Тема 3: податок на додану вартість
Зміст:
1. Економічна сутність податку на додану вартість
2. Характеристика елементів оподаткування.
3.Місце ПДВ в процесі ціноутворення.
4. Податкова накладна.
5. Порядок обчислення і сплати ПДВ.
1. Економічна сутність податку на додану вартість
Оподаткування процесів споживання в Україні здійснюється через використання акцизів і мита. Акциз - це непрямий податок, який являє собою надбавку до ціни. Акцизи представлені двома формами: специфічні та універсальні.
Суть специфічних акцизів у тому, що не всі товари підпадають під акцизне оподаткування, а лише окремі їх види, причому є різні підходи до оподаткування різних груп товарів. Специфічним акцизом є акцизний збір.
Функціонування універсальних акцизів пов'язане із загальним підходом до оподаткування процесів споживання.
ПДВ - це непрямий податок на додану вартість, яка створюється на всіх стадіях виробництва та обігу, який включається у вигляді надбавки у ціну товару, робіт, послуг. Цей податок повністю сплачується кінцевим споживачем товарів, робіт, послуг.
Сутність ПДВ полягає у сплаті податку продавцем (виробником, постачальником) товарів, робіт, послуг з тієї частини вартості, яку він додає до вартості своїх товарів (робіт, послуг) до стадії реалізації їх. Додана вартість створюється в процесі всього циклу виробництва і обігу товарів, починаючи із стадії виготовлення їх і закінчуючи реалізацією кінцевому споживачеві. Відповідно податок сплачується на кожній стадії виробництва та обігу. ПДВ має широку податкову базу, практично охоплює всі види товарів і послуг. Продавець включає податок на додану вартість у вартість товарів та наданих послуг. Але й сам він сплачує ПДВ за придбані ним у процесі виробництва товари (роботи, послуги). Таким чином, сума сплаченого ним податку становить різницю між сумами податку, отриманими від покупців за реалізовані товари і послуги, та сумами податку, сплаченими постачальникам при придбанні тих товарів і послуг, які необхідні в процесі виробництва оподаткованих товарів (робіт, послуг).
ПДВ досить нейтральний до процесів ціноутворення, оскільки податковий тягар розподіляється рівномірно між усіма групами товарів і послуг, податок не впливає на поведінку платників, як учасників господарської діяльності, не примушує їх змінювати економічні рішення. Широка база оподаткування, яка включає товари, роботи, послуги забезпечує значні бюджетні надходження, а універсальні ставки полегшують обчислення ПДВ для платників і контроль податкових органів за повнотою та своєчасністю сплати податку до бюджету.
Можна стверджувати, що ПДВ свої переваги і недоліки (рис. 3.1)
Переваги:
відсутність
подвійного оподаткування і кумулятивного
ефекту;
рівність умов
щодо сплати як виробниками, так і
продавцями;
ритмічність
надходження коштів до бюджету держави;
регулює розмір
заробітної плати і ціни;
стримує кризу
перевиробництва і прискорює витіснення
з ринку слабких підприємств;
включає механізм
взаємної перевірки платниками податкових
зобов’язань;
дає можливість
стримувати невиправданий ріст цін.
Недоліки:
складний механізм
нарахування і сплати;
стримує розвиток
виробництва;
стимулює інфляцію
при застосування високих ставок;
негативно впливає
на високотехнічні і наукоємні
виробництва;
можливість
ухилення в умовах недосконалого
податкового обліку;
регресивний влив
на малозабезпечені верстви населення;
потребує підготовки
персоналу податкової служби.
Рис. 3.1. Переваги і недоліки податку на додану вартість
Загалом зміст податку на додану вартість чітко характеризують його класифікаційні ознаки (рис. 3.2).