3. Основні задачі оперативного планування.

1) Виконання завдань по випуску готової продукції.

Результат: - задоволення потреб попиту;

• скорочення матеріальних запасів;

• прискорення оборотності оборотних засобів;

• зниження собівартості.

2) Організація ритмічності виробництва.

Результат: - скорочення обсягу незавершеного виробництва;

• ліквідація простоїв обладнання;

• зниження витрат на персонал, які пов’язані з наднормовими роботами.

3) Забезпечення нормального завантаження обладнання та робочої сили.

Результат: - покращення використання основних фондів;

• зниження собівартості.

4 Диспетчерування та оперативне розпорядництво.

Диспетчеризація — це система безперервного контролю та оперативного регулювання ходу виробництва з метою за­безпечення виконання плану згідно з відпрацьованим кален­дарним графіком.

Основні форми діяльності з диспетчерування зво­дяться до таких видів робіт:

• постійне збирання та облік інформації про хід виконан­ня реалізації прийнятих до виконання календарних графіків виробництва;

• виявлення відхилень від встановлених планових завдань та аналіз їх причин;

• здійснення оперативних заходів з усунення та подальшо­го попередження відхилень від плану;

• координація поточних робіт взаємопов'язаних ланок ви­робництва для забезпечення чіткого ритму роботи у відповідності з календарним графіком;

• керівництво оперативною підготовкою виробництва.

Уся робота з диспетчерського керівництва вироб­ництвом у межах підприємства покладається на персонал цен­трального диспетчерського бюро (змінні диспетчери та опе­ратори), що знаходиться в підпорядкуванні головного диспет­чера підприємства (який, у свою чергу, підлягає замісникові керівника з виробництва).

Організаційна побудова диспетчерського апарату підприємства залежить від типу, характеру та масштабу ви­робництва. На крупних підприємствах існують планово-диспетчерські відділи, в рамках яких функціонують центральні диспетчерські бюро, очолювані головним диспетчером. У складі центрального диспетчерського бюро створюються дис­петчерські групи, які здійснюють взаємодію з різними струк­турними підрозділами по забезпеченню ритмічного ходу ви­робництва.

Служба головного диспетчера здійснює такі основні функції:

• контроль ходу виконання виробничої програми за основ­ними видами виробів та за стадіями виробничого процесу;

• здійснення заходів із запобігання перебоїв у виробничо­му процесі;

• облік та аналіз внутрішньозмінних простоїв обладнання;

• облік і контроль забезпечення робочих місць усім не­обхідним.

На рівні цехів контроль за ходом виробництва здійснюється диспетчерами цехів підприємства. До їх компе­тенції відноситься:

• контроль виконання номенклатурного плану випуску виробів;

• контроль комплектуючих виробів та контроль міжцехо­вих заділів;

• контроль оперативної підготовки та забезпечення вироб­ництва;

• спостереження за роботою відстаючих підрозділів тощо.

5. Система оперативного управління “точно в строк”.

Сенс роботи за системою «точно в строк» полягає в тому, щоб на усіх фазах виробничого циклу потрібний напівфабрикат до місця наступної виробничої операції надходив саме тоді, коли це потрібно. Така система є у якійсь мірі що "витягає", тобто такий, коли ділянки, розташовані на подальших етапах виробничого циклу, як би витягає необхідну ним продукцію з попередньої ділянки.

Головна мета виробничої системи «точно в строк» - забезпечити гнучку перебудову виробництва при зміні попиту. Така система забезпечує оперативне регулювання кількості проведеної продукції на кожній стадії виробництва.

Система «точно в строк» побудована на підході: ритм роботи, обсяг та номенклатуру деталей, що знаходяться у виробництві, і вузлів визначає не заготовчу ділянку, а лише ділянка загальної збірки.

Замовлення продукції

Планування кількості продукції

Виготовлення деталей та вузлів

Загальна збірка

Продаж продукції

Замовлення

комплектуючих

Закупівля матеріалів

Замовлення

матеріалів

М

Продаж продукції

ал.. 6.2: Традиційна схема організації виробництва

Замовлення матеріалів Замовлення комплектуючих

Замовлення продукції

Мал..6.3: Схема організації з застосуванням системи «точно в строк»

Якщо система «точно в строк» діє на усій фірмі, то становиться непотрібними запаси матеріалів. Вони можуть бути повністю ліквідовані, що приведе також до ліквідації складських запасів і самих приміщень. З економічної точки зору запаси матеріалів грають роль носіїв витрат, "заморожених грошей". Витрати на зміст виробничих запасів зменшуються. Це приводить до зменшення об'ємів витрат на виробництво. Оборотність капіталу зростає.