Історія виникнення і розвитку соціології

План

1. Соціологія 19 ст.

2. Соціологія в 20 ст. етапи розвитку.

3. Внесок українських вчених у розвиток соціологічної науки.

В 19 ст. виникла потреба переходу від загальних філософських роздумів про суспільні тенденції його розвитку до позитивної науки про суспільство, як організм. На соціологію в цей час впливає суспільствознавство і вона отримує назву позитивізму. Було поставлено питання про створення позитивної науки про суспільство, яка спиралась на наукові факти. Постановлені соціології можна виділити ряд етапів:

• Пов'язаний іменами Канта, Спенсера, Маркса – цей етап глобальних концепцій розвитку суспільства. Кант – родоначальник соціології і засновник теорії позитивізму . Сім’ю розглядав, як базовий елемент суспільства. Саме сім’я є позитивною силою, яка цементує суспільство. Розпад сім’ї означає розпад і загибель суспільства.

Держава – це орган соціальної солідарності і гарант суспільного порядку.

Л юдина – це егоїстична істота, яка керується скоріш почуттям, а не розумом. Саме ця обставина робить необхідною збереження релігії і церкви, які виконують функцію регуляторів соціальної поведінки, забезпечують єдність вірувань і почуттів. Основний принцип Конта – це взаємозв’язок індивідума і суспільства для їх оптимального співвідношення потрібні загальна згода та консенсус.

С

ім’я держава церква

Всезагальний консенсус

Основні положення вчення Канта :

• Обґрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільства і можливість пізнання законів його розвитку.

• Визначив соціологію, як особливу науку про суспільство, що спирається на емпіричні дослідження.

• Розглянув суспільство, як систему з його статистичними і динамічними закономірностями, привернув увагу до вивчення соціальних інститутів і структури цієї системи механізмів її змін.

Г. Спенсер 1820 – 1903 рр. основні положення :

- обґрунтував положення для дослідження соціальних систем та соціальної структури.

- поклав початок вивченню соціальних інститутів, як форм самореалізації спільнот та знарядь соціального контролю, механізми їх взаємодії.

- здійснив аналіз багатьох понять, які увійшли до соціологічної школи, таких як система, структура, функція.

Карл Маркс ( 1818 – 1883 ) – створив матеріальне вчення про суспільство.

згідно з яким головною силою у розвитку суспільства є спосіб виробництва матеріальних благ. Згідно з його вченням розвиток суспільства носить закономірний, поступально-прогресивний характер. Маркс створив теорію про суспільно-економічний зв'язок між різними сторонами суспільства.

Основні положення вчення Вебера :

• Суспільство є автономною реальністю докорінно відмінною від природи.

• В суспільстві діє наділена свідомістю людина вчинки і поведінку якої потрібно досліджувати .

• Специфіка досліджуваного матеріалу соціології полягає в намаганні зрозуміти сенс вчинків та саму особу.

• З розвитком суспільства в людини зростає момент раціональності.

• Соціологія як наука повинна бути вільна від суб’єктивних суджень.

20-40 рр. 20 ст. Для цього періоду характерний інтенсивний розвиток емпіричних досліджень, збирання і аналіз конкретних соціальних факторів, широке використання емпіричного напряму.

40-70 рр. 20 ст. – для цього періоду характерним є панування структурного націоналізму. Свобода у суспільстві обмежена певними нормами, рамками і реалізується вибором.

П.Сорокін поділяв соціологію на теоретичну і практичну , розробив концепції соціальної стратифікації і соціальної мобільності.