Використання засобів виробництва, спеціалізації і грошей в ринковій економіці
Вищезазначені економічні принципи притаманні перш за все чистому капіталізму, але мають місце деякі ознаки або принципи, які притаманні майже всім сучасним економічним системам. Це:
використання засобів виробництва у великих розмірах і передових технологій;
спеціалізація;
використання грошей.
А) Використання засобів виробництва у великих розмірах. Сучасна ринкова економіка ґрунтується на передовій технології і широкому використанні сучасних, досконалих засобів виробництва. Конкуренція, свобода вибору, особистий інтерес створюють стимул і можливості для нових технологій, технічного прогресу, виробництва нових продуктів. Використання засобів виробництва у великих розмірах збільшує обсяг виробництва, зменшує витрати на одиницю продукції, збільшує прибуток підприємств, а споживачі отримують якісну і відносно дешеву продукцію. Слід зазначити, що виробництво без використання капітальних благ є найпростішим, але і найменш ефективним виробництвом.
Б) Спеціалізація. В сучасному світі спеціалізація економічної діяльності є пануючою. Суспільство давно засвоїло, що самозабезпеченість, відсутність спеціалізації породжує неефективність.
Спеціалізація, поділ праці збільшує обсяг виробництва.
По-перше, спеціалізація дає змогу скористатися перевагами, що виникають із різних здібностей людей. Різні здібності використовуються на виробництві різних продуктів, і саме там, де ці здібності найефективніше застосовувати.
По-друге, навіть коли здібності однакові, спеціалізація дає змогу людині швидше набути майстерність у виробництві одного продукту або у виконанні однієї операції ніж багатьох.
По-третє, спеціалізація дає змогу економити час при виробництві одного продукту, не втрачати його на перехід від виробництва одного продукту, або виду роботи, до іншого.
В ринковій економіці намагання досягти найбільшого доходу спонукає кожного виробника виробляти один продукт, або декілька, близьких за технологією виробництва, організовувати виробництво шляхом розподілу праці.
В) Використання грошей. Гроші – це видатний винахід людства, який забезпечує значне зростання ефективності всієї економічної системи за умов спеціалізації виробництва, глибокого розподілу праці на регіональному, національному і світовому рівнях.
Гроші виконують багато економічних функцій, але найголовнішою з них є функція засобу обігу. Без грошей обмін здійснюється на бартерній основі, шляхом безпосереднього обміну товару на товар. Споживачі за умов відсутності торгівлі намагатимуться використовувати працю і матеріальні ресурси на виробництво багатьох продуктів в межах однієї економічної одиниці. В цих умовах панівною формою господарювання буде неефективне натуральне господарство.
V. Кругообіг ресурсів, продукту, доходу в економічній системі досконалої конкуренції
Ринкові механізми забезпечують певним чином упорядкований економічний рух в рамках національної економіки. Напрямки руху ресурсів, доходу, продукту в економіці в цілому відображає наступна схема.
За схемою всі ресурси знаходяться у власності домогосподарств, які постачають ресурси підприємствам. Домогосподарствам в умовах ринку потрібен грошовий доход, щоб купити необхідні товари і послуги для задоволення своїх потреб. Для цього вони і продають свої ресурси підприємствам.
Підприємства виявляють попит на ресурси, які їм потрібні для виробництва товарів та послуг. Платежі, що здійснюють підприємства для купівлі ресурсів, це – їх витрати, які виступають як доходи домогосподарств у формах заробітної плати, ренти, проценту і прибутку. Це все здійснюється через ринок ресурсів.
На ринку продуктів грошовий доход домогосподарств, який вони отримали за продаж ресурсів, виявляє попит на товари та послуги. В свою чергу підприємства поєднують куплені ними ресурси для виробництва і пропозиції товарів та послуг. Взаємодія цих рішень щодо попиту та пропозиції її визначає ціни на продукти на ринку продуктів.
Модель кругообігу (ресурсів, продукту і доходу) демонструє складне, взаємопов’язане переплетіння процесів ухвалення рішень і економічної діяльності. Кожна із сторін (підприємства і споживачі) і купує, і продає.
За всіма цими угодами стоїть тінь обмеженості ресурсів. Так як домогосподарства мають лише обмежену кількість ресурсів для постачання їх підприємствам, грошові доходи споживачів є також обмеженими. Доход кожного споживача має свою межу. Обмеженість доходу обмежує кількість товарів та послуг, що купують споживачі. Із-за рідкості ресурсів обмеженою є кількість товарів та послуг, що пропонуються на ринку.
Кінцевим результатом цього процесу є реальний потік економічних ресурсів і продуктіу в одному напрямку, а грошовий потік доходів і споживчих витрат в протилежну.