Тема. Оцінка фінансового стану підприємства Необхідність і сутність фінансовго аналізу

Фінансовий стан — це комплексне поняття, яке є результа­том взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприє­мства і однією з найважливіших характеристик його діяльності. Одночасно фінансовий аналіз є часткою загального аналізу госпо­дарської діяльності підприємства який складається з двох взаємопов’язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства має професійний інтерес для різних категорій спеціалістів: кредиторів, інвесторів, керівництва підприємства. Зміст внутрішнього і зовнішнього аналізу фінансового

стану визначається метою, у відповідності з якою він проводиться і залежить від вимог, що висувають до цієї роботи відповідні кате­горії споживачів. Вивчаючи ці питання, доречно визначити спільні характеристики і відмінності між внутрішнім і зовнішнім аналізом фінансового стану підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук ре­зерві підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерц­ійного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і вико­нання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими уста­новами.

Користувачі інформації про фінансовий стан підприємства є власники підприємства, інвестори, банківські установи, партнери по бізнесу, професійні учасники ринку цінних паперів, працівники подат­кової служби, страхові компанії, інші учасники економічних відносин.

Предметом фінансового аналізу є фінансові ресурси підпри­ємства, їх формування та використання.

Інформація, яка береться до уваги для аналізу фінансового стану підприємства, за доступністю поділяється на відкриту і зак­риту (таємну).

Інформація, що міститься в бухгалтерській та статистичній звітності і виходить за межі підприємства, є відкритою.

Але кожне підприємство розробляє свої планові і прогнозовані показники, норми, нормативи, ліміти, тарифи тощо. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й "ноу-хау". Підприємство має право тримати таку інформацію в таємниці, тобто вона є зак­ритою.

Показники оцінки фінансового стану підприємства

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його фінансово-господарської діяльності. Тому оцінку фінансо­вого стану можна об'єктивно здійснити не через один (нехай і най­важливіший) показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб усі, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання: наскільки надійне підприє­мство як партнер у фінансовому відношенні? У кожного з парт­нерів підприємства (акціонерів, банківських установ, податкових ад­міністрацій) є свій критерій економічної доцільності. Тому й показ­ники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожен парт­нер міг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Зрозуміло, що в доброму фінансовому стані зацікавлене, пере­дусім, саме підприємство. Однак, добрий фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банківськими устано­вами та іншими юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих осіб, що завжди мають можливість ви­бору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес.

Відтак необхідно систематично, детально і в динаміці аналізу­вати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.

Традиційно оцінка фінансового стану підприємства здійснюється за даними балансу і звіту про фінансові результати за такими основними напрямами:

• характеристика майнового стану підприємства;

• характеристика джерел формування фінансових ресурсів;

• оцінка фінансової сталості;

• оцінка ліквідності балансу;

• аналіз і оцінка показників прибутку і рентабельності. Загальне уявлення про фінансовий стан підприємства дає аналіз

структури вартості його майна. Основними характеристиками майнового стану виступають: валюта балансу, частка необігових коштів у валюті балансу, частка активної частки основних засобів, коефіцієнт зношення основних засобів. Характеризуючи дже­рела формування фінансових ресурсів, слід розрахувати коефіцієнт фінансової незалежності підприємства і дослідити його динаміку, а також джерела формування основних фондів і обігових засобів.

Фінансова сталість — це такий рух грошових коштів, який забезпечує постійне перевищення надходжень коштів над їх витра­тами, забезпечує вільне маневрування грошовими коштами і шля­хом їх ефективного використання сприяє безперебійному процесу виробництва й реалізації продукції.

Зовнішнім проявом фінансової сталості виступає платоспро­можність —здатність своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов'язання. Вищою формою сталості підприємства є його кре­дитоспроможність — наявність умов для отримання кредиту і здатність своєчасно повернути взяту позику зі сплатою відповід­них процентів.

Відносними показниками, з допомогою яких характеризу­ють фінансову сталість, виступають:

• частка власного капіталу в загальній сумі джерел;

• коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу;

• частка позикового капіталу в загальній сумі довгостроко­вих пасивів, під якими розуміють власний і позиковий капітал;

• коефіцієнт забезпеченості процентів по кредитах і позиках. В якості основних характеристик платоспроможності виступають:

• величина власних обігових коштів;

• коефіцієнти ліквідності.

Горизонтальний (або трендовий) фінансовий аналіз ба­зується на вивченні динаміки окремих фінансових показників в часі. В процесі використання цієї системи аналізу розраховуються темпи росту окремих показників фінансової звітності за ряд періодів і виз­начаються загальні тенденції їх зміни. В фінансовому менеджменті найбільше розповсюдження знайшли наступні види горизонталь­ного (трендового) фінансового аналізу:

1. Зіставлення фінансових показників звітного періоду з показ­никами попереднього періоду.

2. Зіставлення фінансових показників звітного періоду з показ­никами аналогічного періоду минулого року.

3. Зіставлення фінансових показників за ряд попередніх пе­ріодів.

Вертикальний (або структурний) фінансовий аналіз базується на структурному розкладенні окремих показників фінан­сової звітності підприємства. В процесі здійснення цього аналізу розраховується питома вага окремих структурних складових агрегованих фінансових показників. В фінансовому менеджменті найб­ільше розповсюдження знайшли наступні види вертикального (структурного) аналізу:

1. Структурний аналіз активів.

2. Структурний аналіз капіталу.

3. Структурний аналіз грошових потоків.

Порівняльний фінансовий аналіз базується на зіставленні значень окремих груп аналогічних показників між собою. В процесі використання цієї системи аналізу розраховуються розміри абсо­лютних і відносних відхилень порівняльних показників. В фінансо­вому менеджменті найбільше розповсюдження знайшли наступні види порівняльного фінансового аналізу.

1. Порівняльний аналіз фінансових показників даного підприє­мства і середньогалузевих показників

2. Порівняльний аналіз фінансовим показників даного підприє­мства і підприємств-конкурентів.

3. Порівняльний аналіз фінансових показників окремих струк­турних одиниць і підрозділів даного підприємства (його "центрів відповідальності").

4. Порівняльний аналіз звітних і планових (нормативних) фінансових показників.

Аналіз фінансових коефіцієнтів (R-аналіз) базується на розрахунку співвідношення різних абсолютних показників фінансо­вої діяльності підприємства між собою.

1. Коефіцієнти оцінки фінансової стійкості підприємства дозволяють виявити рівень фінансового ризику.

2. Коефіцієнти оцінки платоспроможності (ліквідності) характеризують можливість підприємства своєчасно розраховува­тися за своїми поточними фінансовими зобов'язаннями за рахунок оборотних активів різного рівня ліквідності.

3. Коефіцієнти оцінки оборотності активів характеризу­ють наскільки швидко сформовані активи обертаються в процесі господарської діяльності підприємства.

4. Коефіцієнти оцінки оборотності капіталу характери­зують наскільки швидко капітал підприємства, який обертається в процесі його господарської діяльності

5. Коефіцієнт оцінки рентабельності (прибутковості) характеризують спроможність підприємства генерувати необхід­ний прибуток в процесі своєї господарської діяльності і визначають загальну ефективність використання активів і вкладеного капіталу.

Інтегральний фінансовий аналіз дозволяє одержати найбільш поглиблену (багатофакторну) оцінку умов формування окремих агрегованих фінансових показників.

Існує чотири типи фінансової стійкості підприємства, при цьому використовується методика, яка базується на розрахунку системи показників забезпеченості запасів джерелами їх формування:

а) абсолютна фінансова стійкість (трапляється на прак­тиці дуже рідко) — коли власні обігові кошти забезпечують запаси;

б) нормально стійкий фінансовий стан — коли запаси за­безпечуються власними обіговими коштами і довгостроковими зо­бов'язаннями;

в) нестійкий фінансовий стан - коли запаси забезпечують­ся за рахунок власних обігових коштів, довгострокових зобов'язань і короткострокових кредитів банків, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів;

г) кризовий фінансовий стан — коли запаси не забезпечу­ються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.