
- •Опорний конспект лекцій з дисципліни
- •Тема 1. Сутність і основи організації фінансів підприємств
- •Тема 1. Сутність і основи організації фінансів підприємств План:
- •2. Склад і характеристика фінансових ресурсів підприємств
- •3. Зміст і принципи організації фінансів підприємств
- •4. Фінансова діяльність та зміст фінансової роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств План:
- •2. Організація безготівкових розрахунків
- •3. Зміст та організація готівкових розрахунків підприємств
- •4. Розрахунково-платіжні дисципліна, її зміст, значення для забезпечення господарської діяльності
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Формування і використання прибутку план:
- •Види прибутку підприємства,порядок його формування
- •2. Формування прибутку підприємства
- •3. Прибуток від реалізації продукції та його формування
- •4. Розподіл прибутку підприємства
- •5. Використання чистого прибутку
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4.Оподаткування підприємств план:
- •Сутність податків і їх функції.
- •Система оподаткування підприємств.
- •Класифікація податків
- •3. Оподаткування прибутку підприємств.
- •4. Ресурсні платежі
- •5. Непряме оподаткування підприємств.
- •Податок на додану вартість
- •Акцизний збір
- •Питання для самоперевірки
- •Оборотні кошти та їх організація на підприємстві Суть, склад і структура обігових коштів підприємства
- •Джерела формування обігових коштів підприємства.
- •Методи обґрунтування потреби підприємства в обігових коштах
- •Питання для самоперевірки
- •Тема кредитування підприємств Сутність кредитування підприємств
- •Банківське кредитування підприємств
- •Види небанківського кредитування підприємств
- •Питання для самоперевірки
- •Тема. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів Сутність основних засобів
- •Знос та амортизація основних засобів.
- •Капітальні вкладення , їх види та форми здійснення.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема. Оцінка фінансового стану підприємства Необхідність і сутність фінансовго аналізу
- •Показники оцінки фінансового стану підприємства
- •Питання для самоперевірки
- •Тема: фінансове планування на підприємствах Роль та значення фінансового планування на підприємстві
- •Зміст, завдання та методи фінансового планування
- •Зміст і порядок складання поточного (річного) та оперативного фінансового планів підприємства
- •Питання для самоперевірки
- •Тема: фінансова санація та банкрутство підприємств Функції та завдання інституту банкрутства підприємств
- •Порядок оголошення підприємства банкрутом
- •Економічна сутність санації підприємств
- •Прийняття рішення про проведення фінансової санації підприємства
- •Питання для самоперевірки
- •Іv. Тести
Види небанківського кредитування підприємств
Основними видами небанківського кредитування підприємств є комерційне, лізингове і державне кредитування, кредитування за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів.
Комерційний кредит — це короткостроковий кредит, що надається продавцем (виробником) продукції покупцеві у формі відтермінування оплати за продані товари, виконані роботи чи надані послуги. Звичайно його оформляють переказним векселем.
Призначенням комерційного кредиту є прискорення реалізації товарів та одержання прибутку. Процент за комерційний кредит, як правило, є нижчим, аніж за банківський кредит.
Погашення комерційного кредиту може здійснюватися через оплату боржником векселя, передаванням векселя іншій особі, переоформленням комерційного кредиту на банківський. Комерційний кредит надають у товарній формі.
На практиці застосовують три види комерційного кредиту:
кредит із фіксованим терміном погашення;
консигнація;
кредитування за відкритим рахунком.
Комерційний кредит дешевший від банківського, однак така форма кредитування підприємства обмежена в обсягах і термінах надання.
Лізинговий кредит — це кредит, який надається в товарній формі лізингодавцем (кредитором )лізингоотримувачеві (позичальнику).
Лізинг - це довготермінова оренда машин, обладнання, споруд виробничого призначення. Згідно з чинним законодавством лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи фінансових ресурсів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачеві майна, що є його власністю (або набувається ним у власність за дорученням і погодженням із лізингоодержувачем у відповідного продавця) за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Здійснюючи лізингові операції, орендодавець купує машини, обладнання, транспортні засоби, виробничі споруди, ЕОМ, інші основні засоби і передає їх за угодою орендареві для використання з виробничою метою, зберігаючи при цьому право власності на них до кінця угоди.
Лізинг є специфічною формою фінансування капітальних інвестицій, альтернативною традиційному банківському кредитуванню чи використанню для придбання основних засобів власних фінансових ресурсів. Він дає змогу підприємствам та організаціям отримати необхідні виробничі засоби без значних одноразових витрат, а також уникнути втрат, пов'язаних із моральним старінням засобів виробництва.
У лізингових операціях звичайно беруть участь три сторони: виробник (постачальник) машин і обладнання, організація, що фінансує лізингову угоду (орендодавець), і організація, яка використовує орендоване майно у своїх інтересах (орендар). Організаціями, що фінансують лізингові операції, виступають спеціальні лізингові компанії або банки.
Розрізняють два основних види лізингових операцій - фінансовий і оперативний лізинг.
Крім того, у практиці лізингових операцій використовують:
зворотний лізинг, тобто договір лізингу, який передбачає придбання лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому в лізинг;
пайовий лізинг — здійснення лізингу на основі багатостороннього договору суб'єктів лізингу та залучення одного або кількох кредиторів. Сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше ніж 80% вартості набутого для лізингу майна;
міжнародний лізинг — договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі, якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.
Лізингодавцями можуть бути виробники об'єктів лізингу, лізингові компанії, банки, державні і місцеві органи.
За користування лізинговим кредитом сплачується лізинговий платіж, який включає суму амортизації об'єкта лізингу за період лізингової угоди, процент за лізинговий кредит, лізингову маржу, відшкодування страхових платежів тощо.
Для отримання лізингового кредиту укладають лізингову угоду, складають акт приймання-передачі об'єкта лізингу в експлуатацію, а в окремих випадках — договір на технічне обслуговування майна.
Державний кредит — це економічні відносини, які виникають між підприємством і державою внаслідок купівлі підприємством державних цінних паперів, а також унаслідок отримання підприємством бюджетних і позабюджетних кредитів.
Бюджетні позики можуть надаватися органам державної виконавчої влади через установи державного Казначейства України та уповноважені банки для фінансування технічного перезброєння і реконструкції особливо важливих підприємств, для нового будівництва в пріоритетних галузях економіки тощо.
Перелік об'єктів, які фінансуються з коштів державного бюджету, визначає Міністерство економіки за погодженням із Міністерством фінансів. Визначений перелік подають на затвердження Кабінету Міністрів України у складі Державної програми економічного і соціального розвитку України на плановий рік.
Державне кредитування може здійснюватися також через Фонд державного майна України для забезпечення після приватизаційної підтримки підприємств за рахунок коштів Державного позабюджетного фонду приватизації та коштів, передбачених Державною програмою приватизації.
Вітчизняні підприємства мають можливість отримувати кредити в міжнародних фінансових і кредитних установах, зокрема кредитні лінії Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Агентства США з міжнародного розвитку, фонду Євразія тощо.