
- •Перелік рекомендованої літератури....................................................................................24 вступ
- •1 Лабораторна робота №1 вирівнювання полігонометричного ходу корелатним методом
- •1.1 Мета, завдання і тривалість роботи
- •1.2 Основні теоретичні положення
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •1.4 Аналіз результатів роботи, висновки
- •2 Лабораторна робота № 2 урівнювання мережі тріангуляції параметричним методом
- •2.1 Мета, завдання і тривалість роботи
- •2.2 Основні теоретичні положення
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.4 Аналіз результатів роботи, висновки
- •3 Лабораторна робота № 3 вирівнювання нівелірної мережі методом полігонів в.В. Попова
- •3.1 Мета, завдання і тривалість роботи
- •3.2 Основні теоретичні положення
- •3.3 Порядок виконання роботи
- •Для мережі, яку наведено на рисунку 3.1,
- •3.4 Аналіз результатів роботи, висновки
- •Контрольні запитання.
- •Перелік рекомендованих джерел
ЗМІСТ
Вступ...............................................................................................................................................4
1 Лабораторна робота №1. Вирівнювання полігонометричного ходу корелатним
методом...........................................................................................................................................5
1.1 Мета, завдання і тривалість роботи.......................................................................................5
1.2 Основні теоретичні положення..............................................................................................5
1.3 Порядок виконання роботи.....................................................................................................6
1.4 Аналіз результатів роботи, висновки...................................................................................11
2 Лабораторна робота №2. Вирівнювання мережі тріангуляції параметричним методом.........................................................................................................................................11
2.1 Мета, завдання і тривалість роботи.....................................................................................11
2.2 Основні теоретичні положення............................................................................................11
2.3 Порядок виконання роботи...................................................................................................13
2.4 Аналіз результатів роботи, висновки...................................................................................18
3 Лабораторна робота №3. Вирівнювання нівелірної мережі методом полігонів В.В.Попова........................................................................................................................................18
3.1 Мета, завдання і тривалість роботи.....................................................................................18
3.2 Основні теоретичні положення............................................................................................18
3.3 Порядок виконання роботи...................................................................................................19
3.4 Аналіз результатів роботи, висновки...................................................................................22
Контрольні запитання...........................................................................................................23
Перелік рекомендованої літератури....................................................................................24 вступ
Виконання геодезичних робіт безпосередньо пов’язане з вимірюваннями, які отримуються з певною точністю. Як би ретельно не проводились процеси вимірювань, отримані у результаті цього значення виміряних величин будуть містити похибки. Поява похибок у результатах вимірювань супроводжується різними факторами: несприятливими зовнішніми умовами, недосконалістю приладів вимірювання, неточністю методів вимірювання, недостатньою кваліфікацією спостерігачів, що проводять вимірювання тощо. Для того, щоб в подальшому для практичних цілей використовувати результати вимірювань тих чи інших фізичних величин, слід усунути похибки. Для цього проводять математичне опрацювання геодезичних вимірювань, в результаті чого отримують їх надійні значення та оцінку точності.
Лабораторний практикум містить теоретичні відомості, робочі формули і порядок виконання урівнювання геодезичних мереж тріангуляції, полігонометрії та нівелювання корелатним та параметричним методами. Він призначений для студентів напряму підготовки 6.080101 - «Геодезія, картографія та землеустрій» денної і заочної форми навчання.
Контрольна робота для заочної форми навчання містить такі завдання:
1 Вирівнювання полігонометричного ходу корелатним методом.
2 Вирівнювання мережі тріангуляції параметричним методом.
3 Вирівнювання нівелірної мережі методом полігонів В.В. Попова.
1 Лабораторна робота №1 вирівнювання полігонометричного ходу корелатним методом
1.1 Мета, завдання і тривалість роботи
Вирівняти полігонометричний хід корелатним методом. Тривалість роботи – 10 год.
1.2 Основні теоретичні положення
Урівнювання починають з підрахунку числа умов, що виникають в ході. Число умов знаходимо за формулою:
,
(1.1)
де п' - число всіх вимірів;
к - число необхідних вимірів.
Число всіх вимірів в полігонометричному ході складається з числа сторін – n і числа кутів – (n+1) , тоді:
.
Число невідомих координат буде числом вершин ходу без двох, на які опирається хід, помножене на 2 (абсциса і ордината), тому:
,
тоді, відповідно до формули (1.1), одержимо:
.
Тому, число умов в полігонометричному ході не залежить від кількості пунктів і завжди буде рівне 3. За числом умов складають три умовні рівняння: одне кутове (або азимутальне) і два координатні, які мають вигляд:
(1.2)
де vs, v - поправки в виміряні кути і лінії;
-
нев'язки
приростків абсцис і ординат. Для
визначення
використовують
приростки
,
обчислені без попереднього урівнювання
кутів;
– різниці
абсцис і ординат точок ходу кінцевої і
з номером і
, де і
= 1, 2, ...
Найбільш надійне значення поправок vs і v - одержують при розв'язанні задачі під умовою:
.
(1.3)
Ваги виміряного кута і лінії визначають за формулами:
(1.4)
Тут с - постійна величина, вибрана з таким розрахунком, щоб надати формулам (1.4) зручності для обчислень.
При вимірюванні ліній топографічними світловіддалемірами величину с приймають рівну m2 ,тоді:
(1.5)