Оцінка прогресивності норм витрат матеріалів

Виріб	Витрати на одиницю продукції, кг
	сталі			труб
	за нормою		фактично	за нормою		фактично
	минулого року	звітного року		минулого року	звітного року
Виріб А Виріб Б	129,93 464,22	129,93 463,98	129,34 464,53	0,48 1,05	0,48 1,95	0,49 1,98

Перевищення фактичних норм, норм минулого року свідчить про їх необґрунтованість або невиконання заходів щодо забезпе­чення нормативної витрати на всі вироби.

Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів най­більшою мірою пов'язаний з дослідженням матеріаломісткості ви­робництва продукції.

З погляду економічного змісту матеріаломісткість продукції промислових підприємств можна поділити на: матеріаломісткість усього обсягу виробництва; питому матеріаломісткість окремих виробів.

Матеріаломісткість усього обсягу виробництва продукції є узагальнюючим вартісним показником і визначає відношення всіх матеріальних витрат (без амортизації) до вартості товарної чи валової продукції, характеризує витрати всіх видів матеріальних ресурсів (сировини, основних і допоміжних матеріалів, закуплених напівфабрикатів, палива та енергії) на один карбованець товарної чи валової продукції підприємств.

Поряд з розрахунком загального показника матеріаломісткості, доцільно визначати окремі показники, які характеризують вико­ристання окремих видів матеріальних ресурсів (основних, допо­міжних, закуплених напівфабрикатів, палива, енергії); сировиномісткість, матеріаломісткість, паливомісткість, енерго­місткість тощо.

Окремі показники дають змогу пов’язати вартісні показники ма­теріаломісткості з натуральними, проаналізувати структуру по­казника.

Питома матеріаломісткість конкретних видів продукції може бути визначена як у вартісному, так і в умовно-натуральному та натуральному вираженні. Натуральний розрахунок може прово­дитись на виробництвах, де використовують однакові види сировини і матеріалів. Вартісний показник питомої матеріаломіст­кості визначають відношенням вартості витрачених матеріальних цінностей на виріб до його ціни.

У розрахунку питомої матеріаломісткості на одиницю продукції й одну гривню ціни використовують дані про фізичний обсяг випуску і витрати матеріалів. При такому розрахунку матеріа­ломісткості враховують тільки зміну фізичних обсягів випуску продукції і витрачених матеріалів. Однак під впливом НТР підви­щується суспільна корисність кожного виду продукції, її споживчі властивості (потужність, продуктивність, надійність та дов­говічність). У цьому випадку витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції навіть у натуральному вираженні можуть зро­стати. Тому важливо порівняти зростання суспільної корисності речі і витрат матеріалів і праці на її виробництво.

Оцінку прогресивності виробів треба проводити не тільки за абсолютною питомою матеріаломісткістю на одиницю продукції, а й на одиницю технічного параметра, тобто з урахуванням споживчих властивостей. Така питома матеріаломісткість називається параметральною. Вона може бути визначена матеріальними витратами на одиницю потужності, продуктивності, вантажопідйомності.

Однак питома і параметральна матеріаломісткість не відобра­жають вагової характеристики виробів, тому виникає потреба ви­значення конструктивної матеріаломісткості. Її визначають чистою вагою виробів на одиницю технічного параметра. Для вдос­коналення конструкції виробів можна застосувати прогресив­ні види матеріалів, при обробці яких досягається найбільший ефект. Тому розраховують відносну матеріаломісткість, яка є відношенням конструктивної матеріаломісткості до коефіцієнта вико­ристання матеріалів.

Планування та аналіз питомих показників матеріаломісткості допомагають чітко визначати і розглядати динаміку та рівень ма­теріаломісткості всього випуску.

У конкретних умовах виробництва ефективність використання матеріалів визначається іншими техніко-економічними показника­ми (коефіцієнт використання сировини, коефіцієнт використання заготовок, ККВ палива, коефіцієнт ФІ та ін).

Для характеристики матеріаломісткості розраховують два уза­гальнюючих показники: матеріаломісткість товарного (валового) випуску і матеріаловіддачу (табл. 6.24).

Таблиця 6.24