6. Оформлення курсової роботи

Курсова робота має бути виконана у вигляді комп'ютерного набору з одного боку білого паперу формату А4 (210х297 мм).

Відстань від рамки форми до границь тексту на початку, наприкінці рядків повинна бути не менш 3 мм, від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки – не менш 10 мм.

Абзаци в тексті починають відступом, рівним п'яти ударам клавіші пробілу.

Помилки, описки й графічні неточності, виявлені в процесі виконання документа, допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту.

Ушкодження аркушів текстових документів, помарки і сліди не повністю вилученого колишнього тексту ( графіки) не допускається.

Комп'ютерний набір основного тексту здійснюється шрифтом 14 "Times New Roman" через 1,5 інтервали.

Починається курсова робота з титульної сторінки за формою, наведеною в Додатку 2.

У змісті курсової роботи зазначаються початкові сторінки кожного розділу. Їх назви у змісті і тексті мають бути однаковими. Слово «Зміст» записують у вигляді заголовка (симетрично тексту) з прописної букви. Найменування, включені в зміст, записують малими буквами, починаючи із прописної букви.

Вступ, кожен розділ та підрозділ, висновки і пропозиції, література розпочинаються з нової сторінки. Номери розділів позначаються арабськими цифрами без крапки і записуються з абзацу. Назви розділів записуються з прописної букви без крапки наприкінці, не підкреслюючи, шрифтом 16 «Times New Roman». Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається із двох речень, їх розділяють крапкою. Відстань між назвою розділу і текстом повинна складати 3 (1,5 + 1,5) інтервали.

Нумерація сторінок курсової роботи повинна бути наскрізною: перша сторінка – пояснювальна записка, друга – «Зміст», третя – «Вступ», четверта – назва і текст першого розділу і т.д. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами у нижньому правому кутку рамки. На пояснювальній записці цифра «1» не ставиться. Отже, загальна нумерація роботи починається з другої сторінки (зміст) з цифри «2». Нумеруються всі сторінки курсової роботи до останньої, в тому числі ілюстрації та додатки.

На запозичену з інших джерел інформацію, а також на цитати, що наводяться в тексті, мають бути зроблені посилання. Їх наводять одразу після закінчення цитати в квадратних дужках, де вказують порядковий номер джерела у списку використаної літератури та відповідної сторінки, наприклад [15, с.21], або під текстом тієї ж сторінки у вигляді зноски, де вказують прізвище та ініціали автора, назву джерела, місце видання, видавництво, рік видання та сторінку.

Цифровий матеріал оформляється у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна бути пронумерована і містити тематичний заголовок, що відображає її зміст. Слово «Таблиця» починається з великої літери і розміщується зліва, наприклад:

Таблиця номер – Найменування таблиці

Найменування показників	Заголовок графи	Заголовок граф
		підзаголовок графи	підзаголовок графи	підзаголовок графи

Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номеру таблиці в даному розділі (наприклад, «Таблиця 1.6» – це шоста таблиця першого розділу). Знак «№» не ставлять.

При оформленні таблиць слід дотримуватись певних правил:

1. Таблицю розміщують після абзацу, в якому вперше роблять на неї посилання або на наступній сторінці.

2. Таблиця повинна бути розміщена уздовж сторінки або впоперек з відповідним поворотом її за годинниковою стрілкою.

3. Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, її проставляють праворуч під заголовком таблиці з маленької літери. Позначення одиниць виміру має відповідати стандартним вимогам, наприклад: тис.грн, од., т, кг, %, осіб.

4. Вертикальні стовпчики таблиці нумерують тільки в тих випадках, коли в тексті є на них посилання або частково переносять таблицю на іншу сторінку чи другий ряд.

5. Слово «Таблиця» указують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами з правого боку пишуть слова «Продовження таблиці» з вказівкою номера таблиці.

6. Графу «Номер за порядком» у таблицю включати не допускається. При необхідності нумерації показників порядкові номери вказують у першій графі (боковику) таблиці перед їх найменуванням. Перед числовими значеннями величин і позначенням типів, марок і т.п. порядкові номери не проставляються.

7. Заміняти лапками повторювані в таблиці цифри, математичні знаки, знаки відсотка і номери не допускається.

8. При відсутності в таблиці окремих даних необхідно ставити прочерк (тире).

Усі ілюстрації (діаграми, фотографії, малюнки, схеми тощо) називають рисунками і нумерують так само, як таблиці (через крапку). Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту, що викладається. Ілюстрації розташовують як по тексту документа, так і наприкінці його. Ілюстрації нумеруються у межах розділу. Тобто номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номеру ілюстрації, розділених крапкою. В тексті повинні бути посилання на ілюстрації. Номер і назву рисунка пишуть під графічним зображенням, наприклад:

Рисунок 2.1 Динаміка розвитку міжнародних авіаперевезень в Україні протягом 2010-2011 р.р.

У формулах як символи необхідно застосовувати позначення, установлені стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу необхідно давати з нового рядка в тій послідовності, у якій символи наведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися зі слова «де» без двокрапки після нього.

Формули слід вписувати або набирати у редакторі формул і нумерувати арабськими цифрами в круглих дужках праворуч від формули, наприклад:

Кп = Пв / Пз, (2.3)

де Кп – коефіцієнт використання площі складу;

Пр – вантажна площа;

Пз – загальна площа складу.

Номер формули складається з номера розділу і порядкового номеру формули, розділених крапкою. Наприклад , (2.3) означає третю формулу другого розділу.

Посилання в тексті на порядкові номери формул дають у дужках, наприклад, … у формулі (1.2).

Матеріал, що доповнює текст документа, допускається поміщати в додатках. Додатками можуть бути, наприклад, графічний матеріал, схема розміщення основних груп приміщень магазину, схема розміщення обладнання, схеми влаштування вузлів розрахунку і т.д. Додаток оформлюють як продовження даного документу на наступних його аркушах або випускають у вигляді самостійного документу. Додатки можуть бути обов’язковими і інформаційними. Перелік обов’язкових додатків вказаний керівником у завданні курсового проекту. Інформаційні додатки можуть бути рекомендуючими або довідковими. У тексті документа на всі додатки дають посилання. Кожний додаток починають з нової сторінки з вказівкою нагорі посередині сторінки слова «Додаток» і його позначення, а під ним у дужках для обов’язкового додатка пишуть слово «обов’язковий», а для інформаційного – «рекомендуючий» або «довідковий». Додаток повинен мати заголовок, що записують симетрично щодо тексту із прописної букви окремим рядком. Додатки позначають буквами українського алфавіту, починаючи з А, за винятком букв З, І, Ї, О, Ч. Після слова «Додаток» пишуть букву, що позначає його послідовність. Усі додатки повинні бути перераховані в змісті документа з вказівкою їхніх номерів і заголовків.

Список літератури розміщують в алфавітному порядку в такій послідовності (Додаток 7):

• Конституція України;

• закони України;

• укази Президента України;

• постанови Кабінету Міністрів України;

• інші законодавчо-нормативні документи;

• літературні та наукові джерела;

• статистичні збірники;

Закони, укази Президента і постанови Кабінету Міністрів України розміщують у хронологічному порядку, інші законодавчо-нормативні документи (положення, методики, інструкції) – в алфавітному порядку, інтернет-ссилки наприкінці за порядком їх використання у тексті.

Літературні і наукові джерела розміщують в алфавітному порядку, вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання, загальну кількість сторінок. Для статей, опублікованих в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети.

Курсову роботу зшивають у паперовий швидкозшивач з наклеюванням на поверхню титульного листа, наданого в Додатку 2. В швидкозшивачі спочатку йде завдання на курсову роботу (двостороннє) у Додатку 3, потім пояснювальна записка у Додатку 4, а потім «Зміст» курсової роботи у Додатку 5, далі всі її розділи на аркушах з рамкою у Додатку 6.

Після переліку літератури повинен бути вшитий файл, в який поміщують бланки «Відгук про курсову роботу» у Додатку 8 і «Захист курсової роботи» у Додатку 9

Студент проставляє свій підпис, дату закінчення виконання курсової роботи на початку кожного розділу курсової роботи, літературі, додатках, а шифр – на кожній сторінці.

У такому вигляді курсову роботу надають керівникові і голові циклової комісії економічних дисциплін для перевірки