1. . Джерела формування і напрями використання фінансових ресурсів корпорацій.

В процесі управління балансами корпорації необхідно чітко визначити джерела формування і напрями використання її фінансових ресурсів. Застосування такого методу фінансового менеджменту, як управління балансами корпорації, передбачає управлінські впливи як на джерела формування фінансових ресурсів, так і на напрями їх використання.

Основним джерелом фінансових ресурсів є прибуток, амортизаційні відрахування, власний капітал і довгострокова заборгованість. Формування фінансових ресурсів здійснюється в разі, коли:

активи в наступному періоді зменшуються порівняно з минулим періодом;

заборгованість зростає в порівнянні з минулим періодом;

нараховується амортизація;

реалізуються акції корпорації;

корпорація має чистий дохід за минулий період.

Питання про шляхи використання і розміщення фінансових ресурсів виникає, коли:

активи в наступному періоді зростають порівняно з минулим періодом;

заборгованість зменшується в порівнянні з минулим періодом;

за минулий період допущені збитки;

дивіденди виплачуються у грошовій формі;

викупаються та вилучаються з обігу власні акції.

Збільшення капіталу з різних джерел передбачає такі ключові моменти, які потребують пильної уваги:

1. вартість капіталу, що залучається;

2. обов’язкові періодичні платежі по використаному капіталу;

3. період використання капіталу;

4. контроль за збитками;

5. обмеження управлінської свободи;

6. багатостороннє забезпечення зобов’язань;

7. зручність у забезпеченні грошовими коштами.

Завданням фінансового менеджменту в процесі утворення і використання фінансових ресурсів корпорації є, перш за все, оптимізація процесу їх утворення і використання. В умовах нормального функціонування ринкової економіки як формування так і використання фінансових ресурсів не може мати екстремальних відхилень.

Аналіз руху фінансових ресурсів.

Фінансовий аналіз як метод фінансового менеджменту передбачає вивчення такого важливого питання, як рух фінансових ресурсів корпорації. Проблеми формування і використання фінансових ресурсів корпорації можуть виступати як індикатор її сталості. Рух фінансових ресурсів корпорації може характеризуватися як позитивними, так і негативними тенденціями її розвитку. Показники, що можуть бути використані в аналітичній роботі, є коефіцієнти і співвідношення (кореляції).

Аналіз фінансових коефіцієнтів і співвідношень використовується для оцінки загального фінансового становища корпорації. Такий аналіз допомагає аналітикам та інвесторам визначити, чи не загрожує корпорації банкрутство, і порівняти дану корпорацію з іншими корпораціями тієї ж галузі або з її конкурентами. Інвестори користуються фінансовими коефіцієнтами і співвідношеннями для оцінки діяльності корпорації та динаміки її розвитку.

Фінансові коефіцієнти і співвідношення використовуються банками для визначення ступеня надійності корпорації при видачі їм грошових позичок та для встановлення обсягів цих позичок.

Всередині корпорації фінансові коефіцієнти і співвідношення використовуються відповідними службами для контролю за проведенням операцій і визначенням їх ефективності. При цьому здійснюється порівняння поточних коефіцієнтів корпорації з аналогічними за більш ранні проміжки часу, а також з коефіцієнтами інших конкуруючих корпорацій.

У загальному вигляді фінансові коефіцієнти і співвідношення можуть бути класифіковані за чотирма напрямами: 1) коефіцієнти і співвідношення прибутковості; 2) коефіцієнти і співвідношення ліквідності; 3) коефіцієнти і співвідношення активності; 4) показники і співвідношення заборгованості корпорації.

Аналіз руху грошових коштів проводиться прямим і непрямим методом.

Аналіз грошових коштів прямим методом дозволяє оцінити ліквідність підприємства, оскільки детально розкриває рух грошових коштів на рахунках, що дає можливість робити оперативні висновки відносно достатності коштів для сплати по рахунках поточних зобов’язань, а також про можливість здійснення інвестиційної діяльності. Недолік даного аналізу в тому, що він не розкриває взаємозв’язок одержаного фінансового результату і зміни величини грошових коштів на рахунках корпорації.

Непрямий метод – це такий метод, за допомогою якого чистий прибуток або збиток коригується з урахуванням операцій не грошового характеру, відстрочень, нарахувань минулих років, майбутніх надходжень чи платежів, статей доходів і витрат, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

До основних формалізованих методів аналізу руху грошових коштів включають розрахунки відповідних коефіцієнтів, серед яких виділяють:

- коефіцієнт достатності чистого грошового потоку

ЧГП

КДЧГП = ──────── (4.1)

ОБ + ∆ЗТМ + ДУ,

де КДЧГП – коефіцієнт достатності чистого грошового потоку корпорації в періоді, що розглядається,

ЧГП – чистий грошовий потік,

ОБ – сума виплат основного боргу по довго- і короткострокових кредитах і позиках підприємства,

∆ЗТМ – сума приросту запасів товарно-матеріальних цінностей у складі оборотних активів корпорації,

ДУ – сума дивідендів (відсотків), виплачених власникам корпорації (акціонерам) на вкладений капітал (акції, паї тощо).

- Коефіцієнт ліквідності грошового потоку

ПГП – (ГАк – ГАп)

КЛгп = ─────────── , (4.2)

НГП

де КЛгп – коефіцієнт ліквідності грошового потоку корпорації в період, що розглядається,

ПГП – сума валового позитивного грошового потоку (надходження грошових коштів),

ГАк – сума залишку грошових активів корпорації на кінець періоду, що розглядається,

ГАп – сума залишку грошових активів корпорації на початок періоду, що розглядається,

НГП – сума валового негативного грошового потоку (витрачання грошових коштів).

• Коефіцієнт ефективності грошового потоку

ЧГП

КЕгп = ─── (4.3)

НГП

- Коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку в періоді, що розглядається

ЧГП - Ду

КРчгп = ────── (4.4)

∆РІ + ∆ФІд,

де КРчгп – коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку в періоді, що розглядається,

ДУ – сума дивідендів (відсотків), виплачених власникам корпорації на вкладений капітал,

∆РІ – сума приросту реальних інвестицій корпорації в період, що розглядається,

∆ФІд,- сума приросту довгострокових фінансових інвестицій підприємства в періоді, що розглядається.

Отже, фінансові показники і коефіцієнти корпорації виступають як важливий інструмент аналізу руху фінансових ресурсів. Використання фінансових коефіцієнтів і співвідношень застосовується як всередині корпорації для аналізу поточних і стратегічних цілей фінансового менеджменту, так і зовнішніми аналітиками для незалежної та об’єктивної оцінки становища корпорації на ринку, її конкурентоспроможності тощо.

Література:

• О.В. Плотніков. Фінансовий менеджмент у транснаціональних корпораціях. Київ. - . 2004. - С.167-169, 186-192.

• Г.Г. Кірейцев. Фінансовий менеджмент. К. 2004.- С.87-106.

Лекція 5. Фондовий ринок як основна складова фінансового ринку корпорацій

1. Принципи функціонування фондового ринку.

2. Фондовий ринок – як основна складова фінансового ринку корпорацій.

3. Акціонерний капітал, його формування та складові.