3. Внутрішня й зовнішня торгівля: особливості і значення

Внутрішня торгівля князівства забезпечувала обмін між сільськогосподарським виробництвом, ремеслом і промислом. Формувалася система внутрішніх ринкових зв'язків спочатку у межах невеликих районів (кількох поселень) чи сільськогосподарської округи міст, волостей, потім великих адміністративно-господарських земель.

Внутрішня торгівля велася переважно на торгах, як у певні місце та палестинці час сходилися все, хто цього потребує було продати свій товар чи купити вироби інших. На ринкових площах були постійні торгові приміщення, у містах торгівля велася щодня, на більш малих — у визначені дні тижня.)

На торгах можна було купити зерно, випікання хліба, овочі, рибу, м'ясо, молоко, вироби ремесла і промислів

УXII—XIII ст. головною грошової одиницею була срібна гривня. Ця форма грошей свідчить про рівні концентрації багатства до рук пануючій верхівки та механізм виникнення особливих форм виробничих взаємин держави і обміну.

Торгівля зазнала менші втрати від монголо-татарського навали, ніж ремесло. Вже XIII ст. почалося піднесення торгівлі, визначений зростанням міст та розвитком ремесел. У містах з'явилися магазини, у яких продавалися найрізноманітніші товари, зокрема продукція сільського господарства.

Вигідне географічне розташуванняГалицко-волинского держави сприяло розвитку зовнішньої торгівлі. Українські купці активно торгували із Польщею, Угорщиною, Візантією,генуезскими і венеціанськими факторіями Причорномор'я, Литвою, країнами Західної Європи. Центрами торгівлі були Львів,Перемишль, Володимир, Луцьк, Київ, Галич.

Інтенсивніше проходила торгівля з Волині та Галичини Київ. Багато столітьПрикарпатие забезпечували Україну сіллю.

Купці вивозили зарубіжних країн шкіри, хутро, мед, віск, сіль, хліб, ремісничі вироби. З країн Західної Європи - й Півдня вони везли дорогі тканини, золото, срібло, породистих коней, риби, вина, прянощів. Князі, тобто державу, від торгівлі мали значні прибутки, з кожного купцявзималась мито. Один із таких митниць згадується літописцем в 1287 р. вГородли. Збирали його спеціальні службовці із окремих караванів, коней, від безлічі, кількості товарів. Умови міждержавної торгівлі вирішували керівники держави спеціальними угодами. АндрійЮриевич знизив мито одного грошу від коня, в 1320 р. він скасував повністю мита дляторунських купців. Митниці було також вХолми, Володимирі,Крешови,Любачеви, Городка і Львові. Внутрішня торгівля внаслідок панування натурального господарства розвивалася слабко.

Широкомасштабна торгівля потребувала нормальне функціонування грошової системи. Грошова одиницяГалицько-Волинского князівства була адекватної періоду Київської держави. У літописах зустрічаються назвагривня-кун і є дані, що грошові знаки виготовлялися не на Волині.

УГалицко-волинском державі у спілкуванні були інші грошові знаки. У грамоті АндріяЮриевича називалися такі одиниці: монета, гроші йденарий — розмінні частини гривні. Гривня дорівнювала 48 грошам чи 240денариям. Ці дрібні монети карбувалися у сусідніх державах — Чехії, Польщі й Угорщині. Як свідчать грамоти, вони був у вільному зверненні на Галицько-Волинському державі. Можливо, що галицько-волинські князі чи королі карбували таку ж монети, що західноєвропейські, але досі де вони знайдено в скарби.

У виникненні Галицько-Волинського держави сприяло вдале географічне розташування (віддаленість від Києва послабляла вплив центральної влади, природні умови робили землі важкодоступними для степових кочівників, ще, князівство розташовувалося на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів). Також сприяла необхідність загальної боротьби двох князівств проти агресію з боку Польщі й Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя й аж ярма і енергійна об'єднуюча політика князів РоманаМстиславича (1199—1205 рр.) і Данила Романовича Галицького (1238— 1264 рр.). Важливе значення мало існування біля князівства багатих родовищ солі, що викликало економічного зростання і інтенсифікації торгівлі.

Актуальність теми «Галицько-Волинське держава: особливості господарського розвитку» у цьому, що цей період відбулися суттєві зрушення у розвитку землеволодіння, міст, ремесел, внутрішньої і до зовнішньої торгівлі

Об'єктом дослідження є Галицько-Волинське держава, предметом - особливості господарського розвитку

Мета дослідження розглянути Галицько-Волинське держава: особливості господарського розвитку.

Завдання дослідження розглянути:

- Систему землеволодіння: форми і характеру.

- міста, ремесла: розвиток виробництва і значення.

-внутрішню й зовнішню торгівлю: особливості і значення.