Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

кафедра українознавства

Архітектура та живопис в Україні: практикум

для студентів економічних і торговельних спеціальностей

Затверджено

на засіданні кафедри українознавства

Протокол № 25 від 21.04.11 р.

Схвалено навчально-методичною

радою ДонНУЕТ

Протокол № __ від______2011 р.

Донецьк-2011

ББК 85.11 (4Укр) я73

А 87

УДК 72/75 (477) (076.5)

Автори:

Г.С. Бігун, О.І. Мармазова, О.М. Романуха

Рецензенти:

док. філос. наук., проф., зав. кафедри філософських наук Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Нікітін Л.М.

к.і.н., доцент кафедри філософії і соціології

Макіївського економіко-гуманітарного інституту

Струченков О.В.

А 87 Архітектура та живопис в Україні: практикум [Текст] : для студ. екон. і торг. спец. / М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Каф. українознавства ; Г. С. Бігун, О. І. Мармазова, О. М. Романуха – Донецьк : ДонНУЕТ, 2011. – 72 с.

Практикум для студентів економічних і торговельних спеціальностей укладено відповідно до програми вищої школи. Він допоможе студентам отримати широкі знання про основні етапи, закономірності й тенденції розвитку української архітектури та живопису. Цьому сприятимуть репродукції картин, фото пам’яток архітектури, біографічні матеріали про видатних представників українського образотворчого мистецтва.

ББК 85.11 (4Укр) я73

© Колектив авторів, 2011

© Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, 2011

Вступ

Знання народом своєї культури, її історії, досягнень і особливостей – не тільки показник його духовної зрілості та інтелігентності, це важлива передумова і стимул подальшого його поступу. Якщо народ прагне пізнати сутність людського буття, то це так чи інакше знаходить відбиток в архітектурі та живопису.

Архітектура та живопис посідають у художній культурі України особливе місце як основа синтезу різних видів мистецтва. Вони явище матеріальної культури і водночас являються одними з провідних видів пластичного мистецтва, що ґрунтується на єдності принципів краси і корисності.

Викладення змісту практикуму ґрунтується на розумінні культури, як цілісного явища, на основі розвитку і взаємодії національних культур. Тому, розглядаючи національну культуру в європейському просторі, ставиться мета розкрити своєрідність українського образотворчого мистецтва, виявити його закономірності, джерела формування, основні етапи розвитку, визначити внесок національних досягнень української архітектури та живопису у світову загальнолюдську скарбницю.

В умовах глобалізації інформаційного простору та його безперервного збільшення сучасний фахівець високої кваліфікації не може бути спеціалістом лише вузького профілю. Від нього вимагається гнучкість та системність мислення, висока загальна культура, інтелігентність, уміння відбирати інформацію та мати здатність до самоосвіти. Нині, коли навчання покликане прищеплювати навички, вміння творити, реконструювати та адекватно інтерпретувати мистецькі цінності або принаймні бути активним суб’єктом художнього середовища, це стає особливо актуальним.

“Архітектура та живопис в Україні: практикум” поглибить знання студентів з курсу “Історія української культури”, допоможе організувати самостійну роботу.

Архітектура в Україні

Архітектура – це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси.

Види архітектури:

ж итлову с адово-паркове мистецтво З а призначенням архітектура поділяється на суспільно- г ромадську промислову

Житлова архітектура – проектування та будівництво житлових споруд (приватних чи багатоповерхових будинків)

Садово-паркове мистецтво – мистецтво створення декоративних садів, парків та інше., що відбувається завдяки поєднанню будівель, рослинності, рельєфу та інших природних елементи у якості основних компонентів при створенні певних художніх образів.

Суспільно-громадська архітектура – споруди, що мають різне суспільне значення і відповідно до цього проектуються та зводяться. До прикладів цього виду архітектури слід віднести лікарні, бібліотеки, адміністративні споруди, вокзали та ін.

Промислова архітектура – проектування і будівництво промислових об’єктів (заводи, фабрики, склади та ін.)

Кожен з цих видів архітектури був представлений на території України у різні часи її розвитку. Проте головним критерієм систематизації, аналізу та оцінки споруд є архітектурний стиль.

Архітектурний стиль – це сукупність основних рис та ознак архітектури певного історичного часу і місця, яка проявляється у функціональних, конструктивних, мистецьких особливостях будов.

В історії архітектури відомі різні стилі: романський стиль, готика, бароко, класицизм, модерн, конструктивізм. Розвиток архітектури в Україні відзначається поєднанням впливу різноманітних стилів з формуванням національних традицій.

Архітектура X-xiіi ст.Ст.

В часи Київської Русі більшість визначних споруд була збудована у Романському стилі. Він був запозичений з Візантійської імперії, звідки і пішла назва (від лат. romanus — римський). Характерними ознаками романського стилю є: масивність споруд; використання каменю як основного будівельного матеріалу; невеличкі віконця, домінування білого кольору, купольність дахів.

Більшістю споруд романського стилю на території сучасної України були церкви: Десятинна церква, церква Софії Київської, Софія Новгородська, Спасо-Преображенський собор у Чернігові та ін.

Д есятинна Церква

Руїни Десятинної церкви. Малюнок Абрагама ван Вестерфельда

Споруджена у 988—996 роках на території Київського Дитинця Володимиром Великим, який на її побудову та утримання виділив десяту частину своїх прибутків — десятину (звідки і походить назва храму). Десятинна церква була хрестовокупольним шестистовпним кам'яним храмом. На початку XI ст. постраждала від великої пожежі. Згодом її відбудували та оточили з трьох боків галереями. Десятинну церкву оздоблювали мозаїки, фрески, різьблені мармурові та шиферні плити. У Десятинній церкві містилася княжа усипальниця, де поховано Володимира Святославовича та його дружину — візантійську царівну Анну. Сюди було перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги. В період феодальної роздробленості Русі церква часто страждала від князівських усобиць. Так, у 1169 р. Десятинну церкву пограбували війська Андрія Боголюбського, а в 1203 – Рюрика Ростиславича. 6 грудня 1240 р. орди хана Батия, захопивши Київ, зруйнували Десятинну церкву — останній оплот киян.

С офія Київська

Київський Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу. Збудований за наказом Ярослава Мудрого у 1937 р. Загальна ширина храму — 54,6 м, довжина — 41,7 м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. Собор має п'ять нав, завершених на сході апсидами, увінчаний 13-ма верхами, що утворюють пірамідальний силует, і оточений з трьох боків двома рядами відкритих галерей, з яких внутрішній має два яруси. Довгий час вважалося, що галереї прибудовані до собору пізніше, але дослідженнями останнього часу доведено, що вони пов'язані з ним єдиним задумом і виникли водночас. Тільки хрестильня, вбудована у західну галерею, належить до середини XII ст. Увінчувала собор ступінчаста композиція з тринадцяти бань, покритих свинцевими листами. Стіни викладалися з великих природних каменів — граніту й рожевого кварциту, що чергувалися з рядами плитоподібної цегли – плінфи. Мурування виконували на рожевому вапняно-цем'янковому розчині. Первісно собор не був зовні потинькований і побілений.

С пасо-Преображенський (Спаський) собор у Чернігові

Одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства; закладений у 1036-ому p. князем Мстиславом Володимировичем, закінчений за князя Святослава Ярославича. Спасо-Преображенський собор стояв у центрі палацових будов княжого «стольного града» і був також усипальницею князів. У плані являє собою прямокутник, поділений двома рядами опорних стовпів на три нави, завершені на сході трьома півкруглими апсидами, з 5 банями. Об'ємно-просторова композиція собору надавала йому оригінальну форму піраміди. Первісно собор оточували каплиці-усипальниці, на півночі до притвору прилягала кругла вежа зі сходами на хори, з півдня була прибудована триапсидна одноверха церковка-хрещальня. 1792 - 1798 рр. і пізніше храм ґрунтовно перебудовано; на місце усипальниць добудовано тамбури з бароковими декоративними фронтонами, збудовано бокові закомари: надбудовано північну і добудовано південну (на місце хрещальні) башти, завершені високими шпилями. Від давнього оздоблення собору збереглися різьблені шиферні парапети на хорах, деякі фрагменти фресок ХІ ст.

С обор Бориса й Гліба (Чернігів)

Будівництво фундував чернігівський князь Давид Святославович. За припущеннями будівництво закінчене у 1123 р., і, ймовірно, пов'язане зі смертю свого сина. Собор присвячений небесним заступникам київо-руських князів - Борису та Глібу. Після занепаду Київської Русі землі дістались в уділ Польсько-Литовській державі. Пізніше православний храм перебудували на костел. В 20 ст. проведено капітальну реконструкцію будівлі з метою повернення їй форм домонгольської доби. Первісні склепіння та абсиди собору не збереглися. Реконструкція виконана за проектом Холостенко. Археологічні дослідження поблизу стін виявили підмурки галерей. За відсутністю даних про їх форми галереї при реставрації не відновлені.

П 'ятницька (св. Параскеви) церква в Чернігові

Православний храм розташований у обласному місті Чернігові, побудована в кін. 12 – на початку 13 ст. на чернігівському посаді біля торгу. Церква невелика за розмірами (16X11,5 м в плані), з чотирма восьмигранними стовпами всередині, трьома апсидами, високою банею, винятково струнка за пропорціями, з небачено вишуканою й гармонійною композицією. На відмиту від статичних форм споруд попередніх часів композиція П'ятницької церкви є динамічною, її стіни стрімко наростають угору трьома рядами арок над основним об'ємом. Вертикальність споруди підкреслюється профільованими пілястрами. Вертикальні й криволінійні елементи, що домінують у композиції, врівноважуються горизонтальними ярусами вікон другого поверху, пасами декоративних ніш різної форми та масштабу, меандровим фризом, що нагадує архітектуру XI ст., сітчастим орнаментом на апсидах. Вертикальні профільовані пілястри на різних висотах завершуються короткими, але енергійними штрихами карнизів. Рожевий колір стін поєднується з білими отинькованими полями декоративних ніш та різнобарвними орнаментами на порталах. Всередині церква нагадує башту. Художній ефект фрескового розпису підсилюється різнобарвною підлогою з жовтих, зелених і темно-вишневих полив'яних плиток. Від інших церков Чернігова відрізнялася завершенням і оздобленням фасад усіма видами архітектурної орнаментики та композицією склепінь під барабаном.