- •Лекція № 1 вступ до курсу „охорона праці в галузі”
- •2. Термінологія дисципліни
- •3. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 2 правила роботи і біохімічній лабораторії План
- •1. Загальні правила роботи в біохімічній лабораторії
- •2. Вимоги до приміщень
- •3. Правила роботи з небезпечними шкідливими речовинами:
- •4. Вимоги безпеки при роботі із склом та приладами зі скла
- •5. Вимоги безпеки при роботі з приладами
- •6. Протипожежні заходи в лабораторії
- •Лекція № 3 надання першої (долікарської) допомоги потерпілим при нещасних випадках План
- •1. Загальні положення
- •2. Звільнення від електричного струму
- •3. Перша допомога потерпілому від електричного струму
- •4. Засоби оживлення організму при клінічній смерті
- •4.1. Штучне дихання
- •4.2. Зовнішній масаж серця
- •5. Перша допомога при пораненні та кровотечі
- •5.1. Перша допомога при пораненні.
- •5.2. Перша допомога при кровотечі. Види кровотеч.
- •6. Перша допомога при переломах, звихненнях, ударах, розтягуванні зв'язок
- •7. Перша допомога при опіках
- •8. Перша допомога при укусах
- •9. Перша допомога при переохолодженні та обмороженні.
- •10. Перша допомога при запамороченні тепловому I сонячному ударах, при отруєннях
- •11. Перенесення I перевезення потерпілого
- •Лекція № 4 організація та проведення лабораторних досліджень План
- •2. Фактори, що стосуються підготовки обстежуваної особи
- •2. Зміни лабораторних тестів під впливом фармакологічних засобів
- •3. Фактори, що стосуються забору крові
- •4. Фактори, що стосуються зберігання біологічного матеріалу
4. Фактори, що стосуються зберігання біологічного матеріалу
Зміни концентрації речовин при зберіганні біологічного матеріалу можуть відбуватися з таких причин:
При тривалому контакті формених елементів і рідкої частини крові відбувається обмін речовин між плазмою та еритроцитами. У плазмі, сироватці крові різко збільшується концентрація тих речовин, вміст яких в еритроцитах більший: калію, фосфору, магнію, заліза, креатину, амінокислот, сечової кислоти, фосфоліпідів; активність ферментів: АсАТ, КФ, Г-6-Ф-дегідрогенази, альдолази тощо. Для визначення перелічених речовин потрібне негайне відділення сироватки (плазми) крові від еритроцитів.
Руйнування речовин під дією сонячного проміння. До фотолабільних речовин належать білірубін, порфірини, вітаміни, деякі амінокислоти. В добре освітленій кімнаті концентрація білірубіну в сироватці крові через годину знижується на 50%.
Окиснення речовин киснем повітря: білірубін, вітамін С, катехоламіни, ненасичені жирні кислоти тощо.
Обмін – перетворення одних речовин на інші: при кімнатній температурі протягом години стояння крові приблизно 0,8 мМоль/л (15 мг%) глюкози перетворюється на молочну кислоту. Знижується рН крові за рахунок накопичення молочної і піровиноградної кислот. Дуже нестійкий газовий склад крові: рО2 зменшується, рСО2 зростає. З моменту взяття крові інтенсивно збільшується кількість аміаку за рахунок ферментативого та неферментативного розщеплення азотовмісних речовин. Залишковий азот може зростати у 1,5-2 рази через добу за рахунок ферментативного і бактеріального розщеплення фібринолізину, трипсину, хімотрипсину та інших азотовмісних речовин.
Інактивація ферментів та денатурація білків: лабільні (β-глобуліни, β-ліпопротеїни, амілаза, альдолаза, кисла фосфатаза. Більш стійкі амінотрансферази, ЛФ, ХЕ, ліпаза.
Бактеріальне забруднення при зберіганні матеріалу загрожує фосфоліпідам, речовинам вуглеводного обміну, азотовмісним речовинам.
Отже, для отримання результатів аналізу, які правильно відображають зміни, що відбуваються в організмі, необхідно забезпечити чітке виконання правил взяття біологічного матеріалу, умови його зберігання та транспортування в лабораторію. Виконання цих правил повністю залежить від клінічного персоналу і повинно бути під постійним контролем лікаря.
Висновок. Трактуючи результати досліджень, слід враховувати умови, в яких знаходився обстежуваний перед взяттям проби біологічного матеріалу, в тому числі ступінь фізичної активності, положення тіла, інші діагностичні дослідження (введення контрастних речовин, проведення навантажувальних проб, деякі види пальцевого обстеження тощо), власне забір, доставку і зберігання досліджуваних середовищ, лікувальні заходи (лікарське, фізіотерапевтичне, хірургічне лікування).
Ігнорування вищезазначених факторів, які впливають на лабораторні показники, призводить до спотворення результатів здійснюваних аналізів, знижує їх достовірність і не відбиває істинного стану обмінних процесів в організмі.
Тому необхідно максимально враховувати перелічені фактори і по можливості уникати їх негативного впливу при проведенні клінічних і особливо біохімічних досліджень.