ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2
Тема: НОВА ФІЛОСОФІЯ ВИХОВАННЯ.
ПРИНЦИПИ ВИХОВАННЯ
Мета: встановити приоритетні завдання виховання на сучасному етапі розвитку суспільства; розкрити сутність принципів національного виховання та визначити шляхи їх реалізації.
ПЛАН:
Перевірка рівня засвоєння студентами основних понять з теми.
Обговорення практичних завдань, виконаних студентами при підготовці до заняття.
Розв‘язання педагогічних ситуацій.
І. Теоретичний блок.
Пріоритетні завдання виховання на сучасному етапі розвитку суспільства.
Зміст сучасної ідеології виховання (реалізм мети виховання; ціннісна визначеність виховання сучасних поколінь; культурологічний підхід до організації виховання; спільна діяльність вихователя і вихованців; добровільність і самовизначення вихованця у процесі виховання; творчий характер виховних впливів; особистісна спрямованість виховання та інше).
Сучасні концепції виховання в Україні.
Філософія родинності – основа української національної школи. Українська національна школа-родина – ціннісний орієнтир суспільства.
Принципи виховного процесу. Загальні вимоги до принципів виховання.
Принципи національного виховання. Характеристика основних принципів виховання. Інтегративний підхід до організації виховання.
Іі. Практичний блок.
Ознайомитись із сучасними освітянськими документами, законами, концепціями виховання і виписати ті положення, які стосуються завдань і принципів виховання. За результатами опрацювання документів заповнити таблицю:
Назва принципу |
Назва документу |
Сутність принципу |
Шляхи реалізації принципу в практиці |
|
|
|
|
Звернутися до Національної доктрини розвитку освіти в Україні і виписати приоритетні напрями та шляхи реформування виховання.
Скласти анотації до творів:
В.О.Сухомлинський. «Серце віддаю дітям».
К.Д.Ушинський. «Рідне слово».
Г.Ващенко. «Виховний ідеал».
Описати виховний ідеал, до якого ви хотіли б прагнути.
Спираючись на власний досвід, виписати у дві колонки якості людини: у першу – які найбільш цінні й імпонують вам, а в другу – які викликають у вас відразу.
Ііі. Проблемний блок. Проблемні питання для обговорення.
№ 1.
Деякі представники франкфуртської школи запевняють, що у вихованні не може бути ззовні заданої мети; індивідуум повинен створювати сам себе, керуючись імпульсами, які йдуть із його внутрішнього «Я» (Учительская газета. -12.10.1982).
Дайте власну оцінку даній точці зору.
№ 2.
Один із директорів шкіл ввів обов'язкове правило для вчителів: «Ніколи не говоріть про дитину, чим вона погана. Ось коли знайдете, чим вона гарна, тоді й приходьте, і будемо думати, що нам з цим гарним робити далі».
Висловіть свою думку щодо такої позиції директора.
№ 3.
Д. Карнегі в книзі «Как приобретать друзей й оказывать влияние на людей» давав наступні поради:
1. Починайте з похвали і щирого визнання переваг людини.
2. Звертаючи увагу людей на їх помилки, робіть це у непрямій формі.
3. Перш ніж критикувати іншого, скажіть про свої власні помилки.
4. Ставте запитання, замість того, щоб віддавати накази.
5. Дайте людині можливість зберегти своє обличчя.
6. Хваліть людину за кожен навіть скромний успіх і будьте при цьому «щирі у своєму визнанні і більш щедрі на похвалу».
7. Створіть людині добре ім'я, щоб вона стала жити у відповідності з ним.
8. Користуйтесь заохоченням. Зробіть так, щоб недолік, який ви хочете в людині виправити, виглядав легко поправним, а справа, якою ви хочете її зацікавити, такою, що легко виконується.
9. Робіть так, щоб було приємно виконувати те, що ви хочете. Саме любов, повага інших і до інших ведуть до усвідомлення своєї особистості.
Реалізації якого принципу сприятимуть ці правила? Прокоментуйте їх.
№ 4.
Я.А.Коменський: «Наскільки кожному близьке до серця благо його потомства, а керівникам людських справ в політичному і церковному управлінні — благополуччя людського роду, настільки хай всі вживають заходи, щоб починати насаджувати, підрізати, зрошувати і розумно формувати небесні рослини для досягнення добрих успіхів в науці, моральності і благочесті» (Коменський Я.А. Антология гуманной педагогики. — М., 1996. — С. 74).
І.Г.Песталоцці: «Незалежно від стану і положення людини, справді хороший метод виховання повинен виходити з незмінних, вічних і загальних задатків і сил людської природи. Такий метод виховання дає дитині, що не знає, де їй голову прихилити, можливість засвоїти і опанувати початкові засади мислення, відчуття і дії. Дотримуючись цієї нитки, дитина буде в змозі самостійно досягти загального розвитку своїх сил і задатків» (Песталоцци І.Г. Избр. пед.соч. В 2-х т. Т. 2. — М., 1981. — С. 117).
К.Д.Ушинський: “«Вихователь повинен прагнути пізнати людину, якою вона є в дійсності з усіма її слабкостями і в усій її величі, з усіма її буденними дрібними потребами, з усіма її великими духовними вимогами. Вихователь повинен знати людину в сім'ї, в суспільстві, серед народу, серед людства, на самоті зі своєю совістю; у будь-якому віці, у всіх класах, у всіх становищах, в радощах і горі, в приниженні й у величі, в розквіті сил і в недузі, серед необмежених надій і на смертному одрі, коли слово людської втіхи вже безсиле. Він повинен знати про спонукальні причини найбрудніших і найвищих вчинків, історію зародження злочинних і великих думок, історію розвитку будь-якої пристрасті і будь-якого характеру. Тоді тільки буде він в змозі почерпнути в самій природі людини засоби виховного впливу, — а засоби ці величезні!». (Ушинский К.Д. Человек як предмет воспитания: Опыт пелагогической антропологии. Т. 1. // Собр. соч. В 11 т., Т. 8. —М.-Л., 1950. — С.35-36).
Порівняйте характеристику принципу природовідповідності в працях Я.А.Коменського, І.Г.Песталоцци і К.Д.Ушинського: що спільного і які відмінності ви бачите в цих висловах?
№ 5.
А. Дістервег: «Будь-який стан культури даного народу є основа, базис, є щось дане і реальне, з чого розвивається подальший стан. Тому та сходинка культури, на якій ми перебуваємо зараз, висуває до нас вимогу, щоб ми діяли згідно з нею, якщо тільки хочемо добитися позитивних результатів. Іншими словами, ми повинні поступати культуровідповідно» (Дістервег А. Избр. пед. соч. — М., 1956. — С. 230).
К.Д.Ушинський: «Є тільки одна загальна для всіх природжена схильність, на яку завжди може розраховувати виховання: це те, що ми називаємо народністю ... виховання, створене самим народом і засноване на народних засадах, має ту виховну силу, якої немає в найкращих системах, заснованих на абстрактних ідеях або запозичених у іншого народу... Всяка жива історична народність є найпрекрасніше створення боже на землі, і вихованню тільки залишається черпати з цього багатого і чистого джерела» (Ушинський К. Д. О народности в общественном воспитании. // Собр. соч. В 11 т. Т. 2. — М.-Л., 1948.—С. 101).
Порівняйте принцип культуровідповідності у висловах А.Дістервега і К.Д.Ушинського: що загального і які відмінності ви бачите в цих висловах?
№ 6.
Філософ, педагог, психолог початку ХХ ст. Г.Мюнстерберг писав: «Якщо одна дитина приходить із такої сім‘ї, де панує витончена культура, іншій – із брудних хащ, якщо одна дитина не бачила зеленого лугу, а інша ніколи не бачила вимощеної вулиці, - всі ці діти не можуть виховуватися за одним шаблоном. Виховання хлопчика не може бути таким же, як виховання дівчинки, виховання інтелігентної і талановитої дитини повинно бути іншим, ніж виховання розумово млявої, мало обдарованої дитини».
Розкрийте, в чому конкретно полягає виховання цих дітей. Про реалізацію яких принципів виховання говорив Г.Мюнстерберг?
№ 7.
Прочитайте вірш Е.Асадова «Не бийте дітей!»:
Не бейте детей, никогда не бейте!
Поймите, вы бьёте в них сами себя,
Неважно, любя их иль не любя,
Но делать такого вовек не смейте!
Вы только взгляните: пред вами — дети,
Какое ж, простите, геройство тут?!
Но сколько ж таких, кто жестоко бьют,
Вложив чуть не душу в тот чёрный труд,
Заведомо зная, что не ответят!
Кричи на них, бей! А чего стесняться!
Ведь мы ж многократно сильней детей!
Но если по совести разобраться,
То порка — бессилье больших людей!
И сколько ж порой на детей срывается
Всех взрослых конфликтов, обид и гроз.
Ну как же рука только поднимается
На ужас в глазах и потоки слёз!
И можно ль распущенно озлобляться,
Калеча и душу, и детский взгляд,
Чтоб после же искренно удивляться
Вдруг вспышкам жестокости у ребят.
Мир жив добротою и уваженьем,
А плётка рождает лишь страх и ложь.
И то, что не можешь взять убежденьем —
Хоть тресни — побоями не возьмёшь!
В ребячьей душе все хрустально-тонко,
Разрушим — вовеки не соберём.
И день, когда мы избили ребёнка,
Пусть станет позорнейшим нашим днём!
Когда-то подавлены вашей силою,
Не знаю, как жить они после будут,
Но только запомните, люди милые,
Они той жестокости не забудут.
Семья — это крохотная страна.
И радости наши произрастают,
Когда в подготовленный грунт бросают
Лишь самые добрые семена!
Проаналізуйте погляди автора з позиції принципів виховання. Як ви вважаєте, чи достатньо вчителю початкової школи просто знати сутність основних принципів виховання? Чому? В яких сучасних концепціях виховання домінують пріоритети, висловлені автором вірша?
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3
Тема: МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ СВІДОМОСТІ УЧНЯ. МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФОРМУВАННЯ ДОСВІДУ СУСПІЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ
Мета: сформувати поняття «методи, прийоми та засоби виховання»; ознайомитись з різними підходами до класифікації методів виховання; визначити педагогічні функції та особливості застосування в початковій школі методів формування свідомості і методів організації діяльності та формування досвіду суспільної поведінки.
ПЛАН: