2.7.2. Ефективність геліоустановки за енергетичними витратами

Витрачена кількість енергії на створення геліоустановки певної площі :

Е_гу= Е ∙А=5700∙А , МДж,

де Е - загальні енергетичні витрати на 1 м² площі геліоустановки; Е =

=5700 ; площа геліоустановки м².

Ефективність енерговитрат :

r= =

Період окупності геліоустановки :

Т= , років

Результати розрахунків зводимо у табл. 2.7.3.

Е_гу =5700∙16,8=95760 МДж r = =2,43

Е_гу =5700∙19,2=109440 МДж r = =2,28

Е_гу =5700∙21,6=123120 МДж r = =2,1

Е_гу =5700∙26,4=150480 МДж r = =1,74

Т = =0,41 року

Т = =0,44 року

Т = =0,48 року

Т = =0,57 року

Таблиця 2.7.3

Енергетичні показники геліоустановки

Показники	Площі , м2
	16,8	19,2	21,6	26,4
Енерговитрати Егу , МДж	95760	109440	123120	150480
Корисно використана енергія , МДж	232960	249849,6	258585,6	262080
Ефективність енерговитрат , r	2,43	2,28	2,1	1,74
Період окупності Т , років	0,41	0,44	0,48	0,57

Зробивши оцінку економічної ефективності і використання геліоустановки вибираємо оптимальну площу геліоустановки. Найбільша кількість корисної енергії , яка використовується за сезон становить 262080 МДж для площі 26,4 м² , також для цієї площі найбільша кількість зекономленого палива за сезон – 22,34 т. Але на створення геліоустановки такою площею потрібно затратити найбільше енергії , а саме 150480 МДж. Ефективність енерговитрат для цієї площі

найменша – 1,74 і найбільший період окупності – 0,57 року.

Натомість площа 21,6 м² має непогані характеристики. Кількість корисної енергії , яка використовується за сезон для неї становить 258585,6 МДж , що не дуже відрізняється від попередньої площі. Також не дуже відрізняється кількість зекономленого палива – 22,05 т. На створення геліоустановки такою площею треба затратити меншу кількість енергії , а саме 123120 МДж , ефективність енерговитрат у неї краща – 2,1 і менший період окупності – 0,48 року.

Отже , врахувавши все вище перелічене і попередньо розраховані критерії вибираємо оптимальною площею геліоустановки площу 21,6 м².

Висновок

В даній курсовій роботі було проведено розрахунок геліоустановки , яка призначена на роботу протягом певного періоду , а саме з 1 березня по 10 жовтня. Необхідна кількість енергії для гарячого водопостачання становить 260 МДж на добу.

Ми розрахували сумарну кількість сонячної енергії , що надходить на горизонтальну й похилу поверхню у середньому за день даного місяця , денну і місячну питому теплопродуктивність геліоустановки для різних значень кутів нахилу , а пізніше вибрали оптимальний кут нахилу , значення якого 60°. Також обчислили необхідну кількість енергії для нагрівання води за місяць.

Далі розрахували необхідну площу геліоустановки у кожному місяці і отримали 4 варіанти площ , серед яких пізніше вибрали одну оптимальну , зробивши оцінки енергетичних показників системи гарячого водопостачання і економічної ефективності використання геліоустановки. В результаті вибрали оптимальну площу геліоустановки , яка становить 21,6 м².

Список використаної літератури

1. Ахмедов Р. Б. , Баум И. В. , Пожарнов В.А. , Чаховский В.М. Солнечные электрические станции , 1986(1). – 121 с.

2. Харченко Н. В. Индивидуальные солнечные установки. – М.: Энергоатомиздат , 1991. – 208 с.

3. Константиновский Ю. А. , Рабинович М. Д. , Ферт А. Р. Использование солнечной энергии для теплоснабжения зданий / под ред. Э. В. Сарнацкого. – К.: Будивэльник , 1985. – 104 с.

4. Авезов Р. Р. , Орлов А. Ю. Солнечные системы отопления и горячего водоснабжения. – Ташкент : Фан , 1998. – 288 с.

5. Валов М. И. , Казанджан Б. И. Системы солнечного теплоснабжения. – М.: МЭИ , 1991.

30