- •Основи теорії та розрахунку трактора і автомобіля
- •1. Вступ
- •1.1. Із історії розвитку Вітчизняного тракторобудування
- •1.2. Із історії розвитку Вітчизняного автомобілебудування
- •1.3. Вклад Вітчизняних вчених в розвиток “Теорії трактора та автомобіля”
- •1.4. Типаж тракторів
- •1.4.1. Загальна будова трактора
- •1.4.2. Класифікація тракторів
- •1.5. Типаж автомобілів
- •1.5.1. Загальна будова автомобіля
- •1.5.2. Класифікація автомобілів
- •1.6. Предмет вивчення курсу “Теорія трактора та автомобіля”
- •1.7. Експлуатаційні властивості тракторів та автомобілів
- •2. Загальна динаміка колісних тракторів і автомобілів
- •2.1. Умови і режими роботи коліс
- •2.2. Утворення сили, моменту опору кочення та дотичної сили тяги
- •2.3. Фізико-механічні властивості грунту
- •2.4. Ведучий момент на рушіях трактора і автомобіля
- •2.5. Дотична сила тяги і її обмеження по зчепленню з ґрунтом
- •2.6. Необхідна і достатня умова руху трактора і автомобіля
- •2.7. Кінематика та динаміка веденого і ведучого коліс
- •2.7.1. Кінематика та динаміка веденого колеса
- •2.7.2. Динаміка ведучого колеса з пневматичною шиною
- •2.7.3. Зчеплення з ґрунтом і буксування рушіїв
- •2.9. Сили, які діють на рухому колісну машину
- •2.10. Тяговий баланс
- •2.11. Нормальні реакції грунту на передні і задні колеса тракторів та автомобілів
- •2.12. Нормальні реакції ґрунту на колеса трактора при роботі з навісною машиною
- •3. Загальна динаміка гусеничного трактора
- •3.1. Особливості кінематики і динаміки гусеничного рушія
- •3.3. Центр тиску гусеничного трактора і його зміщення відносно
- •Рівняння моментів має наступний вигляд
- •3.4. Робота гусеничного трактора з навісними машинами
- •Виконуємо такі арифметичні дії
- •Після скорочення рівняння (3.38) приймає вигляд
- •Рівняння (3.44) можемо записати наступним чином
- •3.5. Розподіл нормальних реакцій грунту
- •4. Визначення зчіпної ваги та розподіл навантаження
- •5. Тягова динаміка і паливна економічність трактора
- •5.1. Баланс потужності трактора
- •5.2. Побудова потенційної тягової характеристики проектуємого трактора
- •5.4. Процес розгону машинно-тракторного агрегату
- •5.4.1. Основні показники, їх оцінювання
- •5.4.2. Вплив на процес розгону механізмів для переключення
- •6. Тягова і гальмівна динаміка та паливна
- •6.1. Баланс потужності автомобіля
- •6.2. Динамічний фактор і динамічна характеристика автомобіля
- •6.3. Гальмівні властивості автомобіля
- •6.3.1. Процес гальмування автомобіля
- •6.3.2. Гальмова сила на колесах автомобіля
- •6.3.3. Рівняння руху автомобіля при гальмуванні
- •6.3.4. Вимірювачі гальмових якостей автомобіля
- •6.3.5. Гальмування двигуном
- •6.4. Паливна характеристика проектуємого автомобіля
- •7. Тягова динаміка повнопривідних
- •7.1. Основні типи безступеневих автоматичних трансмісій тракторів та автомобілів
- •7.1.1. Фрикційна механічна трансмісія
- •7.1.2. Електричні трансмісії
- •7.1.3. Гідродинамічна трансмісія
- •7.1.4. Гідростатична (гідрооб'ємна) трансмісія
- •7.2. Методика тягового розрахунку трактора
- •8. Теорія повороту тракторів та автомобілів
- •8.1. Теорія повороту колісних тракторів та автомобілів
- •8.1.1. Загальні відомості
- •8.1.2. Способи повороту колісних машин
- •8.1.3. Кінематика повороту колісної машини з рульовою трапецією
- •8.1.4. Динаміка повороту колісних машин
- •8.1.5. Керованість колісної машини
- •8.1.6. Вплив бокового уводу шин на кінематику повороту
- •8.1.7. Стабілізація керованих коліс
- •8.2. Поворот гусеничного трактора
- •8.2.1. Кінематика повороту
- •8.2.3. Поворот гусеничного трактора з навантаженням на гаку
- •8.2.4. Характеристика повороту гусеничного трактора
- •9. Стійкість тракторів та автомобілів
- •9.1. Повздовжня стійкість тракторів та автомобілів
- •9.2. Граничний статичний кут по сповзанню
- •9.3. Загальна умова повздовжньої стійкості колісних машин
- •9.4. Повздовжня стійкість колісної машини з навантаженням на гаку
- •9.5. Гранична статична стійкість гусеничного трактора
- •9.6. Поперечна стійкість тракторів та автомобілів
- •9.7. Способи підвищення стійкості тракторів та автомобілів
- •9.8. Поперечна стійкість колісних машин
- •9.9.Поворот колісної машини на схилах і під’йомах
- •9.10. Прохідність тракторів та автомобілів
- •9.10.1. Загальні відомості
- •9.10.2. Геометричні параметри прохідності
- •9.10.3. Способи поліпшення прохідності
- •10. Плавність руху і енергономічність машин
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Характеристики поверхні доріг
- •10.3. Вплив коливань на людину
- •10.4. Рівняння коливань
- •10.5. Вимірювачі плавності ходу
- •10.6. Гасіння коливань
- •10.7. Коливальна система колісного трактора
- •11. Основи розрахунку шасі тракторів і автомобілів
- •11.1. Загальні положення
- •11.2. Розрахунок фрикційних муфт зчеплення
- •11.3. Особливості розрахунку фрикційних муфт повороту
- •11.4. Основи розрахунку коробок передач
- •11.5. Розрахунок елементів з’єднувальних муфт і карданних механізмів
- •11.6. Розрахунок механізмів заднього моста
- •11.7. Розрахунок рульового механізму
- •11.8. Розрахунок елементів ходових систем
6.3.4. Вимірювачі гальмових якостей автомобіля
Основними вимірювачами гальмових якостей автомобіля є: максимальне уповільнення при гальмуванні jу (м/с2), мінімальний час уповільнення t (с) та гальмовий шлях Sг (м).
Уповільнення при гальмуванні автомобіля. Вирішуючи рівняння (6.15) відносно уповільнення jу, одержимо
.
Знак мінус вказує на те, що проходить уповільнення руху автомобіля.
Коефіцієнт φ звичайно значно більше ψ, тому величиною ψ можливо знехтувати (ψ = 0). Тоді
.
(6.16)
Якщо прийняти g ≈ 10 м/с2, то можна вважати, що при екстренному гальмуванні автомобілів усіх моделей на сухому асфальто-бетоні максимальне уповільнення буде на рівні jу = 7,5…8 м/с2. Звичайно в умовах експлуатації, щоб уникнути неприємних відчуттів у пасажирів і підвищеного зносу гальм і шин, уповільнення не створюється більше 1,5…2,5 м/с2.
Якщо під час гальмування величина φ не змінюється, то уповільнення залишається постійним по швидкості у всьому інтервалі гальмування (рис. 6.6).
Час гальмування. Для визначення мінімального часу гальмування формулу (6.16) покажемо в наступному вигляді
,
або
.
(6.17)
Час гальмування в с знайдемо інтегруючи залежність (6.17) у відрізках від Vп до Vк (де Vп – швидкість автомобіля у момент початку гальмування, м/с; Vк – швидкість автомобіля у момент закінчення гальмування, м/с)
(6.18)
Якщо швидкість виміряти в км/г, то формула (6.18) буде мати вигляд
При гальмуванні до зупинки (Vк = 0) в залежності від розмірності швидкості час гальмування в с відповідно становитиме
Приблизно можемо вважати, що час гальмування змінюється у лінійній залежності від швидкості автомобіля (рис. 6.6).
Шлях гальмування. Для знаходження шляху гальмування змінимо рівняння (6.17), відносно часу через шлях і швидкість.
Так як
,
то
.
Інтегруючи у відрізках від Vп до Vк, одержимо шлях гальмування
.
Таким чином шлях гальмування в м становить
(6.19)
або
.
(6.20)
При гальмуванні автомобіля до зупинки в залежності від розмірності швидкості шлях гальмування в м відповідно становитиме
;
(6.21)
Величина гальмівного шляху при гальмуванні з максимальною інтенсивністю прямо пропорційна квадрату швидкості автомобіля у момент початку гальмування. Тому при збільшенні швидкості руху автомобіля величина гальмівного шляху росте дуже швидко (рис. 6.6).
При виведенні рівняння для шляху і часу гальмування не враховується стан гальмівних механізмів (знос, регулювання, забрудненість та ін.), а також невідповідність розподілу гальмівної сили по колесах (нормальним реакціям на колесах автомобіля). Тому фактичний мінімальний гальмівний шлях завжди більший теоретичного на 20…40%.
Для врахування експлуатаційних умов Д.П. Великанов запропонував у рівняння гальмування ввести коефіцієнт Ке. Величина коефіцієнта ефективності гальмування Ке в середньому 1,2 для легкових автомобілів і 1,4…1,6 для вантажних автомобілів та автобусів. У цьому випадку розрахункове рівняння має в залежності від розмірності швидкості відповідно такий вигляд
м
або
м.
(6.22)
Величина Sг враховує шлях, який проходить автомобіль тільки за час повного гальмування. Повний (зупинний) шлях Sо необхідний до зупинки автомобіля більше Sг, так як в нього входить також шлях, що проходить
автомобіль за час реакції водія, спрацювання гальм і збільшення уповільнення.
Уповільнення автомобіля за час tу (рис. 6.7) змінюється по закону, близько до лінійного. Тому можна вважати, що за цей час автомобіль рухається рівноуповільнено з уповільненням, рівним 0,5 jу. При такому припущенні зупинний шлях в м в залежності від розмірності швидкості відповідно такий
,
або
,
(6.23)
де tр – час реакції водія, рівний 0,2…0,5 с; при розрахунках звичайно приймають tр = 0,8 с;
tnр – час спрацювання приводу від початку натискування на педаль до виникнення уповільнення; за час tnр відбувається переміщення усіх деталей приводу; для гальм з гідравлічним та пневматичним приводами tnр = 0,6 с; у автопотягів з пневматичним приводом гальм tnр = 2 с;
tу – час поступового збільшення уповільнення від нуля (початок дії гальм) до максимального значення. В середньому tу = 0,2…0,5 с.
Таким чином, загальний час tз в с необхідний для зупинки автомобіля з моменту виникнення перешкод (зупинний час), можливо дати як суму декількох складових
tз = tр + tnр + tу + tг . (6.24)
Суму (tnр+tу) інколи називають часом спрацювання гальмівного приводу. Із усіх перерахованих величин аналітично можливо визначити тільки tг із рівняння (6.18) , а другі складові визначаються дослідом.
Наочне уявлення щодо зміни інтенсивності гальмування з урахуванням часу tр, tnр, tу і tг дає діаграма (рис. 6.8), яка показує зміну гальмової сили Рг або уповільнення jу за час гальмування.
Рис. 6.7. Зміна гальмівної сили і уповільнення в процесі гальмування автомобіля
Рис. 6.8. Гальмівна характеристика карбюраторного двигуна
Гальма існуючих автомобілів не завжди можуть створювати момент необхідної величини. Це пов’язано з необхідністю зменшення розмірів гальм при розміщенні їх в середині коліс. Орієнтовним показником гальмівної динамічності є відношення повної ваги автомобіля до загальної площі усіх гальмових накладок
Н/см2.
(6.25)
Чим більший цей показник, тим гірші гальмові властивості автомобіля.
