Тема 6: Оперативний менеджмент операційної системи.
План заняття:
Призначення оперативного управління підприємством та види планування
Стратегії виробничого планування
Основні задачі оперативного планування
Диспетчерування та оперативне розпорядження
Система оперативного управління підприємством «точно в термін»
1. Призначення оперативного управління виробництвом та види планування.
Оперативне управління – це управління, що охоплює коло задач, які розв’язуються за забезпеченням функціонування виробництва в короткі планово-облікові періоди.
Кінцева мета ОУВ – забезпечити виконання в встановлені строки плану на виробництво та доставки продукції відповідно даним обсягам, номенклатурі та якості при раціональному використанні матеріальних та трудових ресурсів, всього виробничого потенціалу.
Побудова системи оперативного управління виробництвом визначається такими основними факторами:
організаційним типом виробництва;
характером спеціалізації підприємства;
розміром підприємства та його підрозділами;
рівнем розвитку кооперування;
ступеню механізації та автоматизації виробничих процесів.
Система ОУВ відіграє роль головного приймальника та джерела інформації для усіх основних служб підприємства. На мал.. 6.1 представлена схема потоків інформації, джерелом та споживачем якої є система ОУВ.
Матеріально-технічне
постачання
Інформаційні потоки:
1 – виробнича програма; звіт про виконання плану;
2 – технологічна та конструкторська документація;
3 – ліміти цехам на матеріали та комплектуючі, облік витрат матеріалів;
4 – календарний план, оперативний облік;
5 – план та заявки на обслуговування;
6 – договірні специфікації, план випуску та облік готової продукції;
7 – дані оперативного обліку витрат.
Центральною ланкою усієї системи ОУВ є оперативно-виробниче планування (ОВП). Розрізняють три рівня оперативного планування: заводський (міжцеховий), цеховий, дільничний.
За характером застосовуваних методів планові роботи діляться на три послідовно виконувані блока:
1. Об’ємне планування. Основною задачею є розподіл виконуваних робіт за підрозділами та плановими періодами з рахунком завантаження обладнання та площ.
2. Календарне планування припускає визначення термінів почала і закінчення робіт в цехах і термінів передачі їх продукції іншим цехам при необхідності з коректуванням результатів об'ємних розрахунків. Як плановий період при календарних розрахунках найчастіше вибирається місяць або квартал.
3. Поточне (або оперативне) планування. Основна задача – розробка конкретних виробничих завдань за номенклатурою робіт та виконавців на короткі планові періоди (декаду, тиждень, добу, робочу зміну).
Стратегії виробничого планування.
Центральною ланкою усієї системи ОУВ є оперативно-виробниче планування (ОВП). Розрізняють три рівня оперативного планування: заводський (міжцеховий), цеховий, дільничний.
За характером застосовуваних методів планові роботи діляться на три послідовно виконувані блока:
1. Об’ємне планування. Основною задачею є розподіл виконуваних робіт за підрозділами та плановими періодами з рахунком завантаження обладнання та площ.
2. Календарне планування припускає визначення термінів почала і закінчення робіт в цехах і термінів передачі їх продукції іншим цехам при необхідності з коректуванням результатів об'ємних розрахунків. Як плановий період при календарних розрахунках найчастіше вибирається місяць або квартал.
3. Поточне (або оперативне) планування. Основна задача – розробка конкретних виробничих завдань за номенклатурою робіт та виконавців на короткі планові періоди (декаду, тиждень, добу, робочу зміну).
Стратегії виробничого планування:
1.Стратегiя вiдслiдкування попиту.
2.Стратегiя використання робочого часу.
3.Стратегiя постiйного рiвня виробрицтва.