- •Основи теорії та розрахунку трактора і автомобіля
- •1. Вступ
- •1.1. Із історії розвитку Вітчизняного тракторобудування
- •1.2. Із історії розвитку Вітчизняного автомобілебудування
- •1.3. Вклад Вітчизняних вчених в розвиток “Теорії трактора та автомобіля”
- •1.4. Типаж тракторів
- •1.4.1. Загальна будова трактора
- •1.4.2. Класифікація тракторів
- •1.5. Типаж автомобілів
- •1.5.1. Загальна будова автомобіля
- •1.5.2. Класифікація автомобілів
- •1.6. Предмет вивчення курсу “Теорія трактора та автомобіля”
- •1.7. Експлуатаційні властивості тракторів та автомобілів
- •2. Загальна динаміка колісних тракторів і автомобілів
- •2.1. Умови і режими роботи коліс
- •2.2. Утворення сили, моменту опору кочення та дотичної сили тяги
- •2.3. Фізико-механічні властивості грунту
- •2.4. Ведучий момент на рушіях трактора і автомобіля
- •2.5. Дотична сила тяги і її обмеження по зчепленню з ґрунтом
- •2.6. Необхідна і достатня умова руху трактора і автомобіля
- •2.7. Кінематика та динаміка веденого і ведучого коліс
- •2.7.1. Кінематика та динаміка веденого колеса
- •2.7.2. Динаміка ведучого колеса з пневматичною шиною
- •2.7.3. Зчеплення з ґрунтом і буксування рушіїв
- •2.9. Сили, які діють на рухому колісну машину
- •2.10. Тяговий баланс
- •2.11. Нормальні реакції грунту на передні і задні колеса тракторів та автомобілів
- •2.12. Нормальні реакції ґрунту на колеса трактора при роботі з навісною машиною
- •3. Загальна динаміка гусеничного трактора
- •3.1. Особливості кінематики і динаміки гусеничного рушія
- •3.3. Центр тиску гусеничного трактора і його зміщення відносно
- •Рівняння моментів має наступний вигляд
- •3.4. Робота гусеничного трактора з навісними машинами
- •Виконуємо такі арифметичні дії
- •Після скорочення рівняння (3.38) приймає вигляд
- •Рівняння (3.44) можемо записати наступним чином
- •3.5. Розподіл нормальних реакцій грунту
- •4. Визначення зчіпної ваги та розподіл навантаження
- •5. Тягова динаміка і паливна економічність трактора
- •5.1. Баланс потужності трактора
- •5.2. Побудова потенційної тягової характеристики проектуємого трактора
- •5.4. Процес розгону машинно-тракторного агрегату
- •5.4.1. Основні показники, їх оцінювання
- •5.4.2. Вплив на процес розгону механізмів для переключення
- •6. Тягова і гальмівна динаміка та паливна
- •6.1. Баланс потужності автомобіля
- •6.2. Динамічний фактор і динамічна характеристика автомобіля
- •6.3. Гальмівні властивості автомобіля
- •6.3.1. Процес гальмування автомобіля
- •6.3.2. Гальмова сила на колесах автомобіля
- •6.3.3. Рівняння руху автомобіля при гальмуванні
- •6.3.4. Вимірювачі гальмових якостей автомобіля
- •6.3.5. Гальмування двигуном
- •6.4. Паливна характеристика проектуємого автомобіля
- •7. Тягова динаміка повнопривідних
- •7.1. Основні типи безступеневих автоматичних трансмісій тракторів та автомобілів
- •7.1.1. Фрикційна механічна трансмісія
- •7.1.2. Електричні трансмісії
- •7.1.3. Гідродинамічна трансмісія
- •7.1.4. Гідростатична (гідрооб'ємна) трансмісія
- •7.2. Методика тягового розрахунку трактора
- •8. Теорія повороту тракторів та автомобілів
- •8.1. Теорія повороту колісних тракторів та автомобілів
- •8.1.1. Загальні відомості
- •8.1.2. Способи повороту колісних машин
- •8.1.3. Кінематика повороту колісної машини з рульовою трапецією
- •8.1.4. Динаміка повороту колісних машин
- •8.1.5. Керованість колісної машини
- •8.1.6. Вплив бокового уводу шин на кінематику повороту
- •8.1.7. Стабілізація керованих коліс
- •8.2. Поворот гусеничного трактора
- •8.2.1. Кінематика повороту
- •8.2.3. Поворот гусеничного трактора з навантаженням на гаку
- •8.2.4. Характеристика повороту гусеничного трактора
- •9. Стійкість тракторів та автомобілів
- •9.1. Повздовжня стійкість тракторів та автомобілів
- •9.2. Граничний статичний кут по сповзанню
- •9.3. Загальна умова повздовжньої стійкості колісних машин
- •9.4. Повздовжня стійкість колісної машини з навантаженням на гаку
- •9.5. Гранична статична стійкість гусеничного трактора
- •9.6. Поперечна стійкість тракторів та автомобілів
- •9.7. Способи підвищення стійкості тракторів та автомобілів
- •9.8. Поперечна стійкість колісних машин
- •9.9.Поворот колісної машини на схилах і під’йомах
- •9.10. Прохідність тракторів та автомобілів
- •9.10.1. Загальні відомості
- •9.10.2. Геометричні параметри прохідності
- •9.10.3. Способи поліпшення прохідності
- •10. Плавність руху і енергономічність машин
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Характеристики поверхні доріг
- •10.3. Вплив коливань на людину
- •10.4. Рівняння коливань
- •10.5. Вимірювачі плавності ходу
- •10.6. Гасіння коливань
- •10.7. Коливальна система колісного трактора
- •11. Основи розрахунку шасі тракторів і автомобілів
- •11.1. Загальні положення
- •11.2. Розрахунок фрикційних муфт зчеплення
- •11.3. Особливості розрахунку фрикційних муфт повороту
- •11.4. Основи розрахунку коробок передач
- •11.5. Розрахунок елементів з’єднувальних муфт і карданних механізмів
- •11.6. Розрахунок механізмів заднього моста
- •11.7. Розрахунок рульового механізму
- •11.8. Розрахунок елементів ходових систем
9.9.Поворот колісної машини на схилах і під’йомах
При рухові машини по дорогах на її поперечну стійкість суттєво впливає поперечний профіль полотна дороги на закругленнях.
Для прикладу розглянемо поворот колісної машини на під’йомах при її рухові поперек під’йому у випадку коли поворот здійснюється в бік схилу та під’йому.
У випадку повороту в бік схилу (поперечний нахил дороги направлений до центра закруглення), схема сил, яка діє на колісну машину, приведена на рис.9.8,а.
При такому повороті перекидання машини здійснюється в бік під’йому навколо точки О1. В початковий момент перекидання ліві колеса відірвуться від дороги і реакція Y2 буде дорівнювати нулю.
Для визначення максимально можливої швидкості руху у цьому випадку складаємо рівняння моментів сил, які діють на машину, відносно можливої точки перекидання О1. Рівняння моментів (рівноваги) має такий вигляд
Pцcosh – Gsinh – Gcos 0,5B – Pцsin 0,5B = 0.
Виконуємо наступні арифметичні дії
Pцcosh – Pцsin 0,5B = Gsinh + Gcos 0,5B;
Pц(cosh - sin 0,5B) = G(sinh + cos 0,5B).
Підставляємо значення Pц (формула (9.22)) і маємо
.
Після поділення обох частин рівняння на G отримуємо
Рис. 9.8. Схема сил, які діють на колісну машину при повороті на
нахиленій ділянці дороги
.
Розкриємо дужки лівої частини рівняння
.
Після поділення, почленно, кожної частини рівняння на cosh отримуємо
.
Запишемо рівняння, після виконання скорочень і заміни одних математичних значень на інші, у вигляді
.
Замість
значень
підставляємо значення tglim
(формула
(9.17)) і маємо
.
Виконуємо наступні арифметичні дії
;
;
.
Звідки
,
м/с. (9.24)
У випадку повороту в бік під’йому (поперечний нахил дороги направлений в бік, протилежний центру закруглення) перекидаюча сила Рцcos і сила опору під’йому Pi = Gsin, діють в одному напрямку, перпендикулярно до Ц.В. машини в протилежному напрямку від напрямку повороту, намагаючись перекинути машину. Перекидання полегшує те, що на машину в даному випадку повороту (рис.9.8,б) діє під’йомна сила Рцsin.
Для визначення максимально можливої швидкості руху в цьому випадку складаємо рівняння рівноваги відносно можливої точки перекидання навколо точки О2
Gcos 0,5B – Рцsin 0,5B – Gsinh – Рцcosh = 0.
Виконуємо такі арифметичні дії
Gcos 0,5B – Gsinh = Рцsin 0,5B + Рцcosh;
G(cos 0,5B – sinh) = Рц(sin 0,5B + cosh).
Підставляємо значення Рц (рівняння (9.22)) і маємо
G(cos
0,5B
– sinh)
=
(sin
0,5B
+ cosh).
Поділимо обидві частин рівняння на G і отримаємо
cos
0,5B
– sinh
=
(sin
0,5B
+ cosh).
Розкриємо дужки лівої частини рівняння
cos 0,5B – sinh = sin 0,5B + cosh.
Поділимо, почленно, кожну частину рівняння на cosh і отримаємо
.
Запишемо рівняння, після виконання скорочень і заміни одних математичних значень на інші, у вигляді
.
Замість значення підставляємо значення tglim (формула (9.17))
.
Виконуємо наступні арифметичні дії
;
;
;
.
Звідки
,
м/с. (9.25)
Для збільшення поперечної стійкості колісних машин, особливо легкових автомобілів, при проектуванні та будівництві доріг необхідно забезпечити закруглення дороги (радіус повороту) в межах 300…1000 м, а поперечний нахил лінії дороги до лінії горизонту в межах = 8…12.
Нижче для прикладу приведемо результати обчислень максимально можливої швидкості руху в залежності від значень R та lim. Розрахунки виконуємо для таких числових значень: R1 = 40 м (розділ 9.8); lim = 40 (розділ 9.6); 1 = 5; 2 = 35.
Порівняння виконаємо для тих же значень lim, 1 та 2 при R2 = 20 м.
Результати обчислень приведені в табл. 9.1.
Результати обчислень для інших вихідних даних також можливо виконати у вищеприведеній послідовності. Порівняння результатів можливо виконати між більшою кількістю варіантів повороту. Але і із наявних результатів видно, що поворот автомобіля важливий і важкий процес його управління. Адже при збільшенні швидкості руху на незначну величину (від отриманих результатів) або зміни інших умов чи збігу непередбачених обставин, це призводить до перекидання автомобіля.
А це фінансові збитки, моральні травми і , головне, фізичний стан і життя, водія, пасажирів і невинних людей.
Таблиця 9.1
Максимально можлива швидкість руху автомобіля
на повороті в залежності від дорожніх умов
№ п.п. |
Варіант |
R, м |
lim, град. |
, град. |
Vmax |
Зміна Vmax |
|||
|
|
у порівнянні з варіантом |
|
% |
|||||
Поворот в бік схилу |
|||||||||
1. |
I |
40 |
40 |
5 |
19,81 |
71,30 |
– |
– |
– |
2. |
II |
40 |
40 |
35 |
32,06 |
115,40 |
I |
+44,10 |
+61,9 |
3. |
III |
20 |
40 |
5 |
14,01 |
50,43 |
I |
-20,87 |
-29,3 |
4. |
IV |
20 |
40 |
35 |
22,67 |
81,62 |
II |
-37,78 |
-29,3 |
Поворот в бік під’йому |
|||||||||
5. |
V |
40 |
40 |
5 |
16,59 |
59,71 |
I |
-11,59 |
-16,3 |
6. |
VI |
40 |
40 |
35 |
5,88 |
21,15 |
II |
-94,25 |
-81,7 |
7. |
VII |
20 |
40 |
5 |
11,73 |
42,22 |
V |
-17,49 |
-29,3 |
|
|
|
|
|
|
|
I |
-29,08 |
-40,8 |
8. |
VIII |
20 |
40 |
35 |
4,16 |
14,96 |
VI |
-6,19 |
-29,3 |
|
|
|
|
|
|
|
I |
-56,34 |
-79,0 |
