
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання з курсу „українська етнологія”
- •Здавати матеріали: каб. 405 або 302 Світлані Вікторівні Запитання також до неї кожну анкету – з нової сторінки
- •Анкета 1. Народна метеорологія – обов’язкова анкета
- •Анкета 2: світоглядні уявлення
- •(Прізвище, ім’я та по-батькові складача анкети, факультет, спеціальність, група), Дата Анкета 3. Календарні обряди
- •(Прізвище, ім’я та по-батькові складача анкети, факультет, спеціальність, група), Дата Анкета 4. Родильні обряди
- •(Прізвище, ім’я та по-батькові складача анкети, факультет, спеціальність, група), Дата анкета 5. Весільні обряди
- •Анкета 6. Поховання. Поминки
- •Анкета 7. Народна астрономія
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Кафедра документознавства
і музейної справи
Індивідуальне навчально-дослідне завдання з курсу „українська етнологія”
1. _______________________________________________________________
2. _______________________________________________________________
3. _________________________________________________________ і т. д.
(перерахувати теми анкет по яких ви зібрали відомості)
Виконав (ла):
студент(ка) _______ групи
Історичного факультету
Спеціальність «історія»
Прізвище ім’я по-батькові
Керівник:
доцент кафедри документознавства
і музейної справи
Дмитренко А.А.
Луцьк-2012
Здавати матеріали: каб. 405 або 302 Світлані Вікторівні Запитання також до неї кожну анкету – з нової сторінки
Можна давати окремі відповіді (відомі інформаторам) на питання з різних анкет
Оформлення роботи:
Поля стор.: верхнє і нижнє – 2см, праве – 1см, ліве – 3см.
Шрифт 14 Times New Roman, інтервал – 1,5
До роботи можуть додаватися тогочасні фотографії, які розкривають тему, або будь-які фотокартки того часу, що дають можливість простежити одяг ,тогочасні житла і господарські споруди, побут і свята.
Фото подавати на цифрових носіях – не ксерокопії, а проскановані.
Фотокартки не клеїти, а вкладати у файли.
Анкета 1. Народна метеорологія – обов’язкова анкета
ПІП інформатора, рік народження, місце народж., місце запису, дата запису
на який час можна передбачити погоду?
як за сходом Сонця, можна зпрогнозувати погоду?
на які ознаки звертали увагу (колір Сонця, колір неба)?
як ці ознаки пояснювались?
як визначали погоду за заходом Сонця?
як прогнозували погоду за Місяцем?
на який час був цей прогноз?
у якій фазі Місяця найкраще його робити?
чи мало значення як розташований ріжок Місяця?
чи закритий він туманом?
що це означало?
що означали круги (гало) навколо Сонця чи Місяця?
як залежала погода від вітру?
чи має значення напрямок вітру?
як у різні пори року напрямок вітру вказував на погоду?
які назви дають вітру?
як називали дощ?
як пов’язували прогнозування погоди з хмарами?
які ознаки хмар виділяють?
як вони допомагали у прогнозуванні погоди?
як передбачали погоду за росою?
як пов’язували погоду з туманом?
як прогнозували погоду за снігом?
чи враховувались місцеві особливості?
на що вказувала добра видимість лісу, поширення звуку, хороша чутність звуку?
як рівень води в колодязі пов’язаний з передбаченням погоди?
як за димом з димаря можна спрогнозувати зміну погоди?
як передбачити погоду за спостереженнями за озером7
як за першим громом прогнозувати погоду?
чи міняється запах квітів перед зміною погоди?
як домашні тварини (коні, свині, собаки, коти) допомагали в прогнозі?
які спостереження за домашніми птахами (гуси, кури) вказують на зміни погоди?
як поведінка лелеки („бузька”, „бусла”) пов’язана з погодою?
чи пов’язана поведінка лелеки щодо потомства вказувала на врожай?
як будувалися прогнози на основі поведінки: чаплі, перепілки, синиці, ластівки, сороки, ворони, горобця, тетері, дикої качки, жайворонка, зозулі.
як можна спрогнозувати погоду спостерігаючи за комахами: бджолами, комарами, мухами, павуками, мурахами, жуками.
37.як квакання жаб пов’язати з погодою?
38.чи можна за ловлею риби дізнатися про погоду?
як за станом людського організму передбачити погоду?
чи існує взаємозв’язок між погодою однієї пори року з іншою (зими і літа)?
як дізнатися про погоду за поведінкою:
кротів, їжаків, зайців, білок, вовків, диких кабанів, лосів?
42.чи пов’язана поведінка болотних і польових мишей з погодою і як?
43.як за опаданням листя в лісі можна дізнатись про погоду?
44.чи можна було дізнатись про погоду зимою за розташуванням шишок на ялині?
як урожай грибів (білих, лисичок, сироїжок) свідчив про погоду зимою?
які обряди проводились для попередження засухи?
що треба було зробити, щоб пішов дощ?
як вберегтися від градобиття урожаю?
чи можуть люди керувати погодою?
як викликати дощ?