції:

1. призначають на посади і звільняють працівників, окрім тих, яких призначає Генеральний прокурор України;

2. за погодженням із Генеральним прокурором України вносять зміни до встановлених штатів підлеглих їм прокуратур у межах затвердженої чисельності й фонду заробітної плати.

Завдання, функції, повноваження прокурорів, організація, засади й порядок діяльності органів прокуратури визначаються Конституцією України, Законом України “Про прокуратуру” від 05.11.91.

Конституційними функціями прокуратури є:

1. Підтримання державного обвинувачення у суді. Проку­рор, який бере участь у розгляді справ у судах, не здійснює нагляду за діяльністю суду. Додержуючись принципу незалеж­ності суддів і підкорення їх тільки закону, він сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний та об’єктивний розгляд справ.

2. Представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом, яке полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

3. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове і нідство. При цьому оперативно-розшукову діяльність можуть ииконувати лише суб’єкти, визначені у Законі України від ІК.02.92 “Про оперативно-розшукову діяльність”.

4. Нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час шстосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних і обмеженням особистої свободи громадян. При цьому предметом нагляду є додержання законності під час перебу- ішиня осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, виправно-трудових, інших установах, що виконують покарання, або заходи примусового характеру, які признача­ються судом, додержання встановленого кримінально-виконав­чим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їхніх прав і виконання ними своїх обов’язків.

5. Нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.