14.2 Номенклатура інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів.

Нематеріальні активи – немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відділений від підприємства) і утримується підприємством з метою використання понад один рік (чи одного операційного циклу, якщо він перевищує рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або для надання в оренду іншим особам.

Гудвіл – перевищення вартості придбання над часткою покупця в справедливій оцінці придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань на дату придбання.

Придбаний чи отриманий нематеріальний актив відображується в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічний вигод, зв’язаних з його використанням, і його вартість може бути визначена.

До інших необоротних матеріальних активів відносяться:

• бібліотечні фонди (рахунок 111);

• малоцінні необоротні матеріальні активи (рахунок 112);

• тимчасові (не титульні) споруди (рахунок 113);

• природні ресурси (рахунок 114);

• інвентарна тара (рахунок 115);

• предмети прокату (рахунок 116);

• інші необоротні матеріальні активи (рахунок 117).

По іншим необоротним активам амортизацію можна нараховувати окрім вищеназваними методами, ще двома методами, а саме:

• в першому місяці використання об’єкту нараховувати 50% його вартості, що амортизується, а в місяці вибуття його з активів в результаті невідповідності критеріям визнання активом – останні 50%;

• нараховувати 100% вартості, що амортизується, в першому місяці використання об’єкту.

Запитання для самоперевірки.

1. В чому полягає облікова політика з питань інших необоротних матеріальних активів на підприємстві?

2. Що включається в собівартість об’єктів, збудованих власними силами, включає:

3. Який порядок ліквідації основних засобів з ініціативи керівника ?

4. Як нараховується амортизація по іншим необоротним активам ?

5. Які об’єкти обліку, не включаються до складу нематеріальних активів ?

Тема 5: Методологічні засади облікової політики лекція №15

Мета: Визначити номенклатуру і елементи облікової політики оборотних активів. Розгляд необхідних складових Наказу про облікову політику в частині обліку запасів як основи оборотних активів. Засвоїти порядок вибору способу розподілу транспортно-заготівельних витрат.

ПЛАН

15.1 Розробка облікової політики запасів, їх номенклатура та нормативно-правове регулювання обліку.

15.2 Облікова політика формування балансової вартості запасів та способи розподілу транспортно-заготівельних витрат.

Час: 2 год.

Література: [1], [3], [7 с.456-459], [12 с.235-241], [15 с.456-458].

15.1 Розробка облікової політики запасів, їх номенклатура та нормативно-правове регулювання обліку.

Основні завдання з питань облікової політики запасів:

• Контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням товарно-виробничих запасів та їх збереженням за місцями зберігання і на всіх стадіях обробки.

• Відповідність складських запасів нормативам.

• Раціональна оцінка виробничих запасів.

• Розрахунок фактичної витрачених матеріалів та їх залишків за місцями зберігання і статтями балансу

• Забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів.

• Відображення операцій випуску, відвантаження і реалізації продукції в регістрах поточного обліку в системі бухгалтерських рахунків.

• Контроль за виконанням плану по обсягу реалізації готової продукції, номенклатури, асортименту і якості, а також визначення результатів від її реалізації.

Запаси є найбільш важливою та значною частиною активів підприємства, займають особливе місце у складі його майна, а тому правильна організація обліку запасів є важливою передумовою раціонального їх використання.

Необхідною передумовою правильної організації обліку запасів є:

• раціональна організація складського господарства;

• розробка номенклатури запасів;

• наявність інструкції з обліку виробничих запасів;

• правильне групування (класифікація) запасів;

• розробка норм витрачання запасів.

Запаси класифікуються за трьома основними ознаками:

1. Призначені для реалізації в умовах звичайної діяльності. Це готова продукція підприємства, що відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченими договорами, товари у вигляді матеріальних цінностей , що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

2. Знаходяться в процесі виробництва з метою виробництва готової продукції. Це незавершене виробництво, напівфабрикати, брак у виробництві.

3. Призначені для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг, а також управління підприємством. Це насіння і садивний матеріал, корми (концентровані, грубі, соковиті, тваринного походження, мінеральні корми тощо), нафтопродукти (газ, бензин, дизельне паливо, нігрол , автол, дизпаливо , солідол тощо),тверде паливо (дрова, вугілля),різна сільськогосподарська сировина для переробки на млинах, крупорушках, олійницях, сушарках тощо, запчастини і ремонтні матеріали, малоцінні та швидкозношувані предмети.

При організації обліку запасів на підприємствах необхідно керуватися певними законодавчими та нормативними документами, які регламентують методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансових звітах:

—Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ;

—Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР;

—постановою Кабінету міністрів України "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" від 22.01.1996 № 116;

— Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Мінфіну України від 20.10.1999 № 246;

—Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Мінфіну України від 31.12.1999 № 318;

—наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку бланків суворої звітності " від 11.03.1996 №67;

— Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернених та використаних довіреностей на одержання матеріальних цінностей, затвердженою наказом Мінфіну України від 16.05.1996 № 99;

—наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів" від 22.05.1996 № 145:

• наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" від 21.06.1996 № 193;

• наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типової форми первинного обліку № М-26" від 07.10.1996 № 291

—наказом Міністерства статистики України "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи від 07.08.1996 №228/253;

—тощо.