1.6. Випробування і наладка калориферних установок

Метою випробувань і наладки калориферних установок є забезпечення необхідних параметрів повітряного середовища приміщень.

Випробуванням калориферних установок передують підготовчі роботи: очищення від забруднення (або ремонт); герметизація нещільності; установка гільз і штуцерів для вимірювальних приладів; регулювання роботи по теплоносію і витраті повітря для визначення проектних параметрів установок і так далі.

Тиск теплоносія вимірюють на ділянці трубопроводу між калорифером і запірно-регулюючою арматурою. Регулювання установки на проектну витрату повітря досягається дроселюванням магістрального повітропроводу, на проектну витрату води і пари - запірною арматурою відповідно на відвідному і подаючому трубопроводах.

Випробування виробляються при сталих параметрах теплоносія і повітря і при роботі в стабільному режимі не менше 15 мін до початку вимірів.

В процесі випробувань визначають: об'ємна і масова витрати повітря, що проходить через калориферну установку; температуру повітря, що поступає в калориферну установку і виходить з неї; температуру води, що поступає в калориферну установку і виходить з неї (тиск і температуру пари, що поступає в калориферну установку, і температуру конденсату, що виходить з неї); опір калориферної установки проходящому повітрю і воді.

Об'ємна витрата повітря вимірюється на вході в калориферну установку і на виході з неї.

Масова витрата повітря, що проходить через калориферну установку.

(12)

де v - середня швидкість повітряного потоку в перетині, м/с; F - площа перетину, м²; ρ — густина повітря, відповідна його температурі в перетині, де вимірюється швидкість повітряного потоку, кг/м³.

Розбіжність між значеннями масових витрат повітря на вході в калориферну установку і на виході з неї не повинно перевищувати 5 %.

Температура повітря, що безпосередньо поступає в калориферну установку, tķ, приймається рівній температурі зовнішнього повітря. За наявності рециркуляції

(13)

де G_н і G_н - масова витрата зовнішнього повітря, що рециркулює, м³/год; t₁ і t₂ - температура зовнішнього повітря, що рециркулює °С.

Температура повітря на виході з калориферної установки вимірюється у всмоктуючого або вихлопного патрубків вентилятора (за відсутності нещільності у повітроводах - на виході з вентилятора, де повітря добре перемішане).

Фактична тепловидатність калориферної установки визначається по формулі

(14)

де t_н і t_к - температура повітря, що поступає в калориферну установку і виходить з неї

Якщо при випробуванні калориферної установки температура зовнішнього повітря не відповідає прийнятою при розрахунку, розрахункова тепловидатність

(15)

де t^р_г і t^р_о - розрахункові значення температури води, що поступає в калорифер і виходить з неї °С.

Випробування калориферної установки проводяться протягом 30 хв. Температура вимірюється з інтервалом 5хв.

Якщо фактична тепловидатність калориферної установки істотно відрізняється від проектної, слід визначити фактичне значення коефіцієнта теплопередачі і зіставити його з аналогічним показником по каталогу:

(16)

де F - площа поверхні нагріву калориферів, м².

Якщо теплоносієм служить пара, його температура визначається тиском.

Випробування калориферної установки виробляються при відносній вологості повітря.

(17)

де t_п - температура пари, що поступає в калорифер °С; t_д - температура конденсату на виході з калорифера °С; t_к - температура повітря на вході в калорифер °С.

При φ>0,7 виявляють і усувають причину відхилення параметрів теплоносія від розрахункових значень.

Якщо параметри пари і об'ємна витрата повітря відповідають прийнятим в проекті, розрахункова тепловидатність установки.

(18)

t^р_п і t_п - розрахункове і фактичне значення температури пари; t^р_н і t_н - розрахункове і фактичне значення температури повітря на вході в калорифер Фактичне значення коефіцієнта теплопередачі

(19)

Набутого фактичного значення коефіцієнта теплопередачі калорифера (Kф або K"ф) зіставляють з показником по каталогу.

Втрати тиску в калориферній установці Ар обчислюють по різниці значень повного тиску, заміряних на вході в калорифер і на виході з нього, При рівності перетинів камер (повітроводів), n яких виробляються виміри, втрати тиску визначають по різниці значень статичного тиску.

Втрати тиску води в калориферній установці вимірюють дифманометром, що приєднується до вхідного і вихідного патрубків калорифера.

Якщо при випробуванні набуті значень коефіцієнта теплопередачі, втрат тиски повітря і води, що відрізняються від значень, приведених в каталозі для даного типа калорифера, більш ніж на 10 %, необхідно виявити причину такої невідповідності і усунути її.

Калориферна установка не вимагає наладки, якщо її тепловидатність відповідає потрібною і температура конденсату менше температури конденсації пари в калорифері не більше ніж на 10 °С. Якщо теплоносієм служить вода, температура використаної води повинна відповідати температурному графіку.