2. Addr(X):pointer;

x - будь-яка змінна чи ідентифікатор процедури/функції. Результат - показівник на x, сумісний із всіма типами показівників.

3. ptr(<сегмент>,<зміщення>:word):pointer;

функція перетворює надану у вигляді <сегмент>:<зміщення> адресу у показівник

4. Seg(X):word

ofs(x):word

x - ідентифікатор змінної, процедури чи функції. Ці функції повертають:

seg - адресу сегменту об'єкту x

ofs - адресу зміщення об'єкту x

5. dseg:word; - функція повертає адресу сегменту даних (вміст регістру ds)

cseg:word; - адресу сегменту коду (регістр cs)

sseg:word; - адресу сегменту стеку (регістр ss).

Порівняння показівників(=, <>)

Два показівники є рівними тільки у тому випадку, коли вони посилаються на той самий об'єкт - динамічну змінну. Використовувати обережно, оскільки не всі процедури нормалізують значення <сегмент>:<зміщення>.

Визволення динамічної змінної

Надання показівнику значення NIL розриває зв'язок між змінною та показівником, але не знищує самої змінної у динамічній пам'яті. Місце, яке вона займає, залишається зарезервованим і не може бути використано іншими динамічними змінними.

DISPOSE(var p:pointer);

• процедура знищує динамічну змінну, на яку посилається показівник p, та повертає пам'ять, що вона займала, до динамічної нерозподіленої пам'яті. Значення показівника р стає невизначеним. Слідкувати за звільненням динамічних змінних слід самостійно.

Утворювати та визволяти динамічні змінні можна також за допомогою іншої пари процедур:

getmem ~ freemem

Але якщо у процедурах NEW - DISPOSE об'єм пам'яті, що виділяється під динамічну змінну, визначається базовим типом показівника, то у процедурах getmem та freemem він визначається безпосередньо, за допомогою додаткового параметра.

getmem(var p:pointer;size:word);

- утворює динамічну змінну розміром size

freemem(var p:pointer,size:word);

• звільнює динамічну змінну розміром size.

Параметр size повинен дорівнювати відповідному параметру у процедурі getmem.

Блочне визволення пам'яті

Існують дві зв'язані між собою процедури, одна з яких фіксує поточний стан динамічної пам'яті (наприклад, перед викликом блоку процедури або функції), а інша відновлює цей стан (наприклад, після його виконання, звільнюючи всі динамічні змінні, які за цей час були утворені).

mark(var p:pointer);

- записує поточний стан heap-області у змінну p (фактично записується heaptr)

release(var p:pointer);

- повертає динамічну область до попереднього стану через показівник p (тобто heapptr надається значення p)

Процедура release(heaporg); звільняє всю динамічно розподілену пам'ять.

Таким чином, існує декілька засобів утворення та знищення динамічної змінної:

1) New/dispose

2) New/mark/release

3) Getmem/freemem.

Цими засобами не рекомендовано користуватися одночасно (в одній програмі).

Структури, побудовані на базі показівників:

1. Масиви показівників

2. Лінійні та циклічні однозв'язані списки, стек, черга

3. Лінійні двозв'язані списки

4. Дерева

Масив показівників на дані одного типу. Елементами такого масиву є показівники на базову структуру: рядок, запис, тощо. Хоча сам масив має фіксований розмір та займає постійне місце в оперативній пам'яті, динамічні елементи базового типу будуть утворюватися та розміщуватися у динамічній пам'яті під час виконання програми.

Лінійний та циклічний однозв'язаний список. Кожний окремий елемент такої структури містить крім одного або декількох інформаційних полів поле, в якому зберігається адреса наступного елементу. Останній елемент лінійного списку містить порожнє посилання (nil), тоді як останній елемент циклічного списку містить посилання на перший елемент. Такі структури утворюються та змінюються тільки під час роботи програми.

Стек типу FILO (first input last out) за допомогою лінійного однозв'язного списку може бути побудований наступним чином: список буде зростати з кінця, від елементу з порожнім посиланням на наступний. Кожний черговой елемент буде додаватись перед ним і ставати поточним (доступним для обробки - читання). При читанні останнього (поточного) елементу він знищується і показівник поточного елементу встановлюється на попередній.

Черга типу FIFO (first input first out) також може бути побудована за допомогою лінійного однозв'язного списку. Додавання елементу до черги буде виконуватись в кінець списку (після останнього елементу), а зчитування - з першого елементу з наступним його знищенням. Таким чином треба буде зберігіти два показівники - посилання на перший та останній елементи черги.

Двозв'язний список - такий, кожний елемент якого містить два посилання - на попередній та на наступний елементи. Перший елемент містить пусте посилання на попередній елемент, а останній - пусте посилання на наступний елемент. Такий список також можна зробити циклічним.

Існування подвійного посилання (на попередній та наступний елементи) надає можливість рухатись по списку як у прямому так і у зворотньому напрямках, але трохи ускладньює процедури вилучення та додавання елементів.

Двійкові дерева можуть також бути побудовані на базі елементів з двома адресними полями. Одне з них містить посилання на ліву, а друге – на праву гілку піддерева, що починається з данного вузла. Якщо одна з гілок відсутня, в адресному полі, призначеному для неї, міститься nil.

Приклад: Побудувати програму утворення бінарного дерева - реалізація програми «Вгадати тварину». Аналіз наявності вільної пам’яті не реалізовано.

program animals;

uses crt;

type tr=^tree; {опис показівника на тип tree, який описано нижче }

tree= record { тип “вузол дерева” – запис, який містить: інформаційне поле - }

mouse:string; { назва або властивість тварини, що відрізняє її від інших - і }

left,right:tr { посилання на ліве та праве піддерева }

end;

p=^string; { тип - показівник на рядок}

var

ut,ut1,utr,utl:tr; { змінні – показівники на вузол дерева}

s:string;

ans,new_anim,new_prop:p; { змінні – показівники на рядок:}

fl:boolean; { прапорець для виходу із програми}

pp:pointer; { показівник для фіксування та відновлення стану динамічної пам’яті }

function yes(s:p):boolean;

{ функція аналізує відповідь на запитання s і повертає значення true, якщо вона позитивна }

begin

write(s^);

readln(s^);

if(s^[1]='y')or(s^[1]='Y')then yes:=true else yes:=false;

end;

function add_node(s:p):tr;

{ функція створює новий вузол дерева як останній в данній гілці; повертає значення показівника на цей вузол; заповнює інформаційну частину нового вузла інформацією із рядка, на який вказує показівник s }

var

a:tr;

begin

new(a);

a^.mouse:=s^;

a^.left:=nil;

a^.right:=nil;add_node:=a

end;

begin

clrscr; writeln(‘Задумайте, будь ласка, тварину, а я її спробую відгадати’);

mark(pp); { фіксуємо поточний стан динамічної пам’яті}

{ ініціалізація майбутнього дерева – створення початкових трьох вузлів і зв’язків між ними:}

new(ut); {виділення місця для збереження змінної типу tree – вершини майбутнього дерева, показівники на неї – змінні ut – поточний- і ut1-фіксований}

s:='миша'; utl:=add_node(@s);ut^.left:=utl; {створюються і заповнюються }

s:='слон'; utr:=add_node(@s);ut^.right:=utr; { лівий і правий вузли першого рівня}

ut^.mouse:='великий';

ut1:=ut;

repeat

ut:=ut1;

repeat { проходження по існуючій структурі - відгадування }

ans^:='Про Вашу тварину можна сказати: « '+ut^.mouse+'»?(y/n)';

if yes(ans) then ut:=ut^.right else ut:=ut^.left;

until ut^.left=nil;

ans^:='Ви задумали тварину - '+ut^.mouse+'?(y/n)';

if not yes(ans) then

begin { доповнення дерева вузлами з новою інформацією}

writeln('А яку тварину Ви задумали?');readln(new_anim^);

ut^.left:=add_node(@ut^.mouse);

ut^.right:=add_node(new_anim);

writeln('Яка властивість, на Ваш погляд, її відрізняє?');readln(new_prop^);

ut^.mouse:=new_prop^;

end;

s:='Бажаєте повторити?';

fl:=yes(@s)

until not fl;

release(pp); { відновлення стану динамічної пам’яті }

writeln(‘Приємно було поспілкуватися’);readln

end.