Тема 1

• правило, на підставі заяв, доповідних записок та інших документів. Текст наказу про особовий склад може скла­датися із кількох пунктів. Вони розташовуються у такій послідовності: призначення на посаду, переміщення, звільнення від роботи, надання відпустки, подяка та ін. Проект наказу про особовий склад у разі потреби узго­джують з керівниками зацікавлених підрозділів та юрисконсультом.

Із наказом мають бути ознайомлені всі зазначені в ньому особи. Вони повинні поставити підпис на основ­ному примірнику наказу або на спеціальному бланку. В окремих випадках накази доводяться до відома всього персоналу організації. Накази із загальних питань і про особовий склад мають окрему нумерацію, яка почи­нається з початку кожного календарного року.

Розпорядження — це правовий акт, виданий мене­джером як керівником структурного підрозділу для ви­рішення оперативних питань. Це деталізація шляхів і способів вирішення конкретного завдання у межах окре­мого підрозділу організації. Мета розпорядження — зобов'язати підлеглих до тих чи інших дій і мобілізува­ти їхню ініціативу. На відміну від наказу, розпоряджен­ня мають обмежений строк дії й стосуються вузького кола питань і виконавців. Воно містить обов'язкове для виконання завдання, перелік обмежень (тобто того, що не слід робити) і, в окремих випадках, інструкції про порядок виконання завдань. Розпорядження мають від­повідати стратегії організації та компетенції як мене­джера, так і виконавців. Аналогічно до наказу текст роз­порядження також має констатуючу і розпорядчу час­тини. У розпорядчій частині подаються вказівки вико­навцю, зміст дії та строки виконання. В останньому пункті зазначаються особи, на яких покладається кон­троль за виконанням розпорядження. За способами роз­порядження можуть бути: усними, письмовими, зміша­ними. Це залежить від терміновості та важливості роз-

102

в'язуваної проблеми, взаємин між менеджером і підлег­лими, ступеня відповідальності обох сторін.

Найбільш поширеною оперативною формою розпо­рядчого впливу менеджера є вказівка. Вона, як прави­ло, дається в усному вигляді. Усні розпорядження відда­ються під час вирішення термінових завдань невеликої складності та важливості і, як правило, у стабільних колективах. Найчастіше цю форму застосовують мене­джери низового рівня управління. Іноді менеджер здійснює розпорядчий вплив у вигляді доручення. Воно регламентує тільки зміст завдання, залишаючи підлег­лим право вибору способу дій, а іноді й термінів вико­нання. У дорученні, як правило, подається інформація про конкретні цілі й завдання, на підставі якої підлеглі можуть самостійно приймати рішення та працювати. Ця інформація має бути чіткою і зрозумілою, щоб уникну­ти можливого неадекватного розуміння підлеглими дум­ки менеджера.

Строки виконання наказу, розпорядження, вказівки встановлюються менеджерами із зазначенням конкрет­ної дати, до якої потрібно отримати очікуваний резуль­тат (наприклад, до 10.09.2007 р.), і визначаються з мо­менту їх підписання. Строк виконання документа, який направляється в підпорядковану організацію, визна­чається з моменту підписання його керівником вищого рівня управління.

Ступінь категоричності вимог у розпорядчій діяль­ності менеджера залежить від стилю керівництва мене­джера: авторитарного, демократичного чи ліберального. Беззаперечний наказовий тон постановки завдання ме­неджером необхідний у тих ситуаціях, які потребують негайних і неординарних дій (ліквідація наслідків аварії, можливе стихійне лихо, загроза життю людини та ін.). Той менеджер, який хоче спиратися на ініціативу підлег­лого, його творчий підхід до вирішення проблеми, має демонструвати повагу до знань, вмінь та досвіду підлег­

103