- •Основи теорії та розрахунку трактора і автомобіля
- •1. Вступ
- •1.1. Із історії розвитку Вітчизняного тракторобудування
- •1.2. Із історії розвитку Вітчизняного автомобілебудування
- •1.3. Вклад Вітчизняних вчених в розвиток “Теорії трактора та автомобіля”
- •1.4. Типаж тракторів
- •1.4.1. Загальна будова трактора
- •1.4.2. Класифікація тракторів
- •1.5. Типаж автомобілів
- •1.5.1. Загальна будова автомобіля
- •1.5.2. Класифікація автомобілів
- •1.6. Предмет вивчення курсу “Теорія трактора та автомобіля”
- •1.7. Експлуатаційні властивості тракторів та автомобілів
- •2. Загальна динаміка колісних тракторів і автомобілів
- •2.1. Умови і режими роботи коліс
- •2.2. Утворення сили, моменту опору кочення та дотичної сили тяги
- •2.3. Фізико-механічні властивості грунту
- •2.4. Ведучий момент на рушіях трактора і автомобіля
- •2.5. Дотична сила тяги і її обмеження по зчепленню з ґрунтом
- •2.6. Необхідна і достатня умова руху трактора і автомобіля
- •2.7. Кінематика та динаміка веденого і ведучого коліс
- •2.7.1. Кінематика та динаміка веденого колеса
- •2.7.2. Динаміка ведучого колеса з пневматичною шиною
- •2.7.3. Зчеплення з ґрунтом і буксування рушіїв
- •2.9. Сили, які діють на рухому колісну машину
- •2.10. Тяговий баланс
- •2.11. Нормальні реакції грунту на передні і задні колеса тракторів та автомобілів
- •2.12. Нормальні реакції ґрунту на колеса трактора при роботі з навісною машиною
- •3. Загальна динаміка гусеничного трактора
- •3.1. Особливості кінематики і динаміки гусеничного рушія
- •3.3. Центр тиску гусеничного трактора і його зміщення відносно
- •Рівняння моментів має наступний вигляд
- •3.4. Робота гусеничного трактора з навісними машинами
- •Виконуємо такі арифметичні дії
- •Після скорочення рівняння (3.38) приймає вигляд
- •Рівняння (3.44) можемо записати наступним чином
- •3.5. Розподіл нормальних реакцій грунту
- •4. Визначення зчіпної ваги та розподіл навантаження
- •5. Тягова динаміка і паливна економічність трактора
- •5.1. Баланс потужності трактора
- •5.2. Побудова потенційної тягової характеристики проектуємого трактора
- •5.4. Процес розгону машинно-тракторного агрегату
- •5.4.1. Основні показники, їх оцінювання
- •5.4.2. Вплив на процес розгону механізмів для переключення
- •6. Тягова і гальмівна динаміка та паливна
- •6.1. Баланс потужності автомобіля
- •6.2. Динамічний фактор і динамічна характеристика автомобіля
- •6.3. Гальмівні властивості автомобіля
- •6.3.1. Процес гальмування автомобіля
- •6.3.2. Гальмова сила на колесах автомобіля
- •6.3.3. Рівняння руху автомобіля при гальмуванні
- •6.3.4. Вимірювачі гальмових якостей автомобіля
- •6.3.5. Гальмування двигуном
- •6.4. Паливна характеристика проектуємого автомобіля
- •7. Тягова динаміка повнопривідних
- •7.1. Основні типи безступеневих автоматичних трансмісій тракторів та автомобілів
- •7.1.1. Фрикційна механічна трансмісія
- •7.1.2. Електричні трансмісії
- •7.1.3. Гідродинамічна трансмісія
- •7.1.4. Гідростатична (гідрооб'ємна) трансмісія
- •7.2. Методика тягового розрахунку трактора
- •8. Теорія повороту тракторів та автомобілів
- •8.1. Теорія повороту колісних тракторів та автомобілів
- •8.1.1. Загальні відомості
- •8.1.2. Способи повороту колісних машин
- •8.1.3. Кінематика повороту колісної машини з рульовою трапецією
- •8.1.4. Динаміка повороту колісних машин
- •8.1.5. Керованість колісної машини
- •8.1.6. Вплив бокового уводу шин на кінематику повороту
- •8.1.7. Стабілізація керованих коліс
- •8.2. Поворот гусеничного трактора
- •8.2.1. Кінематика повороту
- •8.2.3. Поворот гусеничного трактора з навантаженням на гаку
- •8.2.4. Характеристика повороту гусеничного трактора
- •9. Стійкість тракторів та автомобілів
- •9.1. Повздовжня стійкість тракторів та автомобілів
- •9.2. Граничний статичний кут по сповзанню
- •9.3. Загальна умова повздовжньої стійкості колісних машин
- •9.4. Повздовжня стійкість колісної машини з навантаженням на гаку
- •9.5. Гранична статична стійкість гусеничного трактора
- •9.6. Поперечна стійкість тракторів та автомобілів
- •9.7. Способи підвищення стійкості тракторів та автомобілів
- •9.8. Поперечна стійкість колісних машин
- •9.9.Поворот колісної машини на схилах і під’йомах
- •9.10. Прохідність тракторів та автомобілів
- •9.10.1. Загальні відомості
- •9.10.2. Геометричні параметри прохідності
- •9.10.3. Способи поліпшення прохідності
- •10. Плавність руху і енергономічність машин
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Характеристики поверхні доріг
- •10.3. Вплив коливань на людину
- •10.4. Рівняння коливань
- •10.5. Вимірювачі плавності ходу
- •10.6. Гасіння коливань
- •10.7. Коливальна система колісного трактора
- •11. Основи розрахунку шасі тракторів і автомобілів
- •11.1. Загальні положення
- •11.2. Розрахунок фрикційних муфт зчеплення
- •11.3. Особливості розрахунку фрикційних муфт повороту
- •11.4. Основи розрахунку коробок передач
- •11.5. Розрахунок елементів з’єднувальних муфт і карданних механізмів
- •11.6. Розрахунок механізмів заднього моста
- •11.7. Розрахунок рульового механізму
- •11.8. Розрахунок елементів ходових систем
11.6. Розрахунок механізмів заднього моста
Момент який діє на зуб сателіта диференціала в Н/см2 дорівнює
(11.63)
де Мдиф – момент який передається диференціалом (через 2 протилежні зуба);
Zc – число сателітів.
Максимальний крутний момент при заблокованому диференціалі в Н/см2 становить
(11.64)
де φmax – максимальний коефіцієнт зчеплення небуксуючого колеса;
Gк – вагове навантаження на ведуче колесо, Н;
ікп – передаточне число кінцевої передачі.
Припустима напруга згину зуба шестерні становить [σu] = 30…40 кН/см2.
Число зубів півосьових шестерень повинно бути кратним числу сателітів.
Допустима напруга зминання на вісях сателітів і на торцевих поверхнях піввісьових шестерень становить [σзм] = 7 кН/см2.
Допустима напруга зрізу вісей сателітів становить [σзр] = 8…9 кН/см2.
Розрахунковий крутний момент розвантаженої піввісі вантажних автомобілів в Н·см визначається за залежністю
(11.65)
а при заблокованому диференціалі
(11.66)
Напруга скручування розвантаженої піввісі із легованої сталі становить
(11.67)
Розрахунковий згинальний момент напіврозвантаженої піввісі легкового автомобіля в Н·см визначається так
(11.68)
де
–
згинальний момент у вертикальній площині
від зчіпної ваги, Н·см;
в – відстань від вісі колеса до підшипника піввісі, см;
– згинальний
момент у горизонтальній площині від
дотичної сили 0,7Рд
,Н·см;
rк – робочий радіус ведучого колеса, см.
Складний опір на згин і кручення в Н/см2 дорівнює
.
(11.69)
Нерозвантажені піввісі колісних тракторів розраховуються аналогічно, але з урахуванням кругових і радіальних сил від встановлених на піввісі ведених шестерень кінцевих передач.
Гальмівний момент звичайного стрічкового гальма в Н·см визначається за залежністю
(11.70)
де
– сила натягування набігаючої ділянки
стрічки, Н;
е = 2,72 – основа натуральних логарифмів;
μ = 0,3 – коефіцієнт тертя гальмівної стрічки по барабану;
радіан
– кут обхвату барабану;
R – радіус гальмівного барабану, см.
Умова рівноваги важеля гальма має вигляд
(11.71)
де а і в – плечі важелів набігаючої і збігаючої ділянок стрічки;
Р – сила на важелі включення гальма;
l – довжина важеля.
При а = в рівняння (11.71) записуємо так
(11.72)
Значення сили на важелі включення гальма в Н визначається рівнянням
(11.73)
де
– передавальне число гальмівного
важіля.
При
μ = 0,3 і
сила на важелі становить
(11.74)
Питомий максимальний тиск стрічки в Н/см2 дорівнює
а
мінімальний –
(11.75)
де В ≤ 100 мм = 10 см – ширина стрічки.
Допустимий питомий тиск для райсбеста [q] = 40…80 Н/см2, для металокераміки [q] = 100…120 Н/см2. Числові значення для інших матеріалів приведені в табл. 9.3.
Товщина накладки становить δ = 4…8 мм, стрічки із ст. 40 1,5…2,5 мм.
Напруга розриву стрічки визначається за залежністю
(11.76)
де Z i d – число і діаметр отвору під заклепки провушин.
Максимальна питома потужність тертя не повина перевищувати допустимих значень (табл. 9.1) і в кг/с·см2 визначається так
(11.77)
де n – число обертів гальмівного барабану за хвилину.
Таблиця 11.3
Показники деяких гальмівних матеріалів
Матеріал пари тертя |
Коефіцієнт тертя μ |
Питомий тиск [q], Н/см2 |
Питома потужність тертя, Н·м/см2 |
Температура в кінці гальмування tк0, 0С |
Сталь по сталі в сухому стані |
0,15…0,18 |
80…100 |
25 |
300 |
Сталь по сталі в мастилі |
0,10…0,12 |
200…250 |
60 |
150 |
Мідно-азбестова плетена стрічка |
0,30…0,35 |
40…80 |
15 |
180 |
Пресована накладка |
0,30…0,35 |
40…60 |
20 |
230 |
Металокераміка по сталі в сухому стані |
0,35…0,40 |
100…120 |
30 |
350 |
Примітка: Для колодкових і дискових гальм питомий тиск може бути збільшеним на 40%.
Температура гальмівного барабану в кінці гальмування в оС становить
,
(11.78)
де t0n – 50…60 0С – початкова температура гальмівного барабану (у літній час);
τ = 2…5 с – час гальмування;
Сδ = 0,115 ккал/кг∙град – теплоємність барабану;
Gб – вага гальмівного барабану, Н.
Зазори у відпущеному гальмі з накладкою становлять Δ = 2…2,5 мм; без накладки – 1…1,5 мм.
Робоче положення відтяжних пружин становить Рпр=100…150 Н.
Гальмівний момент колодкового гальма в Н·см дорівнює
(11.79)
Радіальна сила стискування колодок в Н становить
.
(11.80)
Питомий тиск в Н/см2 визначається за залежністю
.
(11.81)
Центральний
кут робочої поверхні накладок β = 90…1200
або
радіан = 1,57…2,08 рад.
Ширина колодки В ≥ 0,3R. Товщина барабану δ = 6…10 мм. Робоче зусилля відтяжних пружин Рпр = 200…300 Н.
Питома потужність тертя в кГм/с·см2 становить
,
(11.82)
де V – кругова швидкість, м/с (не повинна перевищувати допустиму).
Підвищення температури гальма повинно бути
(11.83)
де Nт – потужність температури гальма, Н·м/с.
