IV. Протекціонізм і вільна торгівля
Як показує аналіз, вільна торгівля, яка базується на принципі порівняльних переваг, підвищує ефективність економіки кожної країни, дає можливість кращого задоволення потреб свого населення.
Структура ресурсів, рівень технологічних знань, технології, що застосовують у виробництві кожної країни, різні. Тому кожна країна може виробляти певні товари з різними реальними затратами. Країна повинна діяти у відповідності до принципу порівняльної переваги.
Якщо кожна країна буде діяти таким чином, світ може в повній мірі використати переваги географічної і людської спеціалізації. Кожна вільна країна, що торгує, може одержати більший реальний доход від використання своїх ресурсів.
Але існує таке економічне явище, як протекціонізм. Сутність протекціонізму - це встановлення бар'єрів на шляху вільної торгівлі в інтересах певних суб'єктів економічної діяльності.
Такими бар'єрами є;
Мита. Мито – це акцизний податок на імпортні товари. Вони можуть запроваджуватись з метою отримання державою доходу – фіксального мита, і для захисту вітчизняних суб'єктів економічної діяльності протекціоністського мита, яке захищає місцевих виробників від іноземних конкурентів.
Імпортні квоти. З їх допомогою встановлюється максимальний обсяг товарів, які можуть бути імпортовані за якийсь термін. Імпортні квоти загалом більш ефективні в стримані міжнародної торгівлі.
Нетарифні бар'єри. Це система ліцензування, створення необґрунтованих стандартів якості продукції, бюрократичні перепони і митні процедури.
Добровільні експортні обмеження. Експортери дають згоду на добровільні експортні обмеження (які є аналогічними імпортним квотам) з надією уникнути більш жорстких торгівельних бар'єрів.
Вільна торгівля є вигідною споживачеві кожної країни і тільки певній частині виробників, які спеціалізуються на виробництві експортної продукції. Вільна торгівля не вигідна тим виробникам, у яких з'являється іноземний конкурент як результат спеціалізації країни. В нашому прикладі: в країні А- виробник картоплі, а в країні Б – виробник пшениці. В цьому разі діє ефект особливих інтересів.
Треба мати на увазі, що витрати протекціонізму є прихованими, тому що мита і квоти є складовими цін товарів.
Проаналізуймо наслідки обмеження міжнародної торгівлі з допомогою графіка. (мал. 8-3).
Лінії Dd і Sd на графіку показують попит і пропозицію продукту, в виробництві якого країна А не має порівняльних переваг. Для країни А це картопля (приклад, що розглядається в цій темі).
В умовах відсутності міжнародної торгівлі внутрішня ціна і обсяг виробництва відповідно складуть Pd і q
Припустимо,
що економіка країни відкрита для
міжнародної торгівлі і що країна Б, яка
має порівняльні переваги відносно
країни А у виробництві картоплі, домінує
на світовому ринку, стала продавати
картоплю на ринку країни А. При цьому
виходимо з того, що в умовах вільної
торгівлі внутрішня ціна не відрізняється
від нижньої світової ціни, яка на нашому
графіку 8-3 дорівнює Рw. Ця ціна
визначає, що національні виробники
картоплі країни А будуть виробляти її
в обсязі а, а різниця між d
і а (аd) визначає обсяг імпорту.
Якщо країна А запрорвадить мито в розмірі (PwPt) на кожну тону картоплі, що імпортується з країни Б, то це приведе до зростання ціни з Рw до Рt. Наслідки введення мита наступні:
По-перше, споживання картоплі в країні А скоротиться з d до с. Споживачі картоплі будуть платити на (РwРt) більше за кожну тону картоплі.
По-друге, виробники країни А, на яких мито на імпортну картоплю не поширюється, отримають вищу ціну (Рt) за тону картоплі. Ця ціна вища, ніж ціна до введення мита, і обсяг продажу місцевої картоплі зросте. Прибутки національних виробників картоплі збільшаться. Це пояснює інтерес національних виробників в лобістській діяльності на підтримку захисного мита.
По-третє, втрачають виробники картоплі країни Б. Для них світова ціна не змінилася (Рw) Величина мита РwPt йде в бюджет країни А. Але імпорт їх продукції в країну А скоротився.
По-четверте, заштрихований на мал. 8-3 прямокутник є зростання доходу уряду, але це і втрата споживачів від мита.
В цілому мита скорочують вільну торгівлю і таким чином зменшують обсяг реального світового виробництва.