
- •61 Кількісні параметри і показники експертного опитування. Оцінка рівня «активності» експертів.
- •62 Кількісні параметри і показники експертного опитування. Оцінка рівня компетентність експертів з кожного із запропонованих питань.
- •63 Аналіз результатів опитування експертів.
- •64 Експертні оцінки і моделі бінарного вибору.
- •65 Моделі множинного вибору в експертному оцінюванні майбутнього.
- •66 Поняття оптимального прогнозу. Критерії якісного прогнозу. Сутність властивостей незсуненості та ефективності, критерії їх виявлення.
- •67 Оцінювання адекватності прогнозованої моделі. Перевірка випадковості коливань рівнів залишкової послідовності.
- •68 Оцінювання адекватності прогнозованої моделі.Перевірка відповідності розподілу випадкової компоненти нормальному закону розподілу.
- •69 Оцінювання адекватності прогнозованої моделі. Перевірка рівності математичного сподівання випадкової компоненти нулю.
- •70 Оцінювання адекватності прогнозованої моделі. Перевірка незалежності значень рівнів випадкової компоненти.
- •71 Критерії визначення якісного прогнозу.
- •72 Оцінка точності прогнозованої моделі та прогнозів. Параметричні методи аналізу точності прогнозів.
- •73 Непараметричні методи аналізу точності прогнозів.
- •74 Оцінка точності прогнозованої моделі та прогнозів. Непараметричні методи аналізу точності прогнозів. Сутність рангових критеріїв.
- •75 Інтегровані критерії точності й адекватності.
- •76 Поняття комбінованого прогнозу. Спосіб об’єднання окремих прогнозів.
- •77 Алгоритм об’єднання прогнозів
- •78 Методи об’єднання прогнозів. Сутність дисперсійно-коваріаційного методу.
- •79 Методи об’єднання прогнозів. Сутність регресійного методу.
61 Кількісні параметри і показники експертного опитування. Оцінка рівня «активності» експертів.
в) Показник активності експертівkаеi визначають таким чином:
,
(8.18)
де kаеi– коефіцієнт активності експертів по j-му напрямку;
mj– кількість експертів, що оцінили j-й напрямок;
m – загальна кількість експертів.
Чим більше kаеi, тим більша кількість експертів вважають себе компетентними в оцінюванні i-го напряму досліджень.
62 Кількісні параметри і показники експертного опитування. Оцінка рівня компетентність експертів з кожного із запропонованих питань.
г)Аналіз компетентності, як правило, здійснюють за допомогою спеціальних анкет. У відповідях на них кандидати в експерти мають продемонструвати свої ділові і фахові якості, а також аналітичні здібності.
Для визначення відповідності потенційного експерта названим вимогам використовують анкетне опитування. Додатково ще вдаються до самооцінювання компетентності експерта. Коли експерт визначає міру своєї обізнаності з досліджуваного питання. Оброблення даних дає можливість одержати кількісну оцінку компетентності потенційного експерта за такою формулою:
,
(8.19)
де vj — вага показника, закресленого експертом стосовно j-ї характеристики в анкеті у балах;
vjmax — максимальна вага (межа шкали) j-ої характеристики в балах;
n — загальна кількість характеристик компетентності в анкеті;
λ— вага клітинки, закресленої експертом у шкалі самооцінки в балах;
р — межа шкали самооцінки експерта в балах.
Показником компетентності експерта може слугувати такий коефіцієнт:
,
(8.20)
де kk — коефіцієнт компетентності експерта;
kз — коефіцієнт міри ознайомлення експерта з обговорюваною проблемою. Він визначається шляхом самооцінки експерта за десятибальною шкалою. Значення балів для самооцінки:
0 — експерт не розуміється на питанні;
1, 2, 3 — експерт мало розуміється на питанні, але воно належить до кола його інтересів;
4, 5, 6 — експерт задовільно розуміється на питанні, але не бере безпосередньої участі в практичному розв’язанні його;
7, 8, 9 — експерт добре розуміється на питанні, бере участь у практичному розв’язанні його;
10 — питання належить до кола вузької спеціалізації експерта.
Експерту пропонують самому оцінити міру обізнаності з питанням і підкреслити відповідний бал, який потім помножують на 0,1 і отримують коефіцієнт kз;
ka — коефіцієнт аргументації, який розраховують як суму балів еталонної таблиці. У цій таблиці експерт оцінює джерело інформації за градаціями: В (висока), С (середня), Н (низька).
63 Аналіз результатів опитування експертів.
Завершальним етапом експертної оцінки є аналіз результатів опитування, які служать інформаційним та рекомендаційним матеріалом для прийняття управлінських рішень. Аналізу повинні підлягати не лише система статистичних оцінок, але й весь хід проведення експертизи: визначення цілей, підбір експертів, складання опитувальних анкет, організація проведення опитування. Всі етапи експертизи повинні бути ретельно проаналізовані, щоб виявити всі негативні моменти і виключити їх в майбутньому. Система статистичних характеристик, отриманих за результатами обробки статистичних анкет – це лише сукупність показників, «сировина», що потребує вмілого та професіонального осмислення, оцінки, тлумачення, від яких, в кінцевому результаті, залежить успіх та практична цінність всієї експертизи.
Методика проведення аналізу результатів опитування експертів залежить, по-перше, від виду експертизи – індивідуальної чи колективної, а по-друге, від напрямку експертизи – визначення часу здійснення певної події, оцінка очікуваних в майбутньому величин параметрів об'єктів (процесів, явищ); оцінка відносної важливості фактора (напрямку); оцінка питомої ваги різних видів рішень та ін.
Враховуючи певну обмеженість індивідуальних експертних оцінок, їх результати необхідно порівнювати з існуючими поглядами на досліджувану проблему та результатами прогнозних оцінок інших спеціалістів.
За результатами експертизи слід провести якісну оцінку кожного члена експертної групи. При цьому слід звернути увагу не тільки на визнання та популярність окремих спеціалістів, а і від їх відношення до справи: точності, добросовісності, акуратності, творчого підходу, переконаності в своїй правоті, що може бути аргументована.
Необхідно дотримуватися досить важливого правила: жоден із спеціалістів не повинен бути виключений з експертної групи за формальними правилами (наприклад, за показниками узгодженості думок) без зваженого аналізу суті питання. Історія науки та техніки неодноразово ілюструє факти, що, на перший погляд, парадоксальні ідеї та висновки містять в собі нові фундаментальні відкриття.
Багато експертів являються, як правило, видатними спеціалістами тільки в своїй області. Тому їх висновки слід розглядати в більш широкому контексті, наприклад, з перспективами розвитку економіки підприємства (регіону, країни).
Іншими словами, висновки експертів слід пов'язувати із зовнішніми факторами, що визначають майбутнє прогнозованого об'єкта. Не слід забувати, що існує своя «цехова» зацікавленість експертів, свої інтереси, які не завжди збігаються із загальними інтересами. В зв'язку з цим висновки експертів повинні бути детально перевірені, осмислені та творчо використані.