Іv. Орієнтовні напрями колективної виховної роботи вчителя-класовода з першокласниками

1. Виховання пізнавальних інтересів та активного ставлення учнів до суспільного життя.

2. Розширення, поглиблення і систематизація розуміння школярами моральних норм і правил.

3. Формування практичних умінь і навичок зразкової поведінки, турботливого ставлення до людей, природи.

4. Виховання позитивних рис характеру учнів: старанності, організованості, обов'язковості, співпереживання, шанобливого ставлення до старших.

5. Навчання школярів турботі про власне здоров'я, вивчення з ними правил особистої гігієни.

6. Залучення дітей до скарбниць української культури на основі традицій, звичаїв, обрядів, свят українського народу.

7. Допомога учням у становленні органів самоврядування.

V. Орієнтовні приклади деталізованої розробки окремих напрямів виховної роботи вчителя-класовода з першокласниками

1. Напрям ‑ валеологічне виховання:

Мета – сформувати в учнів уявлення про значущість власного здоров’я для майбутнього самоствердження, розвитку, вміння вести здоровий спосіб життя. Для досягнення визначеної мети доцільно реалізувати такі види діяльності педагога і вихованців:

• співпраця педагога і учнів із медичним персоналом школи;

• співпраця з батьками і вчителями-предметниками;

• використання діагностичних методів дослідження для корекції здоров'я вихованців;

• організація просвітницької роботи з дітьми;

• формування позитивного ставлення учнів до уроків фізкультури та до занять спортом;

• формування особистісної рефлексії учнів;

• залучення вихованців та батьків учнів до участі в різних формах спортивно-масової роботи.

2. Напрям ‑ моральне виховання:

• Мета ‑ навчити учнів розуміти сенс людського існування, цінність власного існування та цінність існування інших людей, сформувати уміння турботливо ставитися до людей. Для досягнення визначеної мети у співпраці з батьками учнів та вчителями-предметниками доцільно детальніше розробити та ефективно реалізувати такі завдання:

• розвиток в учнів бажання знати, розуміти і діяти відповідно до засвоєних моральних норм у реальних життєвих ситуаціях;

• виховання вміння здійснювати боротьбу за життя і виживати в екстремальних життєвих ситуаціях;

• виховання інтересу в учня до самого себе, бажання до самовдосконалення;

• розвиток вольових якостей, здатності до критичного мислення;

• формування позитивного ставлення до звичаїв і традицій свого народу, своєї родини;

• формування вміння надавати посильну допомогу членам своєї родини і дякувати за допомогу іншим людям;

• формування вміння слухати і чути, дивитися і бачити, усвідомлювати і робити висновки щодо власної поведінки;

• вивчення положення кожного учня в класі, проблем у спілкуванні з іншими;

• навчання моделюванню ціннісно-гуманних відносин за допомогою організації активних форм діяльності;

• навчання прояву емпатії, створення позитивної емоційної атмосфери спілкування;

• навчання дітей активним формам взаємодії з використанням тренінгів спілкування, дискусій, годин спілкування та інше;

• організація просвіти і консультування батьків із зазначеної проблеми.

Додаток № 7

Нормативні вимоги

до оформлення науково-методичної доповіді студента

з актуальної проблеми організації навчально-виховного процесу

в першому класі початкової школи

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ СТУДЕНТОМ ПРОГРАМИ ВИРОБНИЧОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Оцінювання результатів практик здійснюється за 100-бальною шкалою з обов’язковим переведенням у національну шкалу та шкалу ECTS.

Схема розподілу балів при оцінюванні результатів виробничої практики (за 100-бальною шкалою зі встановленням відповідності національній шкалі та шкалі ECTS) представлена у таблиці 1:

Таблиця 1.

№ п/п	Складові оцінювання	Розподіл балів (за 100-баль­ною шкалою)	Критерії оцінювання
			Оцінка за шкалою ECTS та її зміст	Оцінка за 100-бальною шкалою		Оцінка за національною шкалою
1.	Рівень теоретич­ної готовності до вико­нання про­грамових завдань практики	30	A – Високий рівень теоре­тичних знань з не­значними не­до­ліками, які не мають принци­по­вого значення	30 балів		Відмінно
			B – високий рівень знань з деякими недолі­ками	27 балів		Добре
			C – добрий рівень знань	25 бали		Добре
			D – посередній рівень знань із недолі­ками, до­ста­т­ній для виконання прак­тичних завдань	23 бали		Задовільно
			E – достатньо–міні­ма­ль­ний рі­вень знань, допус­ти­мий для виконання прак­тичних завдань	21 бал		Задовільно
			FХ– низький рі­вень, наявні лише окремі еле­мен­ти знань, недостатні для виконан­ня прак­тич­них завдань	12 балів		Незадовільно
			F – відсутні елементи знань, низький рівень, недопустимий для виконання практич­них завдань	0 балів		Незадовільно
2.	Якість виконання практичних зав­дань, передба­чених програмою практики	40	Використовується накопичувальний підхід з урахуванням кількості та обсягу практичних завдань, за умов якого студент отримує:
			За шкалою ECTS: А В С D E F FX	За 100-бальною шкалою: 36-40 балів 33-35 балів 30 -32 бали 27-29 балів 24 -26 балів 1-23 бали 0 балів	За аціональною шкалою: відмінно добре добре задовільно задовільно незадовільно незадовільно
3.	Рівень відповід­но­сті звітної доку­мен­тації установ­леним програмою вимогам, захист ре­зультатів практики	30*	Критерії оцінювання визначаються програмою кожного конкретного виду практики, за приведеною до 30-бальної 100-бальною шкалою
	Разом:	100 балів
4.	Рівень професійної сформованості особистості	Нараховуються бали зі знаком « – »

Примітки:

* за рішенням керівників практики бали можуть бути поділені у межах загальної суми між оцінкою звітної документації і захистом практики

На оцінку з практики можуть вплинути показники рівня професійної сформованості особистості студента-практиканта – погіршити її. Якщо студент під час практики дотримується вимог, що висуваються до професійної сформованості особистості майбутнього практиканта, то оцінка виставляється за результатами теоретичної, практичної підготовки та захисту документації практики. У разі порушень вимог, що висуваються до професійної особистості студента-практиканта, методист має право застосовувати штрафні санкції – зняти бали (до 5 балів). До таких порушень може бути віднесено – відсутність на настановній та підсумковій конференціях, відсутність на практиці студента з неповажної причини, відсутність конспектів занять, невчасна здача звітної документації, неохайність та невідповідність зовнішнього вигляду студента-практиканта іміджу педагога, низький культурний рівень мовленнєвого спілкування з дітьми та студентами, агресивність у стосунках з дітьми тощо.

Виконання програми практики з кожного змістового модуля оцінюється за 100-бальною шкалою.

Орієнтовна схема розподілу загального бюджету навчального часу за змістовими модулями практики:

Таблиця 2

№ п/п	Змістові модулі практики	Загальна к-сть кредитів ЕСТS, 7,5 із них:	Максимальна кількість балів за виконання програми практики за змістовим модулем (за 100-бальною шкалою)
1.	Психологія	0,5	100 балів
2.	Методика викладання української мови в початковій школі	1,5	100 балів
3.	Методика викладання математики у початкових класах	1,5	100 балів
4.	Методика навчання природознавства	1	100 балів
5.	Методика викладання образотворчого мистецтва	1	100 балів
6.	Методика трудового виховання та художньої праці	1	100 балів
7.	Шкільна гігієна	0,5	100 балів
8.	Педагогіка	0,5	100 балів

Підсумкова оцінка за виконання студентом програми практики розраховується як середньозважена оцінок за окремі змістові модулі.

Наявність оцінок F або FX за шкалою ЕСТS (менше 60-балів за 100-бальною шкалою, “незадовільно” – за національною шкалою) хоча б за один змістовий модуль практики виключає можливість позитивного оцінювання результатів практики в цілому.

30