Література:

1. История всемирной литературы в 9-ти томах. Т. 7. – М., 1991.

2. Бялый Г. А. Тургенев и русский реализм. – М., 1962.

3. Батюто А. И. Тургенев – романист. – Л., 1972.

4. Лебедев Ю. В. Роман И. С. Тургенева “Отцы и дети”. –М., 1982.

5. Шаталов С. Е. Художественный мир Тургенева. – М., 1979.

6. Пустовойт П. Г. Роман И. С. Тургенева “Отцы и дети”. – М., 1991.

Семінарське заняття № 11-12. Проблематика і поетика роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара».

1. Творча історія роману «Злочин і кара».

2. Проблематика твору у світлі філософсько-естетичних поглядів автора. Авторська позиція в романі.

3. Своєрідність жанру (філософський, соціально-психологічний, ідеологічний, поліфонічний роман (М.Бахтін)).

4. Сюжетно-композиційні особливості та смисл назви роману.

5. Сутність теорії Раскольнікова, її суперечливий характер.

6. Раскольніков у системі образів: антиподи – Разуміхін, Порфирій Петрович, Соня Мармеладова і «двійники» – Лужин, Лєбєзятніков, Свідрігайлов.

7. Значення образу Соні Мармеладової для втілення авторського задуму.

8. Засоби характеротворення (портрет, пейзаж, внутрішні монологи, діалоги, вчинки, сни тощо) та роль поліфонії в романі. Навести приклади з тексту.

9. Петербург Ф. Достоєвського: урбаністичний пейзаж, інтер’єр, кольори та їх роль. Навести приклади з тексту.

10. Філософська символіка в романі. Поетика імен та прізвищ. Біблійні мотиви.

11. Типологічні особливості реалізму Ф. Достоєвського: увага до напружених ситуацій, «фантастичне» начало, поглиблений психоаналіз (співвідношення свідомості та підсвідомості, психологія сучасної людини, двійництво).

Література:

1. Достоевский Ф. Преступление и наказание.

2. Бахтин М. Проблемы поэтики Достоевского. – М., 1979.

3. Фридлендер Г. Достоевский и мировая литература. – Л., 1985.

4. Кирпотин В. Достоевский – художник. – М., 1972.

5. Кирпотин Разочарования и крушения Родиона Раскольникова. – М.,1974.

6. Карякин Ю. Достоевский и канун 21 века. – М., 1989.

7. Гроссман Л. Достоевский. – Л., 1962. – 544 с.

8. Крайчик Л. Русская литература ХІХ в. – Воронеж, 1997.

Семінарське заняття № 13-14. «Війна і мир» Л. Толстого як національно-героїчний, філософсько-історичний, психологічний і сімейно-побутовий роман-епопея.

1. Роман-епопея – своєрідність жанрової форми. Смисл назви.

2. Сюжетно-композиційні особливості роману. «Родинні гнізда» як структурний елемент композиції. Численність сюжетних ліній.

3. Метод «діалектики душі» як відображення морально-філософських шукань автора.

4. Система образів роману.

5. Духовні пошуки головних героїв твору (знайти приклади в тексті):

• князь Андрій Болконський: жага першості й слави, Болконський на полі Аустерліца, Андрій та Наташа: проблема «розуму й серця», Андрій у 1812, причини смерті;

• духовна еволюція П’єра Безухова: П’єр та суспільство, сімейна драма, дуель, масонство, П’єр під час Бородінського бою, П’єр в полоні (свобода людської душі – Платон Каратаєв), П’єр в епілозі – перспективи духовного розвитку.

6. Наташа Ростова: вічне оновлення, непередбачуваність життя та стабільність життєвих цінностей.

7. «Думка народна» як центральна ідея роману. Відношення народу до війни. Ідея «єдності» народу.

8. Толстовська філософія історії. Проблема історичної особистості, авторська трактовка образів Кутузова і Наполеона.