- •Основи теорії та розрахунку трактора і автомобіля
- •1. Вступ
- •1.1. Із історії розвитку Вітчизняного тракторобудування
- •1.2. Із історії розвитку Вітчизняного автомобілебудування
- •1.3. Вклад Вітчизняних вчених в розвиток “Теорії трактора та автомобіля”
- •1.4. Типаж тракторів
- •1.4.1. Загальна будова трактора
- •1.4.2. Класифікація тракторів
- •1.5. Типаж автомобілів
- •1.5.1. Загальна будова автомобіля
- •1.5.2. Класифікація автомобілів
- •1.6. Предмет вивчення курсу “Теорія трактора та автомобіля”
- •1.7. Експлуатаційні властивості тракторів та автомобілів
- •2. Загальна динаміка колісних тракторів і автомобілів
- •2.1. Умови і режими роботи коліс
- •2.2. Утворення сили, моменту опору кочення та дотичної сили тяги
- •2.3. Фізико-механічні властивості грунту
- •2.4. Ведучий момент на рушіях трактора і автомобіля
- •2.5. Дотична сила тяги і її обмеження по зчепленню з ґрунтом
- •2.6. Необхідна і достатня умова руху трактора і автомобіля
- •2.7. Кінематика та динаміка веденого і ведучого коліс
- •2.7.1. Кінематика та динаміка веденого колеса
- •2.7.2. Динаміка ведучого колеса з пневматичною шиною
- •2.7.3. Зчеплення з ґрунтом і буксування рушіїв
- •2.9. Сили, які діють на рухому колісну машину
- •2.10. Тяговий баланс
- •2.11. Нормальні реакції грунту на передні і задні колеса тракторів та автомобілів
- •2.12. Нормальні реакції ґрунту на колеса трактора при роботі з навісною машиною
- •3. Загальна динаміка гусеничного трактора
- •3.1. Особливості кінематики і динаміки гусеничного рушія
- •3.3. Центр тиску гусеничного трактора і його зміщення відносно
- •Рівняння моментів має наступний вигляд
- •3.4. Робота гусеничного трактора з навісними машинами
- •Виконуємо такі арифметичні дії
- •Після скорочення рівняння (3.38) приймає вигляд
- •Рівняння (3.44) можемо записати наступним чином
- •3.5. Розподіл нормальних реакцій грунту
- •4. Визначення зчіпної ваги та розподіл навантаження
- •5. Тягова динаміка і паливна економічність трактора
- •5.1. Баланс потужності трактора
- •5.2. Побудова потенційної тягової характеристики проектуємого трактора
- •5.4. Процес розгону машинно-тракторного агрегату
- •5.4.1. Основні показники, їх оцінювання
- •5.4.2. Вплив на процес розгону механізмів для переключення
- •6. Тягова і гальмівна динаміка та паливна
- •6.1. Баланс потужності автомобіля
- •6.2. Динамічний фактор і динамічна характеристика автомобіля
- •6.3. Гальмівні властивості автомобіля
- •6.3.1. Процес гальмування автомобіля
- •6.3.2. Гальмова сила на колесах автомобіля
- •6.3.3. Рівняння руху автомобіля при гальмуванні
- •6.3.4. Вимірювачі гальмових якостей автомобіля
- •6.3.5. Гальмування двигуном
- •6.4. Паливна характеристика проектуємого автомобіля
- •7. Тягова динаміка повнопривідних
- •7.1. Основні типи безступеневих автоматичних трансмісій тракторів та автомобілів
- •7.1.1. Фрикційна механічна трансмісія
- •7.1.2. Електричні трансмісії
- •7.1.3. Гідродинамічна трансмісія
- •7.1.4. Гідростатична (гідрооб'ємна) трансмісія
- •7.2. Методика тягового розрахунку трактора
- •8. Теорія повороту тракторів та автомобілів
- •8.1. Теорія повороту колісних тракторів та автомобілів
- •8.1.1. Загальні відомості
- •8.1.2. Способи повороту колісних машин
- •8.1.3. Кінематика повороту колісної машини з рульовою трапецією
- •8.1.4. Динаміка повороту колісних машин
- •8.1.5. Керованість колісної машини
- •8.1.6. Вплив бокового уводу шин на кінематику повороту
- •8.1.7. Стабілізація керованих коліс
- •8.2. Поворот гусеничного трактора
- •8.2.1. Кінематика повороту
- •8.2.3. Поворот гусеничного трактора з навантаженням на гаку
- •8.2.4. Характеристика повороту гусеничного трактора
- •9. Стійкість тракторів та автомобілів
- •9.1. Повздовжня стійкість тракторів та автомобілів
- •9.2. Граничний статичний кут по сповзанню
- •9.3. Загальна умова повздовжньої стійкості колісних машин
- •9.4. Повздовжня стійкість колісної машини з навантаженням на гаку
- •9.5. Гранична статична стійкість гусеничного трактора
- •9.6. Поперечна стійкість тракторів та автомобілів
- •9.7. Способи підвищення стійкості тракторів та автомобілів
- •9.8. Поперечна стійкість колісних машин
- •9.9.Поворот колісної машини на схилах і під’йомах
- •9.10. Прохідність тракторів та автомобілів
- •9.10.1. Загальні відомості
- •9.10.2. Геометричні параметри прохідності
- •9.10.3. Способи поліпшення прохідності
- •10. Плавність руху і енергономічність машин
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Характеристики поверхні доріг
- •10.3. Вплив коливань на людину
- •10.4. Рівняння коливань
- •10.5. Вимірювачі плавності ходу
- •10.6. Гасіння коливань
- •10.7. Коливальна система колісного трактора
- •11. Основи розрахунку шасі тракторів і автомобілів
- •11.1. Загальні положення
- •11.2. Розрахунок фрикційних муфт зчеплення
- •11.3. Особливості розрахунку фрикційних муфт повороту
- •11.4. Основи розрахунку коробок передач
- •11.5. Розрахунок елементів з’єднувальних муфт і карданних механізмів
- •11.6. Розрахунок механізмів заднього моста
- •11.7. Розрахунок рульового механізму
- •11.8. Розрахунок елементів ходових систем
2.9. Сили, які діють на рухому колісну машину
Сили, які діють на рухому колісну машину розглянемо на прикладі колісного трактора Т-150К.
При рухові колісної машини на неї, крім указаних в попередньому розділі сил, діє штовхаюча сила і сила опору руху.
Розглянемо ці сили при загальному випадку руху машини, коли рух змінний, лінія дороги має деякий нахил до лінії горизонту і до прицепного гака машини прикладено тяговий опір, який створює прицеп, сільськогосподарська машина або знаряддя.
В цьому випадку зі сторони двигуна, повітряного середовища, гравітаційного поля Землі та прицепної машини або знаряддя на колісну машину діють наступні сили та моменти (рис. 2.13):
1. Повна вага машини G.
Числове значення повної ваги машини в Н визначається за залежністю
G = m g , (2.64)
де m - повна маса машини, кг;
g - прискорення вільного падіння, рівне 9,81 м/с2.
Повна маса автомобіля становить
m = m0 + mгр + 75 n , (2.65)
де m0 - власна маса автомобіля , кг;
mгр - вантажопідємність автомобіля , кг.
n - число посадкових місць в кабіні автомобіля, рахуючи місце
водія;
75 - середньостатистична ГОСТівська вага одного пасажира, кг.
Число посадкових місць в кабіні проєктуємого автомобіля приймається рівним числу місць в автомобіля-прототипа. Автомобіль-прототип приймається по величині вантажопідємності.
Власна маса автомобіля дорівнює
(2.66)
де гр - коефіцієнт вантажопідємності. ( Величина коефіцієнта зале- жить від призначення автомобіля, його плануємої вантажо-
підємності, кількості ведучих мостів, стану і завантаженості доріг ). Для сучасних автомобілів величина коефіцієнта вантажопідємності знаходиться в межах: легкові автомобілі – 0,25…0,40; вантажні автомобілі з колісною формулою 42 – 0,9…1,2; вантажні автомобілі з колісною формулою 4 4 , 6 6 0,5…0,8.
Для прикладу в табл. 2.8 приведено значення повної ваги деяких Вітчизняних автомобілів.
Конструктивна маса колісного трактора визначається за залежністю
(2.67)
де Ргн1 - номінальна сила тяги на гаку на І-й передачі, Н;
кп - коефіцієнт можливого перевантаження трактора. Величина кп дорівнює величині коефіцієнта корекції подачі палива позитивним коректором регулятора паливного насосу високого тиску. Для сучасних Вітчизняних тракторів величина коефіцієнта корекції подачі палива становить: для дизелів модифікації СМД-60 – 1,20…1,25; для інших дизелів – 1,10…1,15. Величина Кп для зарубіжних тракторів вказується для кожної моделі в технічному паспорті дизеля або трактора [10];
кдоп - коефіцієнт використання зчіпної ваги трактора в даних грунтових умовах при допустимому буксуванні рушіїв. Для колісних тракторів при допустимому буксуванні 14…16 % величина кдоп становить 0,50…0,65;
к - динамічний коефіцієнт навантаження ведучих коліс;
f - коефіцієнт опору перекочування рушіїв в даних грунтових умовах.
Динамічний коефіцієнт навантаження ведучих коліс дорівнює
к = к к стат , (2.68)
де к - коефіцієнт перерозподілення навантаження між вісями
машини при рухові, рівний 1,1…1,2;
к стат - статичний коефіцієнт навантаження ведучих коліс,
рівний 0,70…0,75.
При визначенні динамічного коефіцієнта навантаження ведучих коліс приймають наступні значення коефіцієнта навантаження ведучих коліс: з
Т
аблиця
2.8
Значення повної ваги деяких автомобілів
№ п.п. |
Марка автомобіля |
Вага автомобіля, кг |
|||
власна |
вантажопі-дємність |
паса-жирів |
повна |
||
1. |
ЗАЗ-968М |
790 |
300 |
300 |
1160 |
2. |
ВАЗ-2121 |
1000 |
300 |
300 |
1355 |
3. |
“Москвич-2140” |
1080 |
350 |
300 |
1480 |
4. |
ГАЗ-3110 |
1420 |
500 |
375 |
1920 |
5. |
ЛуАЗ-969М |
960 |
400 |
300 |
1360 |
6. |
ВАЗ-2121 |
1150 |
300 |
300 |
1550 |
7. |
УАЗ-469Б |
1650 |
800 |
300 |
2450 |
8. |
УАЗ-452М |
1670 |
800 |
150 |
2620 |
9. |
УАЗ-451М |
1510 |
1000 |
150 |
2660 |
10. |
ГАЗ-66 |
3470 |
2000 |
150 |
5800 |
11. |
ГАЗ-53А |
3250 |
4000 |
150 |
7400 |
12. |
ЗИЛ-130 |
4300 |
5000 |
225 |
9525 |
13. |
ЗИЛ-131 |
6460 |
5000 |
225 |
10185 |
14. |
МАЗ-500Д |
6600 |
8000 |
225 |
14825 |
15. |
КамАЗ-5320 |
7080 |
8000 |
225 |
15035 |
Таблиця 2.9
Конструктивна маса деяких моделей сучасних сільськогосподарських тракторів
№ п.п. |
Марка трактора |
Маса трактора, кг |
|
конструктивна |
експлуатаційна |
||
1. |
Т-16М |
1340 |
1450 |
2. |
Т-25А |
1600 |
1725 |
3. |
Т-40АМ |
2610 |
2750 |
4. |
ЮМЗ-6Л |
2950 |
3400 |
5. |
МТЗ-80 |
3000 |
3230 |
6. |
МТЗ-100 |
3750 |
4030 |
7. |
ХТЗ-121 |
7020 |
7420 |
8. |
Т-150К |
7275 |
7750 |
9. |
К-700А |
11000 |
12000 |
10. |
К-701 |
12500 |
13500 |
11. |
Т-70С |
4250 |
4380 |
12. |
ДТ-75М |
6110 |
6410 |
13. |
Т-150 |
6980 |
7030 |
14. |
Т-130 |
14320 |
14900 |
колісною формулою 42 кстат = 0,65…0,70, а для гусеничних тракторів і колісних тракторів з колісною формулою 44 кстат = = к = 1.
Конструктивна маса гусеничного трактора визначається за залежністю
(2.69)
Для прикладу в табл.2.9 приведено значення конструктивної маси деяких моделей сучасних Вітчизняних сільськогосподарських тракторів.
2. Крутний момент Мк , який підводиться від двигуна безпосередньо до зовнішньої поверхні шини ведучого колеса.
Для забезпечення руху машини необхідно виконати наступну умову
Мк > Мд , (2.70)
де Мк - крутний момент, який підводиться від двигуна безпосередньо
до вісей ведучих коліс, Нм;
Мд - крутний момент двигуна, Нм.
У випадку, коли
Мк = Мд , (2.71)
машина не може рухатись.
При сталому рухові величина крутного момента на вісях ведучих коліс визначається за залежністю (2.15), а при нестійкому русі – (2.18).
3. Сила тягового опору Pr (сила тяги на гаку), прикладена під кутом r до лінії поверхні дороги на висоті hr від лінії поверхні дороги.
Величина сили тяги на гаку в Н при роботі трактора з причіпом визначається за залежністю
Pr = Pпр = Gпр, (2.72)
де Pпр - тяговий опір причепа, Н;
- безрозмірний приведений коефіцієнт сумарного опору
дороги;
Gпр - повна вага причепа, Н.
Приведений коефіцієнт сумарного опору дороги дорівнює
= cos sin , (2.73)
де - безрозмірний коефіцієнт опору перекочування ведучих коліс в даних грунтових умовах. Числові значення кофіцієнта для деяких грунтових фонів приведені в табл. 2.1, 2.2;
- величина кута нахилу лінії поверхні дороги до лінії горизонту, град та хвилини;
- у разі руху машини на підйом у рівнянні приймається знак “ “, а коли машина рухається вниз по схилу - “ “.
Повна вага причепа в Н становить
Gпр = Gпр0 Gгр , (2.74)
де Gпр0 - власна вага причепа , Н;
Gгр - вага вантажу, Н.
Власна вага причепа визначається за залежністю
Gпр0 = m0 g , (2.75)
де m0 - конструктивна маса причепа, кг. Числове значення m0 приймається із технічної характеристики прицепа, з відповідних технічних довідників чи каталогів або визначається експериментально.
Вага вантажу дорівнює
Gгр = mгр g , (2.76)
де mгр - номінальна вантажопідємність причепа, кг. Числове значення mгр приймається із технічної характеристики причепа або визначається експериментально.
Величина сили тяги на гаку в Н при роботі трактора з плугом визначається за залежністю
Pr = Pпл = кп а в , (2.77)
де Pпл - тяговий опір плуга, Н ;
кп - коефіцієнт питомого опору плуга , Нм2. Числові значення коефіцієнта питомого опору плуга для даних грунтових умов визначаються по спеціальним довідковим таблицям відповідної технічної літератури. Для прикладу в табл. 2.10 приведені числові значення кп для чорнозему для трьох основних агрофонів та двох різновидів;
Таблиця 2.10
Числові значення коефіцієнта питомого опору плуга, кН/м2
Грунт |
Агрофон |
Різновид грунту |
|
середньосугли- нистий |
супісок та легко- суглинистий |
||
|
Стерня озимих |
35 |
25 |
Чорнозем |
Пласт багаторічних трав |
45 |
31 |
|
Цілина, переліг |
52 |
39 |
Таблиця 2.11
Числові значення коефіцієнта питомого опору сільськогосподарської машини, кН/м
Назва машина |
Коефіцієнт |
Плуг при оранці стерні на глибину 25 см: легкі грунти середні грунти важкі грунти |
3…8 12…15 19…25 |
Лущильник дисковий
|
1,2…2,6 |
Борона дискова: на стерні на оранці на луках і пасовищах |
1,6…2,2 3,0…6,0 4,0…8,0 |
Борона зубова: середня важка |
0,3…0,6 0,4…0,7 |
Культиватор: паровий при глибині обробітку 6…8 см паровий при глибині обробітку 10…12 см плоскоріз глибокорихлювач |
1,2…2,6 1,6…3,0 4,0…6,0 8,0…13,0 |
а - глибина оранки , м;
в - ширина захвату , м.
При роботі трактора з іншими сільськогосподарськими машинами та знаряддями величина сили тяги на гаку в Н визначається за залежністю
Pr = Pм = кm в , (2.78)
де Pм - тяговий опір машини, Н;
км - коефіцієнт питомого опору машини на 1 м ширини захвату, Нм. Числові значення км для даних грунтових умов визначаються по спеціальним довідковим таблицям відповідної технічної літератури. Для прикладу в табл. 2.11 приведені числові значення км для деяких сільськогосподарських машин;
в - ширина захвату машини, м.
4. Сила опору перекочування коліс P , яка діє паралельно лінії дороги ( напрямку руху ) , рівна сумі сил опору перекочування ведучих і ведених коліс і умовно приложена в одній точці.
Точки прикладення і напрямок дії сил опору перекочування ведучих і ведених коліс позначені на рис. 2.13 відповідно літерами Pк і Pп.
Величина сили опору перекочування коліс в Н обчислюється за залежністю
(2.79)
5. Сила опору підйому Рі, яка діє на Ц.В. машини, паралельно лінії дороги, в протилежний бік від напрямку руху.
Величина сили опору підйому в Н дорівнює
Рі = G sin . (2.80)
6. Арифметична сума сил опору перекочування Pf та опору підйому Pі називається приведеною силою сумарного опору дороги P.
Величина приведеної сили сумарного опору дороги в Н визначається за рівнянням
P = Pf Pі = Gcos + Gsin = ( cos + sin ) G = G. (2.81)
7. Сила опору розгону ( зміни швидкості руху ) Pj , яка діє на Ц.В. машини , паралельно лінії дороги , в протилежний бік від напрямку руху.
Величина сили опору розгону в Н обчислюється за залежністю
(2.82)
де δвр - безрозмірний коефіцієнт врахування обертових мас.
Для спрощених розрахунків, наприклад, в начальних цілях, коефіцієнт врахування обертових мас обчислюється за такими формулами:
при роботі автомобіля без вантажу
δвр = 1,04 + 0,05 і2кпz , (2.83)
при роботі автомобіля з вантажем
δвр
=1 + (0,04 + 0,05
і2кпz
)
,
(2.84)
при роботі колісного трактора
δвр = 1,04 + 0,01 і2кпz , (2.85)
або
δвр = 1,15 +0,001 і2трz, (2.86)
де ікпz - передаточне число коробки передач машини на Z-й передачі;
G0 - власна вага автомобіля, Н;
G - повна вага автомобіля, Н;
ітрz - передаточне число трансмісії трактора на Z-й передачі.
8. Сила опору повітря Рw , яка діє на Ц.В. машини, паралельно лінії дороги, в протилежний бік від напрямку руху.
Величина сили опору повітря в Н визначається за залежністю
(2.87)
де к - коефіцієнт обтічності, Нс2/м4;
F - площина лобової поверхні ( площина парусності ), м2;
V - поточне значення швидкості руху машини, км/г. Числові
значення V визначаються за рівняннями (2.54, 2.55).
Для прикладу в табл. 2.12 приведемо числові значення фактору опору повітря та його складові для деяких моделей Вітчизняних автомобілів.
Таблиця 2.12
Параметри обтічності автомобілів
№ п.п. |
Марка автомобіля |
F, м2 |
к, Нс2/м4 |
кF, Нс2/м2 |
1. |
ЗАЗ, ”Москвич - 412” |
1,62 |
0,20 |
0,32 |
2. |
ГАЗ - 24 |
2,09 |
0,20 |
0,42 |
3. |
УАЗ - 450Д |
3,23 |
0,65 |
2,10 |
4. |
ГАЗ - 53А, ГАЗ - 66 |
4,45 |
0,65 |
2,80 |
5. |
ЗИЛ - 130 |
4,46 |
0,65 |
2,90 |
6. |
МАЗ - 500 |
5,03 |
0,65 |
3,30 |
7. |
КамАЗ - 5320 |
5,08 |
0,65 |
3,30 |
8. |
КрАЗ - 258 |
5,34 |
0,65 |
3,50 |
9. |
“Урал - 375” |
5,60 |
0,65 |
3,60 |
