Доброякісні пухлини

Аденоми. Частіше аденоми мають гетерогенну гістологічну будову і складаються з фолікулів, трабекулярних та тубулярних елементів. У більшості випадків при аденомі функція щитоподібної залози не порушується. Великі пухлини можуть стискувати стравохід, трахею.

Променеві ознаки. На рентгенограмах шиї, виконаних у прямій та біч­ній проекціях, можна визначити асиметрично збільшену тінь щитоподібної залози. На томограмах шиї ця ознака визначається краще, чітко виявляється відхи­лення трахеї внаслідок стиснення.

На КТ і МРТ на тлі залози виявляють аденому округлої або овальної форми з чіткими контурами, однорідною структурою. Щільність та сила МР сигналу аденоми може не відрізнятися від залози. Внутрішньовенне контрастування може підвищувати оптичну щільність та силу МР си­гналу аденоми.

На ехограмах аде­нома має округлу форму, чіткі рівні конту­ри, однорідну структуру, зниженої або підвищеної ехогенності. Інколи аденому оточує обідок низької ехогенності завшир­шки 1-2 мм (мал.8 а,б).

а б

Мал. 8. Ехограми аденоми щитоподібної залози (поперечний і повздовжній зрізи)

Злоякісні пухлини

Рак становить 90% від усіх злоякісних новоутворів щитоподібної залози.Розрізняютьнаступні форми раку щитоподібної залози: папілярний, фолікулярний, медулярний, недиференційований.

Променеві ознаки. На рентгенограмах може виявлятися збільшення тіні щитоподібної залози, інколи — з численними звапненими включеннями різної форми й розмірів.

Характерними рентгенологічними ознаками є стиснення трахеї та стравоходу.

На ангіограмі щитоподібної залози тінь пухлини має підвищену інтенсивность та безладну мережу дрібних судин.

На КТ та МРТ при злоякісній пухлині (мал. 9, а, б) залоза асимет­рично збільшена, трахея зміщена та звужена. Оптична щільність пухлини знижена, контури горбисті, структура неоднорідна, можуть визначатися ділянки звапнення.

МРТ. Оптимальними для виявлення патології є Т2-зважене МР- зображення. Добро­якісні й злоякісні ураження дають схожий за інтенсивністю сигнал. Специфічні МРТ ознаки відсутні.

Мал. 9. Рак щитоподібної залози: а — КТ; б — МРТ (аксіальні зрізи), вузол позначено стрілками; ехограми (в,г, д, е).

Рак щитоподібної залози на ехограмах (мал.9, в, г, д, е) виявляється у вигляді одного або кількох вузлів неправильної форми, з нечіткими контурами, гіпоехогенної неоднорідної структури. На допплерограмах гіперваскуляризація пухлини з пери- та інтранодулярним кровоплином.

Радіонуклідна діагностика.

Показання: оцінка функціонального стану щитоподібної залози: нормальна (еутиреоз), підвищена (гіпертиреоз) і знижена (гіпотиреоз).

Протипоказання: вагітність, період лактації, дитячий вік, тяжкі захворювання печінки, нирок.

Радіоімунологічний аналіз

Оцінка результатів.

У здорових людей вміст Т₄ в середньому становить до 100 нмоль/л з коливан­нями 70—150 нмоль/л. Концентрація Т₄ менша за 70 нмоль/л свідчить про знижену функцію щитопо­дібної залози, а понад 150 нмоль/л — про підвищену.

Вміст Т₃ у нормі дорівнює 1,17—2,18 нмоль/л. Перевищення концентрації понад 2,18 нмоль/л свід­чить про гіпертиреоз, а менше 1,17 нмоль/л — про гіпотиреоз.

Рівень концентрації ТТГ за нормальної функції щитоподібної залози становить 0,2—3,5 мкОД/мл. Його концентрація менша за 0,2 мкОД/мл спостерігається при гіпертиреозі, а більша за 3,5 мкОД/мл — при гіпотиреозі.

Для визначення функціонального стану щитоподібної залози, крім оцінки рівнів Тз і Т₄, ТТГ, важли­вим тестом є і показник ТЗГ. При нормальній функції рівень ТЗГ становить 0,36—0,42 мкмоль/л. Для уточнення діагнозу тиреотоксикозу найінформативнішим є комплексне радіоімунологічне досліджен­ня — визначення вмісту Т₄, Тз і ТТГ.

Вміст ТГ у нормі становить 0—50 нг/мл.

1. РНД ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ.