Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Laborat_rob__2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
747.52 Кб
Скачать

1.3. Випробування і наладка місцевих відсосів

Наладку місцевих відсмоктувань слід виробляти, якщо в повітрі робочої зони виявлена підвищена концентрація шкідливих речовин, джерело виділення яких обладнане місцевим відсмоктуванням.

У останніх випадках проводяться випробування ефективності роботи місцевих відсмоктувань, в процесі яких визначають: мінімальний об'єм повітря, що видаляється відсмоктуванням, аби в зоні його розміщення вміст шкідливих виділень не перевищував ГДК; оптимальну швидкість руху повітря в робочому отворі; коефіцієнт місцевого опору відсмоктування.

При наладці роботи місцевих відсмоктувань додатково визначають коефіцієнт ефективності дії місцевого відсмоктування по формулі

(5)

де Gл - концентрація шкідливих виділень, локалізованих місцевим відсмоктуванням, мг/м3; G - загальна концентрація шкідливих речовин, що виділяються джерелом, мг/м3, і дисперсний склад пилу.

Відсмоктування по характеру локалізації ними шкідливих речовин і, отже, по специфіці їх випробувань підрозділяють на три групи: відсмоктування, що повністю вкривають джерело шкідливих виділень (герметичні укриття, технологічні апарати); відсмоктування, в яких джерело шкідливих виділень не виходить за межі робочого отвору (шафи, вітринні відсмоктування); відсмоктування, в яких джерело шкідливих виділень знаходиться за межами всмоктуючого отвору, в зоні всмоктуючого факела (парасольки, панелі, воронки, бортові відсмоктування). При випробуваннях місцевих відсмоктувань визначають: мінімальна кількість витягуваного повітря, при якому в робочу зону не поступатимуть шкідливі речовини, що виділяються джерелом, яке обладнане випробовуваним укриттям, - у відсмоктуваннях першої і другої груп;

оптимальна кількість витягуваного повітря, при якому концентрація шкідливих речовин на робочих місцях у відсмоктувань в порівнянні з їх концентрацією в повітрі, що поступає до цих робочих місць для компенсації повітря, що відсисається, не перевищуватиме 0,8 ГДК - у відсмоктуваннях третьої групи; наявність розрідження - у відсмоктуваннях першої групи;

статичний, динамічний і повний тиск у відвідному патрубку відсмоктування, середню швидкість в робочому отворі (отворі) і коефіцієнт місцевого опору у відсмоктуваннях другої і третьої груп.

По ефективності місцеві відсмоктування підрозділяють на дві групи - А і Б. До групи А відносять відсмоктування, призначені для повного уловлювання шкідливих речовин ПДК<1 мг/м3 і пил. До групи Б відносять місцеві відсмоктування, призначені для уловлювання шкідливих виділень ПДК>1 мг/м3 і що забезпечують підтримку нормативних по ГДК параметрів повітря робочої зони.

За наявності в технологічному устаткуванні місцевих відсмоктувань різних типорозмірів, що уловлюють однотипні шкідливі виділення, випробовують одне відсмоктування з кожної групи однотипних і однорозмірних відсмоктувань. Відсмоктування групи А випробовують при найбільш несприятливому режимі роботи технологічного устаткування.

Оптимальний режим роботи місцевих відсмоктувань встановлюють за допомогою пристрою витяжного патрубка, що дроселює. Якщо шкідливі речовини, що виділяються, безбарвні, їх задимляють.

Необхідна кількість що видаляється місцевим відсмоктуванням повітря розраховують в такому порядку:

визначають мінімальну витрату повітря, при якому не спостерігається «вибивання» шкідливих домішок з відсмоктування;

відбирають дві-три проби повітря на робочому місці у відсмоктування і у всмоктуючому патрубку і визначають концентрацію шкідливих речовин;

відбирають проби повітря при двох-чотирьох значеннях витрат, менших і більших спочатку встановленого;

будують графік залежності концентрації шкідливих речовин від витрати повітря і визначають необхідну кількість повітря, що видаляється (рис. 2).

При оптимальній витраті повітря вимірюють статичний, динамічний і повний тиск в патрубку відсмоктування, а також середню швидкість руху повітря в робочому отворі відсмоктування.

По заміряних значеннях повного і динамічного тиску обчислюють коефіцієнт місцевого опору відсмоктування

(6)

концентрацією на робочому місці, визначають коефіцієнт ефективності місцевого відсмоктування з Для відсмоктувань групи А при з=1 концентрація шкідливих речовин в підтікаючому повітрі (при виключенні впливу зовнішніх джерел забруднення) повинна дорівнювати нулю.

Загальна кількість шкідливих речовин, що видаляються місцевим відсмоктуванням, а також дисперсний склад пилу визначають аналізом проб повітря, відібраних з патрубка відсмоктування.

При наладці бортових відсмоктувань слід враховувати вплив рідкого середовища на повітрообмін.

Окрім загальних вимог по випробуванню і наладці місцевих відсмоктувань до бортових відсмоктувань пред'являється ряд специфічних. Перед їх випробуванням слід встановити: розміри дзеркала ванни, тип рідини і що виділяються з дзеркала ванни шкідливих речовин, схему організації припливу повітря і ін.

Рис. 2. Залежність масової концентрації К шкідливих речовин в повітрі робочої зони від об'ємної витрати L повітря через укриття.

Випробування проводять при номінальному режимі технологічного процесу, проектному режимі роботи систем припливної вентиляції і рівномірному розподілі швидкостей руху повітря в приймачах бортових відсмоктувань. При випробуваннях визначають: температуру повітря в приміщенні; температуру рідини у ванні, швидкість руху повітря і робочій зоні обстежуваної ванни; оптимальна витрата повітря, що відсисається бортовим відсмоктуванням досягши максимальний допустимої висоти спектру шкідливих речовин; питома витрата повітря на одиницю поверхні дзеркала ванни; середню швидкість руху повітря в щілині відсмоктування.

Ефективність роботи бортових відсмоктувань від ванн при оптимальній витраті повітря має бути підтверджена результатами аналізу проб повітря в зоні дихання на робочих місцях у ванн.

При наладці бортових відсмоктувань слід враховувати, що із збільшенням швидкості руху повітря у вхідному перетині зростають опір, зрив повітряного потоку в кромок вхідного отвору і винесення токсичних речовин із зони дії відсмоктування. Оптимальна ширина щілини 50 мм. Якщо засобами наладки не удається локалізувати вступ шкідливих речовин в робочу зону або для цього потрібні великі об'єми повітря, доцільно застосувати активізовані бортові відсмоктування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]