2.2. Характеристика доходів місцевих бюджетів.

Фінансові ресурси місцевих бюджетів формуються за рахунок закріплених, регульованих, місцевих податкових надходжень та за рахунок наданих з державного бюджету трансфертів.

Власні доходи – доходи, що формуються на території, підвідомчій відповідному місцевому органу влади і згідно з його рішеннями. До власних доходів належать місцеві податки і збори, платежі, що встановлюються місцевими органами влади, доходи комунальних підприємств, доходи від майна, що належить місцевій владі. Частка власних доходів місцевих бюджетів є вкрай незначною (5-10 %).

Закріплені доходи – доходи, що закріплюються за певним бюджетом. Перелік доходів, що повністю зараховуються до бюджетів встановлено законом „Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування”, а також законом „Про Державний бюджет України на поточний рік”. При цьому на кожний бюджетний рік склад закріплених доходів змінювався.

Законом „Про Державний бюджет України на 1998 рік” визначені як закріплені наступні доходи місцевих бюджетів:

• прибутковий податок з громадян,

• податок на прибуток підприємств комунальної власності,

• податок з власників транспортних засобів,

• плата за торгові патенти на деякі види підприємницької діяльності,

• плата за землю,

• податок на промисел,

• надходження коштів від приватизації підприємств комунальної власності,

• надходження збору за забруднення навколишнього середовища,

• збору на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг.

Разом з тим, закон не передбачає розмежування цих доходів між рівнями місцевих бюджетів. На практиці таке розмежування здійснювали обласні ради, що суперечить Конституції України.

Таким чином, проблема доходів місцевих бюджетів залишається відкритою.

Регульовані доходи – частина загальнодержавних податків і зборів, які на визначеній нормативній (процентній) основі зараховуються до відповідних рівнів місцевих бюджетів.

У практиці формування місцевих бюджетів як регульовані найчастіше використовуються наступні податки і збори:

- податок на додану вартість,

- податок на доходи підприємств,

- акцизний збір.

Частка регульованих доходів в загальних обсягах доходів місцевих бюджетів сягає 75 – 80%.

Таким чином, самостійність місцевих бюджетів України поки що є лише декларованою. Їхня доходна частина в основному не від зусиль місцевої влади в розвитку власної бази оподаткування, а від перерозподілу фінансових ресурсів через державний бюджет.

2.3. Видатки місцевих бюджетів.

Видатки місцевого бюджету – це фінансові ресурси, що спрямовуються на забезпечення виконання місцевими органами влади своїх функцій у сфері управління підвідомчими територіями

У місцевих органів влади мають бути визначені функції і завдання, в рамках яких у сфері власних повноважень необхідною є свобода рішень місцевих органів влади в здійсненні видатків із місцевих бюджетів.

На сьогодні визначеного законом повного переліку видатків місцевих бюджетів в У3країні немає.

Бюджетне законодавство України регламентує порядок здійснення видатків місцевих бюджетів та основні напрями використання їх коштів. Місцеві ради, як правило, самостійно витрачають бюджетні кошти. Вони можуть збільшувати норми видатків на утримання житлово-комунального господарства, закладів охорони здоров’я, народної освіти, соціального забезпечення, культури і спорту, органів внутрішніх справ, охорони природи, визначають додаткові пільги і допомогу окремим категоріям населення.

Місцеві органи отримали також право встановлювати розмір видатків на утримання органів місцевого управління, утворення резервних фондів, надання дотацій і субвенцій для збалансування бюджетів нижчих рівнів.

Розрізняють:

• поточні видатки – видатки з бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів із соціального захисту н6аселення тощо;

• видатки розвитку – на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності. Це також фінансування кап. вкладень виробничого й невиробничого призначення, структурної перебудови народного господарства і субвенції та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням.

Бюджетним законодавством визначені наступні напрями видатків місцевих бюджетів:

- на фінансування установ та організацій освіти, культури, охорони здоров’я, науки, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення та інше,

- на утримання місцевих органів державної влади і самоврядування,

- на фінансування підприємств і господарських організацій, які входять до складу місцевого господарства.