- •Основи теорії та розрахунку трактора і автомобіля
- •1. Вступ
- •1.1. Із історії розвитку Вітчизняного тракторобудування
- •1.2. Із історії розвитку Вітчизняного автомобілебудування
- •1.3. Вклад Вітчизняних вчених в розвиток “Теорії трактора та автомобіля”
- •1.4. Типаж тракторів
- •1.4.1. Загальна будова трактора
- •1.4.2. Класифікація тракторів
- •1.5. Типаж автомобілів
- •1.5.1. Загальна будова автомобіля
- •1.5.2. Класифікація автомобілів
- •1.6. Предмет вивчення курсу “Теорія трактора та автомобіля”
- •1.7. Експлуатаційні властивості тракторів та автомобілів
- •2. Загальна динаміка колісних тракторів і автомобілів
- •2.1. Умови і режими роботи коліс
- •2.2. Утворення сили, моменту опору кочення та дотичної сили тяги
- •2.3. Фізико-механічні властивості грунту
- •2.4. Ведучий момент на рушіях трактора і автомобіля
- •2.5. Дотична сила тяги і її обмеження по зчепленню з ґрунтом
- •2.6. Необхідна і достатня умова руху трактора і автомобіля
- •2.7. Кінематика та динаміка веденого і ведучого коліс
- •2.7.1. Кінематика та динаміка веденого колеса
- •2.7.2. Динаміка ведучого колеса з пневматичною шиною
- •2.7.3. Зчеплення з ґрунтом і буксування рушіїв
- •2.9. Сили, які діють на рухому колісну машину
- •2.10. Тяговий баланс
- •2.11. Нормальні реакції грунту на передні і задні колеса тракторів та автомобілів
- •2.12. Нормальні реакції ґрунту на колеса трактора при роботі з навісною машиною
- •3. Загальна динаміка гусеничного трактора
- •3.1. Особливості кінематики і динаміки гусеничного рушія
- •3.3. Центр тиску гусеничного трактора і його зміщення відносно
- •Рівняння моментів має наступний вигляд
- •3.4. Робота гусеничного трактора з навісними машинами
- •Виконуємо такі арифметичні дії
- •Після скорочення рівняння (3.38) приймає вигляд
- •Рівняння (3.44) можемо записати наступним чином
- •3.5. Розподіл нормальних реакцій грунту
- •4. Визначення зчіпної ваги та розподіл навантаження
- •5. Тягова динаміка і паливна економічність трактора
- •5.1. Баланс потужності трактора
- •5.2. Побудова потенційної тягової характеристики проектуємого трактора
- •5.4. Процес розгону машинно-тракторного агрегату
- •5.4.1. Основні показники, їх оцінювання
- •5.4.2. Вплив на процес розгону механізмів для переключення
- •6. Тягова і гальмівна динаміка та паливна
- •6.1. Баланс потужності автомобіля
- •6.2. Динамічний фактор і динамічна характеристика автомобіля
- •6.3. Гальмівні властивості автомобіля
- •6.3.1. Процес гальмування автомобіля
- •6.3.2. Гальмова сила на колесах автомобіля
- •6.3.3. Рівняння руху автомобіля при гальмуванні
- •6.3.4. Вимірювачі гальмових якостей автомобіля
- •6.3.5. Гальмування двигуном
- •6.4. Паливна характеристика проектуємого автомобіля
- •7. Тягова динаміка повнопривідних
- •7.1. Основні типи безступеневих автоматичних трансмісій тракторів та автомобілів
- •7.1.1. Фрикційна механічна трансмісія
- •7.1.2. Електричні трансмісії
- •7.1.3. Гідродинамічна трансмісія
- •7.1.4. Гідростатична (гідрооб'ємна) трансмісія
- •7.2. Методика тягового розрахунку трактора
- •8. Теорія повороту тракторів та автомобілів
- •8.1. Теорія повороту колісних тракторів та автомобілів
- •8.1.1. Загальні відомості
- •8.1.2. Способи повороту колісних машин
- •8.1.3. Кінематика повороту колісної машини з рульовою трапецією
- •8.1.4. Динаміка повороту колісних машин
- •8.1.5. Керованість колісної машини
- •8.1.6. Вплив бокового уводу шин на кінематику повороту
- •8.1.7. Стабілізація керованих коліс
- •8.2. Поворот гусеничного трактора
- •8.2.1. Кінематика повороту
- •8.2.3. Поворот гусеничного трактора з навантаженням на гаку
- •8.2.4. Характеристика повороту гусеничного трактора
- •9. Стійкість тракторів та автомобілів
- •9.1. Повздовжня стійкість тракторів та автомобілів
- •9.2. Граничний статичний кут по сповзанню
- •9.3. Загальна умова повздовжньої стійкості колісних машин
- •9.4. Повздовжня стійкість колісної машини з навантаженням на гаку
- •9.5. Гранична статична стійкість гусеничного трактора
- •9.6. Поперечна стійкість тракторів та автомобілів
- •9.7. Способи підвищення стійкості тракторів та автомобілів
- •9.8. Поперечна стійкість колісних машин
- •9.9.Поворот колісної машини на схилах і під’йомах
- •9.10. Прохідність тракторів та автомобілів
- •9.10.1. Загальні відомості
- •9.10.2. Геометричні параметри прохідності
- •9.10.3. Способи поліпшення прохідності
- •10. Плавність руху і енергономічність машин
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Характеристики поверхні доріг
- •10.3. Вплив коливань на людину
- •10.4. Рівняння коливань
- •10.5. Вимірювачі плавності ходу
- •10.6. Гасіння коливань
- •10.7. Коливальна система колісного трактора
- •11. Основи розрахунку шасі тракторів і автомобілів
- •11.1. Загальні положення
- •11.2. Розрахунок фрикційних муфт зчеплення
- •11.3. Особливості розрахунку фрикційних муфт повороту
- •11.4. Основи розрахунку коробок передач
- •11.5. Розрахунок елементів з’єднувальних муфт і карданних механізмів
- •11.6. Розрахунок механізмів заднього моста
- •11.7. Розрахунок рульового механізму
- •11.8. Розрахунок елементів ходових систем
10.5. Вимірювачі плавності ходу
Коливальний процес характеризується такими величинами: ампліту-дами, частотами (формули 10.8, 10.4, 10.5, 10.7), швидкістю коливань, прискореннями і швидкістю зміни прискорень.
Швидкість коливань записується у вигляді залежності, яка є похідною переміщення відносно часу (формула 10.5)
=
A
cos
t.
(10.9)
При частотах до 300… 360 кол/хв, у межі яких повністю вкладається весь низькочастотний діапазон коливань автомобілів і тракторів, самопочуття водія або тракториста у першу чергу пропорційні вертикальним прискоренням, які є другою похідною переміщення відносно часу
=
-A
2
sin
t.
(10.10)
Від величини вертикальних прискорень залежить також збереженість вантажу. Якщо прискорення кузова більше прискорення вільного падіння g, то прискорення вантажу при ударі по днищі кузова можуть досягати значень 20… 40 g.
При оцінюванні плавності ходу, крім величини вертикальних прискорень, необхідно також враховувати їх повторність. Інтенсивність і частота зміни цих двох зовнішніх подразнювачів суттєво впливає на стомлювання водія.
Якщо величина прискорення 3… 5 м/с2, а число відповідних їм поштовхів не більше 1… 2 на 1000 м шляху, то плавність ходу признається доброю. При таких же прискореннях, але при кількості поштовхів 10… 12, плавність ходу машини на даній дорозі буде посередньою. Плавність ходу оцінюється по спеціальній п’ятибальній шкалі: відмінно, добре, посередньо, незадовільно, дуже погано.
Крім величини вертикальних прискорень та їх повторності на стан людини суттєво впливає швидкість наростання прискорення, тобто третя похідна переміщення відносно часу
=
-A
3
cos
t.
(10.11)
Швидкості зміни прискорень до 25 м/с3 створюють тривожні відчуття, а при 40 м/с3 – неприємні. Це відбувається тому, що при швидкому зростанні передаваємих поштовхів захисні реакції, які виробляються проти них в організмі людини шляхом відповідного напруження м’язів, не встигають своєчасно створюватися або бувають недостатніми.
Плавність ходу також оцінюється середньоквадратичною величиною вертикальних прискорень в м/с2
=
,
(10.12)
де n – число класів, на яке розподілений весь діапазон заміряємих величин;
xi – середнє значення прискорення в даному класі;
x – середнє значення прискорення за час досліду;
mi – число спостережень, зафіксованих у даному класі;
N – загальна кількість спостережень за час досліду.
Величина залежить від швидкості руху машини. Рекомендоване значення середньо квадратичного прискорення вертикальних коливань сидіння тракториста було не більше як 0,1g при роботі трактора на стерні з вологістю грунту 10… 12 % при рухові зі швидкістю 9… 10 км/г поперек борозни попередньої оранки.
10.6. Гасіння коливань
Неприємна дія коливань на людину зменшується застосуванням в конструкції машини: еластичної (пружної) підвіски; шин коліс; гумових амортизаторів; системи підвіски сидіння водія або тракториста.
Для поглинання значної частини енергії коливального процесу в систему підвіски машини встановлюються амортизатори.
Роль амортизатора в підвісці оцінюється такими показниками: коефіцієнтом затухання вертикальних коливань; відносним коефіцієнтом затухання вертикальних коливань; частотою затухання коливань. Вплив ресор і пневматичних шин в коливальній системі оцінюється приведеним коефіцієнтом жорсткості.
Величина коефіцієнта затухання вертикальних коливань в с-1 визначається за залежністю
h
=
,
(10.13)
де ka – коефіцієнт опору амортизатора, Н·с2/м;
mk – підресорена маса, яка припадає на одне колесо, Н·с2/м.
Відносний коефіцієнт затухання вертикальних коливань становить
=
.
(10.14)
Величина коефіцієнта знаходиться у межах 0,15… 0,30.
Частота затухання коливань (коефіцієнт аперіодичності) дорівнює
0
=
.
(10.15)
Приведений коефіцієнт жорсткості в Н/м визначається за формулою
Спр
=
=
=
,
(10.16)
де G – вага машини, Н;
fп – прогинання підвіски, м;
fш – прогинання шини, м;
сп – жорсткість підвіски, Н/м;
сш – жорсткість шини, Н/м.
