Питання для самоконтролю.

1. Що таке світове господарство?

2. Що спонукає країни приймати участь в міжнародному поділу праці, спеціалізації і кооперації?

3. В чому сутність інтернаціоналізації, інтеграції і глобалізації економічного життя країн світу?

4. Які ви знаєте види міжнародних економічних зв'язків і в чому їх сутність?

5. В чому сутність міжнародної торгівлі?

6. Чому принцип порівняльної переваги є визначальним у виробничій спеціалізації країн світу?

7. Як механізм порівняльної переваги визначає, на яких товарах вигідно спеціалізуватися країні?

8. Чому крива виробничих можливостей і крива торгівельних можливостей не співпадають?

9. Чому вільна торгівля між країнами визначає рух світу до більшої економічної ефективності?

10. В чому сутність протекціонізму і для яких суб'єктів економічної діяльності країни він вигідний? Чи вигідний він для всього суспільства?

11. Які існують протекціоністські бар'єри в міжнародній торгівлі?

12. Проаналізуйте наслідки протекціоністських заходів в країні?

13. В чому суть платіжного балансу країни, які його основні розділи і статті?

14. Що таке валютний ринок і як він працює?

15. Як визначається вільно плаваючі валютні курси?

16. Як визначаються і підтримуються на встановленому рівні фіксовані валютні курси?

17. Що таке валютні системи і в чому сутність валютної системи золотого стандарту? Чому вона зазнала краху?

18. В чому сутність Бреттон-Вудської валютної системи і в чому її недоліки і причина руйнування?

19. В чому сутність сучасної світової валютної системи?

Тема 9. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік

Мета вивчення теми: з’ясувати зміст, закономірності та специфіку перехідних економік і особливості трансформації економіки України.

Головні питання теми

1. Перехідні процеси і особливості сучасної української економіки.

2. Формування ринкових відносин – зміст перехідної економіки

а) необхідність трансформації планової системи;

б) економічна лібералізація;

в) створення ринкової інфраструктури.

3. Зміна структури власності в перехідній економіці. Особливості приватизації в Україні.

4. Макроекономічна нерівновага і шляхи її подолання в умовах перехідної економіки.

Джерела інформації з перелічених питань для самостійного вивчення

Мочерний С. В. Економічна теорія. – Київ: “Академія”, 1999, с.485-499.

Основи економічної теорії. За редакцією Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка – Київ: “Вища школа”, 1997, частина IV, с. 431-470.

Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс, 14 изд. Москва: Инфр – М, 2002, гл. 40, с. 913-928.

Экономическая теория. Под редакцией В.Д. Комаєва. Москва. ВЛАДОС, 2000. гл. 23, с. 567-595.

Програмний зміст теми

І. Перехідні процеси і особливості сучасної української економіки

Для суспільства в цілому і для економіки зокрема характерні перехідні процеси. Економіка пройшла значний шлях розвитку від зародження в умовах первісного суспільства до сучасних її систем і форм. В свою чергу, процес формування і функціонування економічних систем включає три етапи: 1). Зародження, тобто поступове становлення економічної системи. 2). Період зрілості. Це період повної реалізації її можливостей і переваг. 3). Поступове “вмирання” в умовах зародження і розвитку елементів нової системи.

Історичний характер будь-якої системи (становлення, зрілість, вмирання) обумовлює те, що в розвитку суспільства виникають особливі перехідні періоди і процеси. Вони характеризуються наступними рисами: 1) співіснуванням елементів старої і нової систем; 2) особливим характером протиріч – боротьби елементів відмираючої і народжувольної економіки; 3) нестійкістю, яка обумовлена самою трансформацією суспільства, що проявляється в невизначеності, альтернативності варіантів його майбутнього.

Матеріальною основою перехідного періоду є зміна пануючого чинника виробництва. Так, історично здійснюється перехід від аграрного суспільства, в якому пануючим чинником є земля, до індустріального, де пануючим чинником є капітал, а потім - до постіндустріального, інформаційного, де головну роль відіграє наука, техніка, інформація, за якими стоїть людський чинник.

За економічною суттю перехідний період – це зміна характеру економічних зв’язків між суб’єктами економічного процесу. В найбільш узагальненому вигляді – це перехід від традиційного суспільства з його особистими зв’язками, заснованими на традиціях, звичках, до ринкового, в якому пануючими є речові зв’язки. З появою ознак постіндустріального суспільства намітилась тенденція до зростання ролі прямих інформаційних зв’язків, на відміну від ринкової економіки, в якій інформаційну функцію виконують непрямі ринкові зв’язки.

Внаслідок неоднакового рівня розвитку різних країн перехідність, в сучасному світовому товаристві - складна і багатогранна. Розрізняють перехідні процеси, які мають місце в розвинених країнах в напрямку їх руху до постіндустріального, інформаційного суспільства. Країни, що розвиваються, намагаються здійснювати перехід від в минулому колоніального, в значній мірі традиційного суспільства, до розвиненої ринкової економіки. Що стосується постсоціалістичних країн, в тому числі і України, то вони здійснюють специфічний перехід від командно-адміністративної, планової економіки - до ринкової. Специфіка цього переходу обумовлена наступними чинниками:

По-перше, початковий, вихідний стан, який передував перехідному процесу, – це планова економіка. Ринкові відносини і ринкові механізми регулювання економіки були фактично відсутні.

По-друге, необхідно було в значній мірі не трансформувати діючи економічні відносини і зв’язки, а створювати якісно нові, що відповідає більш революційному, а не еволюційному процесу.

По-третє, злам діючих відносин, структур виробництва і економічних структур (відносин власності), а також форм господарювання (від плану до ринку) призводить до значних соціально-економічних втрат (спад виробництва, зниження рівня життя).

По-четверте, особливості перехідної економіки України зумовлюються також розривом господарських зв’язків в межах СРСР і Ради Економічної Взаємодопомоги.

Потрібно також враховувати, що перехідному періоду, що має місце в Україні, притаманні як загальні риси, що характерні для країн що розвиваються (трансформація державної власності, глобалізація ринкових відносин), так і глобальні риси перехідності до постіндустріального суспільства.