5. Поняття права та його ознаки

Право, як і держава є продуктом суспільного розвитку. Право – це система загальнообов’язкових, формально визначених правил поведінки, які встановлюються, гарантуються і оберігаються державою з метою регулювання суспільних відносин.

Ознаки права:

• загальнообов’язкова нормативність – право складається із взаємозалежних і узгоджених між собою норм, що поширюються на всіх осіб, яким вони адресовані. Всі особи зобов’язані виконувати вимоги правових норм;

• формальна визначеність – норми права знаходять вираження в законах, інших офіційних джерелах і відрізняються чіткістю і однозначністю приписів;

• державна забезпеченість – реалізація норм права забезпечується державною владою;

• системність – право це система правових норм.

6. Функції права

Роль права в житті суспільства виражається в його функціях.

Функції права – основні напрямки впливу на суспільні відносини з метою їх упорядкування.

Вони бувають загальносоціальні та спеціально-соціальні (юридичні).

Загальносоціальні функції – інформаційна (правова інформація), виховна (правове навчання), орієнтаційна (правомірна поведінка).

Спеціально-соціальні (юридичні) функції права – регуляторна і охоронна.

Регуляторна – функція упорядкування суспільних відносин.

Охоронна – функція встановлення мір юридичного захисту і юридичної відповідальності, порядку їх покладання і здійснення.

7. Поняття та структура правовідносин

У повсякденному житті ми постійно вступаємо у відносини один з одним, з установами, організаціями. Найбільш життєво важливі відносини регулюються нормами права. Виникає особливий вид суспільних відносин – правовідносини.

Правовідносини – це особливий вид суспільних відносин, учасники яких реалізують належні їм суб’єктивні права і юридичні обов’язки.

Структура правовідносин має чотири необхідних елементи:

• суб’єкти правовідносин;

• об’єкти правовідносин;

• суб’єктивне право;

• юридичний обов’язок.

Юридичний обов’язок – необхідність належної поведінки учасника правовідносин, яка передбачена законодавством і охороняється державою.

Суб’єктивне право – можливість суб’єкта за своїм розсудом задовольняти свої інтереси ( надається й охороняється державою ).

8. Система права: норми права, інститути права, галузі права.

Правові норми регулюють широкий спектр суспільних відносин. Для того, щоб це регулювання полегшити, існує строга структура системи права.

Система права – це система всіх чинних юридичних норм певної держави; це внутрішня організація права, виражена в єдності і узгодженості юридичних норм, що зосереджені в самостійних правових комплексах: галузях, інститутах.

Галузь права – це головний підрозділ системи права, який являє собою сукупність юридичних норм, інститутів і підгалузей, що регулюють певний рід суспільних відносин.

Галузі бувають:

• профілюючі: конституційне право, цивільне, адміністративне, кримінальне і т. д.;

• спеціальні: трудове право, фінансове, сімейне і т. д.;

• комплексні: екологічне, сільськогосподарське.

Якщо система права складається з галузей, то самі галузі складаються з правових інститутів.

Правовий інститут – це сукупність юридичних норм, які регулюють більш вузьку, ніж галузь права, групу однорідних суспільних відносин.

Інститути бувають: галузеві, міжгалузеві, регулятивні, охоронні, матеріальні, процесуальні. Споріднені інститути однієї і тієї самої галузі права у своїй сукупності утворюють підгалузь права.

Підгалузь права – це декілька однорідних інститутів права, які регулюють більш вузьку, ніж галузь права, групу суспільних відносин.

Наприклад, «зобов’язальне право» є підгалуззю цивільного права. Підгалуззю кримінального права є військово-кримінальне право.

Вихідним елементом системи права є норма права.

Норма права – це загальнообов’язкові, формально визначені правила поведінки, встановлені чи санкціоновані державою з метою врегулювання суспільних відносин.

Норма права має свою структуру: вона складається з гіпотези, диспозиції, санкції.

Гіпотеза – частина правової норми, у який описуються фактичні обставини, при настанні яких слід керуватися даною нормою.

Диспозиція - частина правової норми, яка вказує, якою повинна бути поведінка за наявності передбачених гіпотезою фактичних обставин.

Санкція – частина норми права, яка містить заходи впливу, застосовувані до осіб, що недотримують приписи правових норм.

Поняття «системи права» не можна змішувати з поняттям «правова система». Це поняття набагато ширше і містить у собі систему права, а також юридичну практику і панівну правову ідеологію. Таким чином, правова система – це сукупність усіх юридичних явищ, які існують у даному суспільстві.

Контрольні питання

1. Дайте визначення поняттю « держава».

2. Що таке форми держави?

3. Назвіть види форм державного правління.

4. Що таке форма державного устрою?

5. Назвіть види державно-політичного режиму?

6. Що таке право? Назвіть його ознаки.

7. Назвіть основні ознаки соціальної правової держави.

Лекція 2

Тема: Державний лад в Україні

План

1. Загальні засади конституційного ладу України

2. Верховна Рада України в системі органів державної влади.

3. Статус і порядок обрання Президента України.

4. Кабінет Міністрів в структурі органів державної влади.

5. Органи виконавчої влади різних рівнів.

6. Поняття місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування.

7. Судова система України.

Мета

Закріпити набуті знання щодо держаного ладу в Україні.

1. Загальні засади конституційного ладу України

Конституційний лад — це система суспільних відносин, передбачених і гарантованих конституцією та законами, прийнятими на її основі і відповідно до неї.

Загальні засади конституційного ладу – це основоположні начала, принципи, на яких будується конституційний лад. Вони закріплені у розділі І Конституції. Основні з них:

• Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава (ст. 1 КУ);

• Україна є унітарною державою (ст. 2 КУ);

• людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 3 КУ);

• єдине громадянство(ст. 4);

• Україна є республікою. Носієм суверенітету та єдиним джерелом державної влади в Україні є народ (ст. 5);

• поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6);

• визнання і гарантії місцевого самоврядування (ст. 7);

• принцип верховенства права (ст. 8);

• примат міжнародного права (ст. 9).