- •Основи теорії та розрахунку трактора і автомобіля
- •1. Вступ
- •1.1. Із історії розвитку Вітчизняного тракторобудування
- •1.2. Із історії розвитку Вітчизняного автомобілебудування
- •1.3. Вклад Вітчизняних вчених в розвиток “Теорії трактора та автомобіля”
- •1.4. Типаж тракторів
- •1.4.1. Загальна будова трактора
- •1.4.2. Класифікація тракторів
- •1.5. Типаж автомобілів
- •1.5.1. Загальна будова автомобіля
- •1.5.2. Класифікація автомобілів
- •1.6. Предмет вивчення курсу “Теорія трактора та автомобіля”
- •1.7. Експлуатаційні властивості тракторів та автомобілів
- •2. Загальна динаміка колісних тракторів і автомобілів
- •2.1. Умови і режими роботи коліс
- •2.2. Утворення сили, моменту опору кочення та дотичної сили тяги
- •2.3. Фізико-механічні властивості грунту
- •2.4. Ведучий момент на рушіях трактора і автомобіля
- •2.5. Дотична сила тяги і її обмеження по зчепленню з ґрунтом
- •2.6. Необхідна і достатня умова руху трактора і автомобіля
- •2.7. Кінематика та динаміка веденого і ведучого коліс
- •2.7.1. Кінематика та динаміка веденого колеса
- •2.7.2. Динаміка ведучого колеса з пневматичною шиною
- •2.7.3. Зчеплення з ґрунтом і буксування рушіїв
- •2.9. Сили, які діють на рухому колісну машину
- •2.10. Тяговий баланс
- •2.11. Нормальні реакції грунту на передні і задні колеса тракторів та автомобілів
- •2.12. Нормальні реакції ґрунту на колеса трактора при роботі з навісною машиною
- •3. Загальна динаміка гусеничного трактора
- •3.1. Особливості кінематики і динаміки гусеничного рушія
- •3.3. Центр тиску гусеничного трактора і його зміщення відносно
- •Рівняння моментів має наступний вигляд
- •3.4. Робота гусеничного трактора з навісними машинами
- •Виконуємо такі арифметичні дії
- •Після скорочення рівняння (3.38) приймає вигляд
- •Рівняння (3.44) можемо записати наступним чином
- •3.5. Розподіл нормальних реакцій грунту
- •4. Визначення зчіпної ваги та розподіл навантаження
- •5. Тягова динаміка і паливна економічність трактора
- •5.1. Баланс потужності трактора
- •5.2. Побудова потенційної тягової характеристики проектуємого трактора
- •5.4. Процес розгону машинно-тракторного агрегату
- •5.4.1. Основні показники, їх оцінювання
- •5.4.2. Вплив на процес розгону механізмів для переключення
- •6. Тягова і гальмівна динаміка та паливна
- •6.1. Баланс потужності автомобіля
- •6.2. Динамічний фактор і динамічна характеристика автомобіля
- •6.3. Гальмівні властивості автомобіля
- •6.3.1. Процес гальмування автомобіля
- •6.3.2. Гальмова сила на колесах автомобіля
- •6.3.3. Рівняння руху автомобіля при гальмуванні
- •6.3.4. Вимірювачі гальмових якостей автомобіля
- •6.3.5. Гальмування двигуном
- •6.4. Паливна характеристика проектуємого автомобіля
- •7. Тягова динаміка повнопривідних
- •7.1. Основні типи безступеневих автоматичних трансмісій тракторів та автомобілів
- •7.1.1. Фрикційна механічна трансмісія
- •7.1.2. Електричні трансмісії
- •7.1.3. Гідродинамічна трансмісія
- •7.1.4. Гідростатична (гідрооб'ємна) трансмісія
- •7.2. Методика тягового розрахунку трактора
- •8. Теорія повороту тракторів та автомобілів
- •8.1. Теорія повороту колісних тракторів та автомобілів
- •8.1.1. Загальні відомості
- •8.1.2. Способи повороту колісних машин
- •8.1.3. Кінематика повороту колісної машини з рульовою трапецією
- •8.1.4. Динаміка повороту колісних машин
- •8.1.5. Керованість колісної машини
- •8.1.6. Вплив бокового уводу шин на кінематику повороту
- •8.1.7. Стабілізація керованих коліс
- •8.2. Поворот гусеничного трактора
- •8.2.1. Кінематика повороту
- •8.2.3. Поворот гусеничного трактора з навантаженням на гаку
- •8.2.4. Характеристика повороту гусеничного трактора
- •9. Стійкість тракторів та автомобілів
- •9.1. Повздовжня стійкість тракторів та автомобілів
- •9.2. Граничний статичний кут по сповзанню
- •9.3. Загальна умова повздовжньої стійкості колісних машин
- •9.4. Повздовжня стійкість колісної машини з навантаженням на гаку
- •9.5. Гранична статична стійкість гусеничного трактора
- •9.6. Поперечна стійкість тракторів та автомобілів
- •9.7. Способи підвищення стійкості тракторів та автомобілів
- •9.8. Поперечна стійкість колісних машин
- •9.9.Поворот колісної машини на схилах і під’йомах
- •9.10. Прохідність тракторів та автомобілів
- •9.10.1. Загальні відомості
- •9.10.2. Геометричні параметри прохідності
- •9.10.3. Способи поліпшення прохідності
- •10. Плавність руху і енергономічність машин
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Характеристики поверхні доріг
- •10.3. Вплив коливань на людину
- •10.4. Рівняння коливань
- •10.5. Вимірювачі плавності ходу
- •10.6. Гасіння коливань
- •10.7. Коливальна система колісного трактора
- •11. Основи розрахунку шасі тракторів і автомобілів
- •11.1. Загальні положення
- •11.2. Розрахунок фрикційних муфт зчеплення
- •11.3. Особливості розрахунку фрикційних муфт повороту
- •11.4. Основи розрахунку коробок передач
- •11.5. Розрахунок елементів з’єднувальних муфт і карданних механізмів
- •11.6. Розрахунок механізмів заднього моста
- •11.7. Розрахунок рульового механізму
- •11.8. Розрахунок елементів ходових систем
6. Тягова і гальмівна динаміка та паливна
економічність автомобілів
6.1. Баланс потужності автомобіля
В загальному випадку рівняння баланса потужності автомобіля має вигляд
(6.1)
Номінальна потужність автомобільного двигуна визначається за формулою
(6.2)
де Р - приведена сила сумарного опору дороги, Н.
Рw - сила опору повітря, Н.
Vн - номінальна швидкість руху автомобіля, км/г.
трz - коефіцієнт корисної дії трансмісії на вищій передачі.
Потужність на гаку визначається за залежністю
(6.3)
де Nпр – втрати потужності на переміщення причепа, кВт;
Рпр – тяговий опір причепа, Н;
V – дійсна швидкість руху причепа (автомобіля), км/г.
Графічне зображення балансу потужності автомобіля в залежності від швидкості має назву – діаграма руху автомобіля. При цьому Рг = 0. Для зручності побудови діаграми, рівняння тягового балансу складають у залежності від швидкості та сил опору руху
(6.4)
де Рf, Рw, Рі, Рj – відносні сили опору руху, Н.
Для побудови діаграми (рис. 6.1) використовують зовнішню швидкісну характеристику Nе = f(n) і перетворюють у Ne = f(V). При цьому використовують залежність вищої робочої передачі
Рис. 6.1. Діаграма руху автомобіля
.
Визначають величину потужності у межах від nmin до nmax. Значення Ne у цих межах знімають із швидкісної характеристики.
Потужність,
яка підведена до ведучих коліс Nк
= Nеηтр,
а втрати потужності у трансмісії
Втрати потужності на опір повітря визначаються за залежністю (5.8), втрати потужності на опір коченню – (5.4).
Сумарний опір дороги становить
(6.5)
Згідно розрахунків будується діаграма руху автомобіля.
Проекція точки перетену кривої Nк – Nw = f(V) з променями Nf і Nψ на вісь абсцис визначає сталу швидкість руху, а відрізки між ними – запас Ni + Nj на подолання під´йому та розгону.
Ця діаграма руху автомобіля придатна тільки для руху на одній передачі так, як ітр на кожній передачі має різне значення.
6.2. Динамічний фактор і динамічна характеристика автомобіля
Для автомобіля без прицепа рівняння тягового балансу в загальному випадку можемо записати так
(6.6)
де Р - приведена сила сумарного опору дороги, Н;
Рj - сила опору розгона (зміни швидкості руху), Н;
Рw - сила опору повітря, Н.
Перепишемо рівняння (6.6)
,
де
або
Якщо поділити різницю Рк – Рw на вагу автомобіля G ми одержимо питомий показник, який академік Д.А. Чудаков запропонував називати динамічним фактором
(6.7)
де Д - динамічний фактор автомобіля: безрозмірний показник, що характеризує любий автомобіль незалежно від його вантажопідємності. Він визначає запас сили тяги на одиницю ваги автомобіля і є вимірювачем його динамічних властивостей;
G - повна вага автомобіля, Н.
Із рівняння (6.7) видно, що динамічний фактор залежить від приведенного сумарного коефіцієнта опору дороги і відносного прискорення.
Динамічна характеристика при сталому русі (j = 0) обчислюється за залежністю (6.7), яка має такий вигляд
де G0 - власна вага автомобіля, Н.
Дотична сила тяги Рк визначається крутним моментом двигуна або зчепленням ведучих коліс з дорогою. Динамічний фактор по двигуну
(6.8)
а по зчепленню
(6.9)
Динамічна характеристика автомобіля є графічне зображення залежності динамічного фактору від швидкості руху. Швидкість визначається як , км/г на всьому діапазоні частоти обертання колінчастого валу від nmin до nmax.
У розрахункову формулу підставляють ряд числових значень Мд, відповідаючих різним задаваним числам частоти обертання колінчастого валу двигуна n та швидкостям руху V автомобіля
Режим роботи двигуна з максимальним крутним моментом відповідає максимальному значенню (точки перегину кривої) динамічного фактору на кожній передачі.
Результати розрахунку динамічної характеристики автомобіля приведені в табл. 6.1. На рис. 6.2 приведено загальний вигляд характеристики.
На рис.
6.2 прийняті такі умовні позначення:
- неробоча частина зовнішньої швидкісної
характеристики двигуна при збільшенні
навантаження. На цій ділянці характеристики
двигун працює при розгонах від
мінімально-стійкої кількості обертів
холостого ходу до максимальної кількості
обертів холостого ходу при номінальному
навантаженні; Мдmax
(Меmax) –
максимальний крутний момент двигуна
Нм; Д1max
…Д5max –
максимальний динамічний фактор автомобіля
на 1 …5 передачах відповідно;
Таблиця 6.1
Результати розрахунку динамічної характеристики проектуємого автомобіля
nд, хв-1 |
V, км/г |
Ме, Н∙м |
Рк, Н |
Рw, Н |
D |
|
с = 1 |
с = 2 |
|||||
І передача |
||||||
1100 |
15,07 |
608 |
15389 |
50,53 |
0,68 |
0,243 |
1300 |
17,81 |
620,78 |
15712 |
70,6 |
0,698 |
0,248 |
1420 |
19,46 |
623,09 |
15771 |
84,3 |
0,7 |
0,248 |
1540 |
21,10 |
621,14 |
15721 |
99 |
0,697 |
0,247 |
1660 |
22,75 |
614,74 |
15559 |
115 |
0,689 |
0,245 |
1780 |
24,39 |
604,4 |
15298 |
132,4 |
0,676 |
0,240 |
1900 |
26,03 |
589,6 |
14923 |
151 |
0,659 |
0,234 |
2100 |
28,78 |
462,7 |
11711 |
184,3 |
0,514 |
0,1873 |
ІІ передача |
||||||
1100 |
19,79 |
608 |
11722 |
87 |
0,519 |
0,184 |
1300 |
23,39 |
620,78 |
11968 |
122 |
0,528 |
0,188 |
1420 |
25,55 |
623,09 |
12013 |
145 |
0,529 |
0,188 |
1540 |
27,71 |
621,14 |
11975 |
170,8 |
0,526 |
0,187 |
1660 |
29,86 |
614,74 |
11852 |
198,4 |
0,52 |
0,185 |
1780 |
32,02 |
604,4 |
11652 |
228 |
0,509 |
0,181 |
1900 |
34,18 |
589,6 |
11367 |
260 |
0,495 |
0,176 |
2100 |
37,78 |
462,7 |
8920 |
317,6 |
0,384 |
0,136 |
ІІІ передача |
||||||
1100 |
25,99 |
608 |
8925 |
150,3 |
0,391 |
0,139 |
1300 |
30,72 |
620,78 |
9112 |
210 |
0,397 |
0,141 |
1420 |
33,55 |
623,09 |
9146 |
250,4 |
0,397 |
0,141 |
1540 |
36,39 |
621,14 |
9118 |
294,6 |
0,394 |
0,140 |
1660 |
39,22 |
614,74 |
9024 |
342,3 |
0,387 |
0,138 |
1780 |
42,06 |
604,4 |
8872 |
393,6 |
0,378 |
0,134 |
1900 |
44,89 |
589,6 |
8655 |
448,4 |
0,366 |
0,13 |
2100 |
49,62 |
462,7 |
6792 |
547,8 |
0,278 |
0,099 |
ІV передача |
||||||
1100 |
34,05 |
608 |
7064 |
258 |
0,304 |
0,108 |
1300 |
40,25 |
620,78 |
7212 |
360,5 |
0,306 |
0,109 |
1420 |
43,96 |
623,09 |
7239 |
430 |
0,304 |
0,108 |
1540 |
47,68 |
621,14 |
7216 |
505,8 |
0,299 |
0,106 |
1660 |
51,39 |
614,74 |
7142 |
587,6 |
0,292 |
0,104 |
1780 |
55,10 |
604,4 |
7022 |
675,5 |
0,283 |
0,101 |
1900 |
58,82 |
589,6 |
6850 |
769,8 |
0,271 |
0,096 |
2100 |
65,00 |
462,7 |
5375 |
940 |
0,198 |
0,07 |
Рис. 6.2. Загальний вигляд динамічної характеристики автомобіля
Д1min …Д5min – мінімальний динамічний фактор автомобіля на 1 …5 передачах відповідно; Vmin1…Vmin5 – мінімально-можлива швидкість руху автомобіля на 1 …5 передачах, кмг; Vmax1 …Vmax5 – максимально можлива швидкість руху автомобіля на 1…5 передачах, кмг.
За допомогою динамічної характеристики можливо вирішувати такі задачі, які мають місце в процесі експлуатації автомобіля:
1. Визначати на яких передачах може працювати автомобіль в заданих (шляхових) умовах, що характеризуються сумарним приведеним коефіцієнтом опору дороги , і які максимальні швидкості зможе він розвивати при рівномірному русі;
2. Визначити найбільший шляховий опір, який зможе долати автомобіль при рухові на певній передачі при рівномірному русі;
3. Визначити кути підйому лінії шляху, які автомобіль може долати в заданих шляхових умовах на різних передачах, і швидкості руху при цьому.
Для прикладу розглянемо два випадки руху автомобіля: 1-й характеризується величиною Д = 1, а 2-й – Д = 2.
На осі ординат точкою позначаємо значення 1. Через отриману точку проводимо пунктирною лінією додаткову вісь абсцис. Із точки перетину додаткової вісі абсцис з кривою робочої частини динамічного фактора любої передачі (на рис.6.2 – 3-ї передачі) проводимо до основної вісі абсцис додаткову ординату. В точці перетину додаткової ординати з основною віссю абсцис знаходиться значення швидкості руху автомобіля.
У другому випадку руху автомобіля додаткова вісь абсцис не перетинається ні з однією кривою динамічного фактора. Це значить, що на 2-й передачі автомобіль не може працювати із-за перевантаження двигуна, а на 1-й передачі він буде працювати з недовантаженням. При цьому буде меншою швидкість руху і більшою витрата палива.
По загальному вигляду кривих динамічної характеристики можливе визначення правильності ( на даний момент ) розрахунку автомобіля. При правильно підібраних вихідних даних; прийнятих параметрів, у межах рекомендованих, криві повинні розташовуватись так, щоб виконувалась умова: Vmax1 Vmin2 і тому подібне. У цьому випадку автомобіль може працювати ( його можливо розігнати від Vmin1 до Vmax5 ).
Динамічна характеристика використовується для аналізу роботи порожнього автомобіля. Для аналізу динамічних якостей автомобіля з вантажем чи автопотягу при різних варіантах вагового навантаження використовується універсальна динамічна характеристика. Вона будується по методу Н. А. Яковлєва. Для цього на динамічній характеристиці наноситься додаткова верхня вісь абсцис, на якій відкладається коефіцієнт завантаження автомобіля, який позначається літерою Г або С.
Коефіцієнт завантаження автомобіля знаходиться за рівнянням
(6.10)
де G - повна вага автомобіля, Н;
G0 - власна вага автомобіля, Н.
Універсальна динамічна характеристика розраховується і будується в наступній послідовності:
Із зовнішньої швидкісної характеристики двигуна (табл. 6.2 і рис.6.3) в табл. 6.1 заносяться поточні значення кількості обертів вала від nмін до nн . Значення кількості обертів записують для кожної передачі;
Із зовнішньої швидкісної характеристики двигуна (табл. 6.2) в табл. 6.1 заносяться поточні значення ефективного крутного момента Мд для вказаних значень кількості обертів вала двигуна;
Розраховуються поточні значення швидкості руху автомобіля для вказаних значень кількості обертів вала двигуна. Результати розрахунків заносяться в табл. 6.1.
Нижче для прикладу приведемо результати розрахунків для номінального режиму на першій передачі
4. Розраховуються поточні значення сили опору повітря для вказаних значень швидкості руху автомобіля. Результати розрахунків заносяться в табл. 6.1.
Нижче для прикладу приведемо результати розрахунків для номінального режиму на першій передачі
5. Для вказаних поточних значень Мд розраховуються поточні значення дотичної сили тяги на окружності ведучого колеса. Результати розрахунків заносяться в табл. 6.1.
Нижче для прикладу приведемо результати розрахунків для номінального режиму на першій передачі
6. Визначається значення динамічного фактора Д0 порожнього автомобіля (С = 1) для кожної передачі. Результати розрахунків заносимо в табл. 6.1;
7. Визначається значення динамічного фактора Д автомобіля з вантажем (С=2) для кожної передачі. Результати розрахунків заносимо в табл. 6.1;
Таблиця 6.2
Результати розрахунку зовнішньої швидкісної характеристики автомобільного карбюраторного двигуна
№ п/п |
nд, хв-1 |
Nе, кВт |
Мд, Н·м |
1. |
1100 |
70,00 |
608,00 |
2. |
1300 |
84,46 |
620,78 |
3. |
1420 |
92,60 |
623,09 |
4. |
1540 |
100,11 |
621,14 |
5. |
1660 |
106,80 |
614,74 |
6. |
1780 |
112,60 |
604,40 |
7. |
1900 |
117,24 |
589,60 |
8. |
2100 |
101,70 |
462,70 |
Рис. 6.3. Приблизна швидкісна характеристика карбюраторного двигуна проектуємого автомобіля
8. На міліметровому аркуші паперу проводимо основну вісь абсцис характеристики (рис. 6.4). Позначаємо її літерами: V, км/г. На вісь абсцис наносимо масштабну шкалу з кроком 10 км/г. На вісі позначаємо точками поточні значення швидкості для кожної передачі. Через отримані точки проводимо вгору додаткові вісі ординат;
9. З точки початку вісі абсцис, вгору, проводимо вісь ординат. Позначаємо її літерою D. На вісь ординат наносимо масштабну шкалу з кроком 0,1;
10. На відповідних додаткових ординатах у вибраному масштабі відкладаємо значення Do із табл. 6.1. Отримані точки з'єднуємо. Отримані криві кожної передачі нумеруємо римськими цифрами. На відповідних кривих знаходимо мінімальне і максимальне значення Do. Для вказаних значень Do знаходимо відповідні значення V;
11. З точки закінчення вісі ординат, паралельно основній вісі абсцис, проводимо додаткову вісь абсцис. Позначаємо її літерою С (Г). На додаткову вісь абсцис наносимо масштабну шкалу: при V = 0, C = 1; значення С, розраховане по формулі (6.10) розташовуємо на додатковій ординаті, що відповідає VмахIV; розв'язавши відповідну арифметичну пропорцію на масштабну шкалу наносимо значення С = 1,5 і С = 2,0;
Через точки С = 1,5 і С = 2,0, вниз, проводимо додаткові ординати. На додаткових ординатах наносимо відповідні масштабні шкали;
Через однойменні точки шкал проводимо додаткові лінії;
14. Виконуємо аналіз динамічної і універсальної динамічної характеристики автомобіля.
Критична швидкість по тязі на кожній передачі Vкр І, Vкр ІІ,…Vкр z відповідає значенням максимального динамічного фактора Дmax, тобто роботі двигуна при Мд max і є максимально припустимою швидкістю руху автомобіля з номінальним навантаженням.
Максимальні
приведені коефіцієнти сумарного опору
дороги ψI
max,
ψII
max,…ψz
max,
що долається автомобілем на даній
передачі визначаються проекціями точок
Д
max
на вісь ординат. Подолання максимальних
під’йомів при малих кутах (3…50)
і
= Д – f
, з використанням інерції
При кутах підйому до 100
α = arcsin(Д
– f),
а при більших кутах підйому
При відомих дорожніх умовах (коефіцієнт кочення f1), або при приведеному коефіцієнті сумарного опору дороги ψ1 проекція точки перетину горизонталі f1 або ψ1 з одною із кривих Д = f(V) на вісь абсцис визначить максимально сталу швидкість руху.
Універсальна динамічна характеристика (динамічний паспорт) автомобіля дозволяє проаналізувати динамічні якості з різною
Рис. 6.4. Універсальна динамічна характеристика проектуємого автомобіля
експлуатаційною вагою G' автомобіля. Динамічний фактор Д' автомобіля з експлуатаційною вагою G' більше чи менше динамічного фактора Д автомобіля з номінальним навантаженням загальною вагою G у відношенні
Тоді
.
Максимальне значення динамічного фактора на нижчій передачі для вантажних автомобілів високої прохідності ДІ max = 0,7…0,8; дорожньої прохідності ДІ max = 0,35…0,45; для легкових автомобілів середнього та великого літражу ДІ max ≈ 0,5. Мінімальне значення динамічного фактору на вищій передачі ДІ max = 0,03…0,09.
