Основні системи в управлінні запасами
Управління запасами — це вид управлінської діяльності, об'єктом якого є створення та зберігання запасів з розробкою графіків розміщення замовлень, отриманням матеріалів та контролем за виконання.
У випадках з фізичними продуктами організація має визначитись, виробляти їх чи закуповувати. Визначившись із цим питанням, вона повинна спрогнозувати попит і лише потім операційні менеджери визначають запаси, необхідні для задоволення цього попиту.
При організації управління запасами розрізняють 2 види попиту:
Залежний попит – означає необхідність комплектуючих, обумовлену попитом на кінцеву продукцію, частиною яких вони являються;
Незалежний попит – означає зовнішню необхідність в кінцевій продукції.
Система управління запасами при залежному попиті
Система управління запасами при залежному попиті на продукцію дає можливість чітко планувати потреби виробництва в матеріальних ресурсах, оскільки в цій ситуації основою планування є план виробництва.
Мета такого планування — забезпечити виробничий процес лише тим, що безпосередньо необхідне для виконання планів поточного періоду та визначення рівня щорічної загальної суми витрат на формування запасів.
Системи управління запасами при незалежному попиті
Управління запасами при незалежному попиті передбачає використання різних підходів, щоб мінімізувати загальні витрати, пов'язані із запасами.
Управління запасами при незалежному попиті використовує такі два підходи:
Модель економічного розміру замовлення - система з фіксованим обсягом продукції – Q-модель;
Періодична модель - система з фіксованим часом – Р-модель.
Q-модель. За цієї системи постійно контролюється рівень запасів, при якому повторюється замовлення та замовлювана кількість, тобто ці величини є фіксованими. Коли кількість падає нижче від встановленого рівня, видається замовлення на поповнення запасів, причому замовляється одна й та сама кількість виробів (рис. 1).
Q Нормативний рівень запасів
R
T
L
L L
де Q – обсяг;
R – точка замовлення;
L – період поставки чи час виконання замовлення.
Графічна залежність річних витрат на замовлення від обсягу (рис.2):
Витрати
2
1
3
Qопт Обсяг
де 1- витрати на закупку;
2 – витрати на зберігання;
3 – витрати на розміщення та оформлення.
Сфера застосування Q-моделі:
1) для запасів з високою вартістю;
2) високі витрати зберігання;
3) високий рівень збитків через відсутності запасів на складі;
4) знижка в ціні залежно від обсягу замовлення;
не передбачуваний чи випадковий характер попиту.
Р-модель. У даному випадку замовлення на поповнення запасів розміщується із заданою періодичністю, наприклад, раз на два тижні. Кількість виробів, що замовляється, нестабільна і залежить від наявного залишку. На схемі це можна відобразити таким чином.(рис.3)
Q
Нормативний рівень запасу
T
Дати поповнення запасу
Сфера застосування Р-моделі:
1) малоцінні предмети;
2) низькі втрати на зберігання;
3) незначні втрати через дефіцит запасів на складі;
4) знижка в ціні залежить від замовлення на кілька виробів;
5) відносно стабільний рівень попиту тощо.
6. Дефіцит (недостача) не допускається, якщо замовлення розміщене вчасно.