- •Основи теорії та розрахунку трактора і автомобіля
- •1. Вступ
- •1.1. Із історії розвитку Вітчизняного тракторобудування
- •1.2. Із історії розвитку Вітчизняного автомобілебудування
- •1.3. Вклад Вітчизняних вчених в розвиток “Теорії трактора та автомобіля”
- •1.4. Типаж тракторів
- •1.4.1. Загальна будова трактора
- •1.4.2. Класифікація тракторів
- •1.5. Типаж автомобілів
- •1.5.1. Загальна будова автомобіля
- •1.5.2. Класифікація автомобілів
- •1.6. Предмет вивчення курсу “Теорія трактора та автомобіля”
- •1.7. Експлуатаційні властивості тракторів та автомобілів
- •2. Загальна динаміка колісних тракторів і автомобілів
- •2.1. Умови і режими роботи коліс
- •2.2. Утворення сили, моменту опору кочення та дотичної сили тяги
- •2.3. Фізико-механічні властивості грунту
- •2.4. Ведучий момент на рушіях трактора і автомобіля
- •2.5. Дотична сила тяги і її обмеження по зчепленню з ґрунтом
- •2.6. Необхідна і достатня умова руху трактора і автомобіля
- •2.7. Кінематика та динаміка веденого і ведучого коліс
- •2.7.1. Кінематика та динаміка веденого колеса
- •2.7.2. Динаміка ведучого колеса з пневматичною шиною
- •2.7.3. Зчеплення з ґрунтом і буксування рушіїв
- •2.9. Сили, які діють на рухому колісну машину
- •2.10. Тяговий баланс
- •2.11. Нормальні реакції грунту на передні і задні колеса тракторів та автомобілів
- •2.12. Нормальні реакції ґрунту на колеса трактора при роботі з навісною машиною
- •3. Загальна динаміка гусеничного трактора
- •3.1. Особливості кінематики і динаміки гусеничного рушія
- •3.3. Центр тиску гусеничного трактора і його зміщення відносно
- •Рівняння моментів має наступний вигляд
- •3.4. Робота гусеничного трактора з навісними машинами
- •Виконуємо такі арифметичні дії
- •Після скорочення рівняння (3.38) приймає вигляд
- •Рівняння (3.44) можемо записати наступним чином
- •3.5. Розподіл нормальних реакцій грунту
- •4. Визначення зчіпної ваги та розподіл навантаження
- •5. Тягова динаміка і паливна економічність трактора
- •5.1. Баланс потужності трактора
- •5.2. Побудова потенційної тягової характеристики проектуємого трактора
- •5.4. Процес розгону машинно-тракторного агрегату
- •5.4.1. Основні показники, їх оцінювання
- •5.4.2. Вплив на процес розгону механізмів для переключення
- •6. Тягова і гальмівна динаміка та паливна
- •6.1. Баланс потужності автомобіля
- •6.2. Динамічний фактор і динамічна характеристика автомобіля
- •6.3. Гальмівні властивості автомобіля
- •6.3.1. Процес гальмування автомобіля
- •6.3.2. Гальмова сила на колесах автомобіля
- •6.3.3. Рівняння руху автомобіля при гальмуванні
- •6.3.4. Вимірювачі гальмових якостей автомобіля
- •6.3.5. Гальмування двигуном
- •6.4. Паливна характеристика проектуємого автомобіля
- •7. Тягова динаміка повнопривідних
- •7.1. Основні типи безступеневих автоматичних трансмісій тракторів та автомобілів
- •7.1.1. Фрикційна механічна трансмісія
- •7.1.2. Електричні трансмісії
- •7.1.3. Гідродинамічна трансмісія
- •7.1.4. Гідростатична (гідрооб'ємна) трансмісія
- •7.2. Методика тягового розрахунку трактора
- •8. Теорія повороту тракторів та автомобілів
- •8.1. Теорія повороту колісних тракторів та автомобілів
- •8.1.1. Загальні відомості
- •8.1.2. Способи повороту колісних машин
- •8.1.3. Кінематика повороту колісної машини з рульовою трапецією
- •8.1.4. Динаміка повороту колісних машин
- •8.1.5. Керованість колісної машини
- •8.1.6. Вплив бокового уводу шин на кінематику повороту
- •8.1.7. Стабілізація керованих коліс
- •8.2. Поворот гусеничного трактора
- •8.2.1. Кінематика повороту
- •8.2.3. Поворот гусеничного трактора з навантаженням на гаку
- •8.2.4. Характеристика повороту гусеничного трактора
- •9. Стійкість тракторів та автомобілів
- •9.1. Повздовжня стійкість тракторів та автомобілів
- •9.2. Граничний статичний кут по сповзанню
- •9.3. Загальна умова повздовжньої стійкості колісних машин
- •9.4. Повздовжня стійкість колісної машини з навантаженням на гаку
- •9.5. Гранична статична стійкість гусеничного трактора
- •9.6. Поперечна стійкість тракторів та автомобілів
- •9.7. Способи підвищення стійкості тракторів та автомобілів
- •9.8. Поперечна стійкість колісних машин
- •9.9.Поворот колісної машини на схилах і під’йомах
- •9.10. Прохідність тракторів та автомобілів
- •9.10.1. Загальні відомості
- •9.10.2. Геометричні параметри прохідності
- •9.10.3. Способи поліпшення прохідності
- •10. Плавність руху і енергономічність машин
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Характеристики поверхні доріг
- •10.3. Вплив коливань на людину
- •10.4. Рівняння коливань
- •10.5. Вимірювачі плавності ходу
- •10.6. Гасіння коливань
- •10.7. Коливальна система колісного трактора
- •11. Основи розрахунку шасі тракторів і автомобілів
- •11.1. Загальні положення
- •11.2. Розрахунок фрикційних муфт зчеплення
- •11.3. Особливості розрахунку фрикційних муфт повороту
- •11.4. Основи розрахунку коробок передач
- •11.5. Розрахунок елементів з’єднувальних муфт і карданних механізмів
- •11.6. Розрахунок механізмів заднього моста
- •11.7. Розрахунок рульового механізму
- •11.8. Розрахунок елементів ходових систем
8.1.3. Кінематика повороту колісної машини з рульовою трапецією
Кожний із приведених способів повороту має особливості кінематики. Для прикладу розглянемо кінематику повороту колісної машини з передніми керованими колесами і рульовою трапецією. При цьому приймаємо, що поворот здійснюється з постійним радіусом при сталому русі на горизонтальній ділянці, а шини не мають бокової еластичності. Схема колісної машини при такому повороті приведена на рис. 8.2.
На рис. 8.2 прийняті такі умовні позначення: L продольна база, м; B поперечна база, м; a відстань між віссю машини і віссю шкворня поворотної цапфи,м; O1 точка середини переднього моста (передньої осі); О2 точка середини заднього моста; О центр повороту (обертання); V1 і V2 вектори швидкості відстаючого (внутрішнього) і забігаючого (зов- нішнього) коліс; V3 вектор швидкості середини заднього моста; 1 і 2 кути відхилення від нейтрального положення внутрішнього і зовнішнього коліс; п кутова швидкість обертання машини відносно центру повороту О, с-1; R радіус повороту, м.
Положення центра повороту О визначається місцем перетину перпендикулярів, проведених до векторів швидкостей V1 , V2 та V3. Лише в цьому випадку (коли перпендикуляри мають спільну точку перетину) колеса при повороті обертаються без бокового ковзання і бокових деформацій шин. Для забезпечення таких умов при повороті необхідно керовані колеса відхиляти від нейтрального положення на різні кути, величини яких визначаються із співвідношень
(8.1)
Для спрощених випадків розглядають середній кут повороту керованих коліс, який становить
Рис. 8.2. Кінематика повороту колісної машини з двома передніми керованими колесами
Величина кута визначається за залежністю
.
(8.2)
Для колісної машини з передніми керованими колесами кути повороту зовнішнього і внутрішнього коліс повинні бути такими, щоб забезпечувалось наступне їх співвідношення
(8.3)
Дане співвідношення кутів повороту керованих коліс на практиці забезпечується рульовою трапецією.
При прийнятих припущеннях, поворот колісної машини можливо розглядати як обертання її навколо центра повороту О з кутовою швидкістю, величина якої обчислюється за залежністю
(8.4)
Для порівняльних розрахунків використовують відносний радіус повороту, який визначається із співвідношення
.
(8.5)
Середній кут повороту керованих коліс α = 35…450.
8.1.4. Динаміка повороту колісних машин
В загальному випадку повороту колісної машини з двома передніми керованими колесами на неї діють такі сили (рис. 8.3):
1. Сила тяги на гаку Рг , яка прикладена під кутом відносно центра обертання О на віддалі L від вісі ведучих коліс; Рг tg бокова реакція сили тяги на гаку; Rг рівнодіюча сили тяги на гаку Рг і її бокової реакції Рг tg;
2. Сила Fп дії остова машини на передню вісь. Її необхідно прикладати до переднього моста для підтримання рівномірного руху. Сила Fп зрівноважується рівнодіючою Rfп сили опору перекочування передніх керованих коліс і її бокової реакції;
3. Сила опору перекочування передніх керованих коліс Pfп , яка діє перпендикулярно радіусу ОО1 повороту передньої осі; Lsin плече сили Pfп відносно середини О2 ведучого моста; Pfn tg бокова реакція сили Pfn , яка направлена перпендикулярно напрямку руху переднього моста ( напрямок руху позначено пунктирною лінією ) і запобігає боковому ковзанню шин коліс;
4. Сила опору повороту Zп , яка діє по радіусу ОО1 в напрямку від центра повороту О; Lcos плече сили Zп відносно середини ведучого моста.
Для здійснення повороту повинна виконуватись наступна умова
Рп = Рfп + Zп, (8.6)
де Рп повертаюча сила: результуюча бокових реакцій шляху, яка діє на керовані колеса при встановленні їх під кутом до нейтрального положення, Н.
При визначенні повертаючої сили необхідно розглянути умову рівноваги передньої вісі машини при постійній швидкості повороту V = const.
Рис. 8.3. Схема сил, які діють на колісну машину при повороті
Рівняння моментів у цьому випадку має вигляд
Mс = M1 + M2 + M3, (8.7)
де Мс сумарний момент опору повороту, Н·м;
М1 момент, який діє на задні колеса при повороті, Н·м;
М2 момент опору повороту від дії сили Рfп , Н·м;
М3 момент опору повороту від дії сили Рг , Н·м.
Момент, який діє на задні колеса при повороті, визначається за формулою проф. Є.Д. Львова
(8.8)
де Рк дотична сила тяги на окружності ведучого колеса, Н. Числове
значення Рк визначається за залежностями (2.23, 2.25);
величина буксування ведучих коліс. Числове значення
визначається за залежностями (2.44…2.47, 2.51);
b ширина шини, м;
В поперечна база машини, м;
R радіус повороту, м.
Числові значення b, В та R у формулу (8.8) приймається із паспортних даних машини.
Момент опору повороту від дії сили опору перекочування ведучих коліс становить
M2 = Pfп·L·sin. (8.9)
Момент опору повороту від дії сили тяги на гаку визначається за залежністю
M3 = Pг ·tg ·L. (8.10)
При сталому русі умовою можливості повороту є рівність
Мс = Мп,
де Мп повертаючий момент, Н·м.
Повертаючий момент визначається за залежністю
Мп =( Pfп tg + Zп ) ·L·cos. (8.11)
Із рівняння (8.11) видно, що повертаюча сила Рn = Рfntgα + Zn складається із поперечної складової Рfntgα сили опору кочення передніх коліс та сили Zn, яка приведена до напрямку дії сили Рfntgα
(8.12)
