V. Невикористані ресурси та неефективність

До цього аналізувалась економіка, яка досягла повної зайнятості та повного обсягу виробництва. Але на практиці економіка здебільшого не досягає межі виробничих можливостей. В цьому разі частина наявних ресурсів не застосовується у виробництві, а продукти не виробляються з найнижчими витратами. На малюнку 2-1 цей стан економіки в точці З, та будь-які інші точки, що знаходяться на площі, яка обмежена віссю Х і віссю У та кривою виробничих можливостей. Така економіка є неефективною. Вихід зі стану неефективності можна здійснити в трьох варіантах: 1) всі незайняті ресурси використати для збільшення виробництва споживчих благ (на малюку 2-1 цей варіант 3К; 2) всі незайняті ресурси використати на виробництво тільки інвестиційних благ (на малюнку 2-1 це варіант 3Л); 3) можна використати незайняті ресурси для збільшення виробництва як споживчих та і інвестиційних благ в різних співвідношеннях. На малюнку 2-1 цей варіант відображається позицією 3М.

VI. Зростання можливостей економіки

Відомо, що потреби окремої людини і суспільства безмежні. Для їх задоволення суспільство дбає про збільшення виробничих можливостей. Це здійснюється у двох напрямках:

• збільшення пропозиції ресурсів;

• технічний прогрес.

Збільшення пропозиції ресурсів залежить від зростання населення країни, що призводить до збільшення людських ресурсів. Збільшується виробництво капітальних благ. Відкриваються нові джерела мінеральних ресурсів. Осушення боліт, іригація земель збільшують площі орних земель.

Технічний прогрес дає змогу вдосконалювати, чи виробляти нові блага, підвищувати їх корисність, а також удосконалювати технології виробництва благ. Підвищуючи ефективність виробництва, технічний прогрес дає можливість суспільству виробляти більше благ з незмінної кількості ресурсів.

Вказані вище напрямки збільшення виробничих можливостей зміщують криву виробничих можливостей вправо (малюнок 2-1, друга крива виробничих можливостей). Але це не вказує на те, що реальне виробництво виходить автоматично на нову межу виробничих можливостей. Можливості можуть бути збільшені, а виробництво може залишатися в середині цієї нової межі. Це залежить від здатності ефективно використати додаткові ресурси і нові технології.

В значній мірі ефективність використання ресурсів і технологій залежить від вибору розподілу ресурсів на виробництво споживчих і інвестиційних благ. Теперішній вибір точки на кривій виробничих можливостей економіки є основним фактором майбутнього положення кривої виробничих можливостей і досягнень реальної економіки. Якщо буде зроблено поточний вибір на користь збільшення виробництва інвестиційних благ ( капіталу ) і зменшення обсягу споживчих благ, то це призведе до збільшення виробничих можливостей в майбутньому і крива виробничих можливостей переміститься вгору і вправо. Це дозволить економіці виробляти більшу кількість кожного виду продуктів. А якщо нинішній вибір точки на кривій виробничих можливостей буде на користь споживчих товарів, то виробничі можливості в майбутньому зменшаться і крива переміститься вниз і ліворуч.