Міністерство освіти І НАУКИ України

Криворізький технічний університет

Кафедра теплогазоводопостачання, водовідведення і вентиляції

Методичні вказівки

з виконання лабораторної роботи № 2

„ВИПРОБУВАННЯ І НАЛАДКА СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ І

КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ”

по курсу

«НАЛАДКА І ЕКСПЛУАТАЦІЯ систем тгпв»

для студентів спеціальності 6.092108 «Теплогазопостачання

і вентиляція» усіх форм навчання

Кривий Ріг КТУ

2008

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКІ

З ПРОВЕДЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ

ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

1. До виконання робіт в лабораторії наладки і експлуатації систем ТГПВ допускаються студенти, що пройшли інструктаж по правилам безпеки при роботі в лабораторії і завчасно ознайомилися з цими методичними вказівками.

2. Перед початком виконання лабораторної роботи викладач перевіряє ступінь готовності студентів до її виконання, знання студентами методики проведення роботи, а також проводить інструктаж з техники безпеки про що оформлює контрольний лист.

3. Всі вибухонебезпечні роботи й роботи, що пов'язані з регулюванням електричного струму, тиску газа чи повітря, виконуються в суворій відповідності згідно правил техніки безпеки і тільки під наглядом та за вказівками викладача.

4. Студенти зобов'язані виконувати всі вказівки викладача щодо проведення лабораторних робіт, а також правила техніки безпеки.

5. Під час проведення занять в приміщенні лабораторії забороняється:

–проводити чи виконувати дії не передбачені методикою проведення лабораторних робіт;

–відволікатись та відволікати іншіх;

–захаращувати робоче місце невідповідними предметами, такими як сумки, дипломати, верхній одяг тощо;

–вмикати та вимикати пристрої без дозволу викладача;

–залишати своє робоче місце без дозволу викладача;

–торкатись до струмопровідних і нагрітих деталей установки;

–користуватись мобільними телефонами, курити і приймати їжу;

–користуватись зіпсованими приладами, інструментами тощо.

6. Студенти зобов'язані утримувати робоче місце в чистоті.

7. Перед початком виконання роботи студенти повинні оглянути лабо - раторні стенди та установки, упевнитись, що вони знаходяться в робочому стані, а про всі помічені неполадки проінформувати викладача.

8. По закінченні роботи студенти повинні сповістити про це викладача, здати лаборанту або учбовому майстру всі контрольно-вимірювальні прилади, невести порядок на робочому місці та привести установки в належний робочий стан.

9. Отримавши результати вимірювань, кожен студент повинен скласти звіт про виконання роботи, в якому мають бути: – короткі теоретичні відомості та хід роботи; – принципова схема установки та окремі рисунки; – протокол запису даних вимірювальних приладів; - результати обробки отриманих даних досліду; - обгрунтовані висновки; - при необхідності, додаються графіки, номограми тощо.

10. Після успішного захисту звіт здається викладачу.

11. За невиконання цих правил студенти несуть відповідальність.

лабораторна робота № 3

Випробування і наладка систем вентиляції і кондиціонування повітря

1. Випробування і наладка систем вентиляції

1.1. Випробування повітропроводів на герметичність

Випробування повітроводів на герметичність виробляють при їх прихованій прокладці в конструкціях будівель, що захищають, а також в унікальних і спеціальних будівлях і спорудах але вимогам технологічного процесу і в інших випадках, обумовлених проектом.

До початку випробувань проводиться візуальне обстеження вентиляційної мережі на відповідність виконання і якості швів і з'єднань повітроводів вимогами СНіП Ш-28-75. Якщо проектом передбачені заходи по посиленій герметизації швів і з'єднань, перевіряється якість таких робіт.

В умовах, коли основне вентиляційне устаткування не задіяне або коли необхідно перевірити герметичність окремої ділянки повітроводу, застосовують переносну випробувальну установку, що складається з агрегату вентилятора (з герметизованими з'єднаннями і перевіреними характеристиками), всмоктуючого патрубка і комплекту вимірювальних приладів. За відсутності такої установки може бути використаний відцентровий вентилятор № 2,5- 4 з частотою обертання 1400-2900 об/мин. В цьому випадку до вентилятора приєднують всмоктуючий патрубок завдовжки 1,0-1,5 м і діаметром, визначуваним з умови, що при витраті, рівній величині допустимого витоку повітря, швидкість руху повітря в нім буде в межах 1-10 м/с.

Величина допустимого витоку повітря, м3/ч, на ділянці повітроводу

(1)

где с — коефіцієнт, приймаємий для металевих повітроводів 0,02, для повітроводів в будівельному виконанні 0,05; L_П — проектна (розрахункова) витрата повітря в досліджуємій вітці, м³/ч; l_уч— довжина випробовуваної ділянки, м; l_с — довжина гілки (от вентилятора до кінця випробовуваної ділянки), м.

При випробуванні всієї гілки відношення

На всіх припливних, витяжних і вільних (неприєднаних) отворах встановлюють заглушки, герметизуючи їх з'єднання. Якщо для випробувань застосовується не установка, а окремі, не підготовлені раніше її елементи (вентилятор, сполучні повітроводи), з'єднання кожуха вентилятора, шви і з'єднання допоміжних повітроводів герметизують спеціальними мастиками. Потім визначають величину допустимого витоку повітря у випробовуваній ділянці повітроводу. Перевіряють герметичність швів і з'єднань випробувальної установки, вимірюють статичний тиск повітря в сполучному повітроводі, заглушивши для цього його вільний кінець. Після цього випробувальну установку сполучають з повітроводом, що перевіряється, і вимірюють витрату повітря, статичний і повний тиск в нім. Витрату повітря визначають при двох-трьох значеннях статичного тиску у повітроводі, змінюючи його дроселюванням на всмоктуючому патрубку вентилятора.

Якщо повний тиск ри відрізняється від повного проектного рп, отриману величину витоку Lи слід скоректувати по формулі

(2)

Якщо набутого значення фактичного витоку більше допустимою, виявляють і усувають нещільність. Якщо при візуальному огляді цього досягти не удається, у повітровід нагнітають задимлене повітря. Випробування закінчують, коли .

Якщо до повітроводу не пред'являються підвищені вимоги по герметичності, випробування не проводяться. Величина витоку (підсосу) визначається як різниця в значеннях фактичної подачі вентилятора і сумарної кількості повітря, що проходить через всі припливні або витяжні отвори. Величина витоку не повинна перевищувати межі, вказаних у СНіП Ш-28-75.