
- •Опорний конспект лекцій
- •Тема 1. Теоретичні основи місцевого самоврядування та фінансового
- •Тема 2. Місцеві фінансові інститути . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
- •Тема 3. Характеристика міжбюджетних відносин в Україні та напрями їх вдосконалення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
- •Тема 4. Управління місцевими фінансами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .24
- •Тема 1. Теоретичні основи місцевого самоврядування та фінансового забезпечення його життєдіяльності (функціонування)
- •1.Суть місцевих фінансів, їх місце та призначення у структурі фінансової системи України
- •1.1. Суть місцевих фінансів, їх місце та призначення у структурі фінансової системи України
- •1.2. Територіальна громада як суб’єкт економічної і фінансової діяльності органів місцевого самоврядування
- •1.3.Соціально-економічна природа державного та місцевих бюджетів
- •1.4. Місцеві фінанси в економічній системі держави
- •1.5. Міжнародні стандарти організації місцевих фінансів
- •2. Характеристика доходів державного та місцевих бюджетів.
- •2. 1. Характеристика доходів державного бюджету.
- •2.2. Характеристика доходів місцевих бюджетів.
- •2.3. Видатки місцевих бюджетів.
- •2.4. Вільні бюджетні кошти
- •2.5. Зарубіжний досвід забезпечення самостійності місцевих бюджетів
- •Тема 3. Характеристика міжбюджетних відносин в Україні та напрями їх вдосконалення
- •Механізм та інструменти міжбюджетинх відносин в Україні.
- •3.3 Напрями вдосконалення міжбюджетних відносин
- •4.2 Утворення позабюджетних, цільових, резервних і валютних фондів.
- •Встановлення місцевих податків і зборів
- •Місцеві фінансові органи та їхні функції.
- •Організація касового виконання місцевих бюджетів, контролю й аудиту в місцевих органах влади.
- •4.6 Впровадження сучасних форм бюджетного планування.
- •Визначення основних термiнiв
- •Список використаної літератури
- •1.Конституція України // Відомості Верховної Ради. – 1996. - №30. – с. 141.
- •2. Про органи самоорганізації населення: Закон України // Голос України – 2001. – 15 серп. – с. 4-5.
2. Характеристика доходів державного та місцевих бюджетів.
2. 1. Характеристика доходів державного бюджету.
Для успішного виконання своїх функцій, проведення заходів в рамках концепції розвитку і стратегічної програми, держава повинна мати відповідні фонди, фінансові ресурси.
Економічним джерелом всіх фінансових ресурсів країни є ВВП, його досягнуті обсяги. В процесі розподілу ВВП формуються доходи підприємств, сімейних господарств і держави. Організаційними джерелами формування фінансових ресурсів держави, доходів державного бюджету є податки, відрахування від прибутку підприємств державної власності, збори та інше. Але найбільш вагомою частиною доходів Державного бюджету є податки (більше 90 % доходів Державного бюджету формується за рахунок податків).
Податки – це відчудження, часто примусове, частини прибутку, продукту, що створюється на підприємствах, в корпораціях, сімейних господарствах, організаціях і концентрація цих відчуджених ресурсів у руках держави.
У відповідності з філософією державного чи загального блага сумісне використання фінансових ресурсів, які сконцентровані в руках держави і які залишилися у виробників та громадян держави повинне постійно підвищувати добробут народу і забезпечувати постійне зростання джерела добробуту, тобто, зростання ВВП. На сучасному етапі розвитку нашої країни такий стан ще не досягнутий. Більше того, діюча до недавнього часу система оподаткування викликала ряд негативних тенденцій:
1. Значна частина економічного обороту знаходиться в тіні, тобто, перебуває за межами державного контролю і не оподатковується. По деяких оцінках тіньовий економічний оборот досягає 50-60 % від його загальної величини по країні в цілому;
2. Надмірний податковий тиск підриває фінансові можливості життєдіяльності підприємств. Значна частина підприємств банкротує, а на працюючих підприємствах знизилися обсяги виробництва продукції і її продаж.
Щоб позбутися цих негативних тенденцій, необхідно провести кардинальну реформу податкової політики. Зараз роботи в цьому напрямку розпочаті. У зв’язку з цим дуже важливим є відбір принципів, які повинні бути закладені в нову податкову політику.
Принципи:
Податкова система повинна виконувати не тільки фіскальну, а й стимулюючу функцію по відношенню до виробництва, інвестування і ділової активності. Податки повинні бути не тільки джерелом формування бюджету, а і стимулами, регуляторами.
Податковий тиск потрібно збільшувати на тих, хто спрямовує кошти на споживання і зменшувати на тих, хто платить податки, а власні кошти вкладає у виробництво. Це дасть можливість виробникам накопичувати кошти для інвестування, поповнення обігових коштів і сприятиме зростанню виробництва.
Оподатковуватися повинні результати, а не витрати. Оподатковувати доцільно прибутки юридичних осіб і доходи фізичних осіб,
Податкова система повинна бути стабільною. Бюджет, як по доходах, так і по витратах не повинен формуватися під впливом лобістських груп.
Податкова система повинна мати два рівні – загальнодержавний і місцевий. Між цими рівнями повинні раціонально розподілятися податки, щоб доля місцевих і закріплених податків складала не менше 60-70% доходної бази місцевих бюджетів, а питома вага дотацій постійно зменшувалася.
У відповідності з перерахованими принципами структура загальнодержавних податків могла б бути такою.
1. Податок на прибуток.
Він повинен мати три ставки:
- базову – у розмірі 20-25%, що стосується всіх без винятку суб’єктів господарювання всіх форм власності;
- стимулюючу – у розмірі 10-15% для пріоритетних, життєво важливих галузей, перелік яких вноситься урядом і затверджується Верховною Радою;
- антимонопольну – в розмірі 35-40% для монополістів. Проект по цьому питанню вносить Антимонопольний комітет і затверджує ВРУ. Сьогодні податок на прибуток складає 25%.
2. Податок на додану вартість.
Сьогодні це фактично податок з обороту.
Також потрібно передбачити три ставки ПДВ:
базову – у розмірі 10% ;
пільгову – 5% для оподаткування соціально-критичних галузей;
нульову – для оподаткування важливих галузей економіки (вугільна, нафтодобувна).
Сьогодні ПДВ становить 20%.
3.Податок на рухоме і нерухоме майно підприємств. Ставка цього податку повинна бути помірною. З іншого боку, цей податок повинен стимулювати ефективне використання майна, особливо виробничих фондів. Сьогодні такого податку ще немає, він тільки проектується.
4.Податок на землю. Норми цього податку повинні базуватися на кадастровій оцінці землі і бути диференційованими в залежності від родючості землі та її місцезнаходження.
5.Митні податки. Норми цього податку необхідно диференціювати таким чином, щоб захищати власне виробництво і стимулювати імпорт інноваційного капіталу, обладнання.
6.Прибутковий податок з громадян. Норми повинні бути диференційовані по прогресивній шкалі, а неоподатковуваний мінімум має встановлюватися на рівні вартості споживчого мінімального кошика. Станом на 2004 рік діє перехідна 13% ставка, заплановано застосовувати 15%.