Лабораторна робота № 44-45

Тема: Складання геоекологічних карт

Мета лабораторної роботи: Отримати дані про екологічну обстановку території,виявити основних забрудників навколишнього середовища.

Теоретичне підгрунтя:

Геоекологічні карти — спосіб відображення у зменшеному й узагальненому вигляді стану екологічних умов і взаємозв'язків у системі "природа -суспільство".

Геоекологічні карти поділяють на три групи:

• карти природи (ландшафтні, кліматичні, ґрунтові, тваринного світу);

• карти антропогенних навантажень (ступінь використання території у промисловості, сільському господарстві, житловому будівництві);

• карти наслідків впливу людської діяльності на природу (карти забруднення повітря, вод, грунтів, стану рослинного й тваринного світу) і карти впливу природного середовища на людину (карти захворюваності тощо).

Основою геоекологічних карт є топографічні, на які наносять додаткову інформацію про стан довкілля.

Обладнання і матеріали: карта чи картосхема місцевості, визначники рослин і тварин, олівці, гумка, лінійка, трафарет, блокнот, транспортир, ручка, мікрокалькулятор.

Хід роботи:

Підготовчий етап. Збирання й систематизація потрібної інформації згідно із завданням дослідження.

Проектування. Вибір географічної і математичної основи карти, умовних позначень. Складання карти. Нанесення зібраної інформації на географічну основу (обробка інформації і нанесення її на карту у вигляді умовних позначень, стовпчастих чи кругових діаграм). Під час складання карт зважають на наведені нижче рекомендації.

1. Карта ландшафтів. Ландшафт — це генетично однорідний природно- територіальниїі комплекс, що характеризується відносною єдністю рельєфу і геологічної будови, ґрунту, клімату, вод.

Потрібно нанести на карту урочища, промислові підприємства, сільськогосподарські угіддя, забудови, звалища відходів, дороги тощо.

2. Карта рослинності. Вивчають видовий склад рослинності на досліджуваній території на картографічну основу наносять інформацію у вигляді умовних позначень.

3. Карта тваринного світу. Для її складання використовують власні спостереження, дані з літератури, експозиції музеїв, доробок наукових інститутів, наносять на карту умовне позначення виду і приблизне місце його існування.

4. Ґрунтова карта місцевості. На конкретній території потрібно визначити тип ґрунтів, їх, кислотність; за характерними видами рослин з'ясувати глибину залягання ґрунтових вод. Набуті дані наносять на карту місцевості.

5. Карта екологічного стану водних об'єктів. Визначають хімічний склад води (кислотність, вміст кисню, твердість тощо) і наносять отримані результати на карту.

6. Карта викидів у повітря. Збирають дані про кількість і хімічний склад викидів шкідливих речовин, звернувшись у відділи екології адміністрації району чи безпосередньо до інженера-еколога на підприємстві. Дані заносять у таблицю:

Джерело забруднення	Загальний валовий викид т/рік	Шкідливі речовини	Кількість викинутих шкідливих речовин, т/рік

Основні джерела забруднення можна позначити крапкою в центрі промислової зони і вказати назву. Для показу кількості й складу токсичних речовин найкраще використати метод кругової діаграми, де коло відповідає загальному валовому викиду підприємства (в тоннах за рік), а сектор — частці кожного виду забруднення.

Види забруднення (доцільно вибрати 5 найпоширеніших і 5 — найнебезпечніших для здоров'я забрудників) бажано показати кольором чи штриховкою.

7. Карта викидів промислових стічних вод. Цей вид карти складають аналогічно карті викидів., у повітря. Бажано показати ступінь очищення вод: ті, що скидаються без очищення, умовно очищені.

8. Карта гігієнічної оцінки стану атмосферного повітря і поверхневих вод. Збирають дані про викиди за сезон, максимальні і середні, наведені в абсолютних одиницях чи кратності перевищення ГДК:

k = С_i-ГДК_i

де к — кратність перевищення ГДК_i, Q,— концентрація забруднювальних речовин(у повітрі чи воді), ГДК_i — гранично допустимі концентрації.

9. Карта внесення добрив і пестицидів у ґрунт. Кількість внесених добрив чи пестицидів позначають у вигляді стовпчастих діаграм. Зазначте, в якому напрямі спостерігатиметься вимивання хімічних сполук з полів, беручи до уваги ухил місцевості.

10. Рекреаційна карта. Рекреаційні ресурси визначають за даними про організований (санаторії, турбази, табори) та неорганізований {збирання ягід,риболовля тощо) види відпочинку.

11. Карта природокористування. Позначають на карті всі об'єкти господарської діяльності людини, розподіливши їх за належністю до певної галузі: промисловості,сільскогогосподарські, лісогосподарські, рекреаційні райони, місця неорганізованого відпочинку, житлові райони.

12. Карта звалищ. Поряд із власними дослідженнями, потрібно використати інформацію санітарно-епідеміологічних станцій. На карті позначають місце звалища,тип (звалище побутових чи промислових відходів), узаконене воно чи ні, зазначають речовини, що містяться у відходах, способи утилізації (звалювання, накопичення,засипання ґрунтом тощо).

Обробка результатів і висновки

Дають комплексну оцінку екологічного стану території. Вносять пропозиції щодо поліпшення екологічної ситуації.

Контрольні питання до лабораторної роботи № 44-45:

1. Які характеристики відбивають геоекологічні карти?

2. 3авдяки чому геоекологічні карти дають можливість виконувати рекреаційні роботи на певній території

3. Що в себе включає карта гігієнічної оцінки стану атмосферного повітря і поверхневих вод?