Тема № 2. Україна княжої доби та її роль у світовій історії.

Особливості утворення Київської Русі. Київська держава за часів князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого, Ярослава Мудрого. Соціально-економічний розвиток і державний устрій Київської Русі. Зовнішня політика і міжнародні зв’язки. Причини феодальної роздробленості. Київська держава за Ярославичів. Володимир Мономах. Розпад Київської держави і виникнення самостійних князівств на українських землях. Монголо-татарська навала на українські землі. Культура Київської Русі.

Галицькі землі за перших Ростиславовичів. Утворення Галицько-Волинської держави. Галицька Русь за правління Романа Мстиславовича і Данила Галицького. Князь Лев Данилович, король Юрій І Львович. Останні галицько-волинські князі (Андрій І, Лев ІІ, Юрій ІІ Болеслав). Культура Галицько-Волинської держави.

***

Під час вивчення цієї теми варто звернути увагу на теорію походження назви «Русь»; на норманське завоювання Києва в тому числі і на суть «норманської теорії»; на державний устрій Київської Русі, форми управління. Розглядаючи соціально-економічний устрій потрібно звернути увагу на назви категорій населення Київської Русі (князі, воєводи, бояри, купці, ремісники, чернь, смерди, рядовичі, закупи, холопи) їх майновий і соціальний статус. Окремо варто зупинитися на причинах феодальної роздробленості, вияснити, які з них були об’єктивними і невідворотніми, а які суб’єктивними.

Характеризуючи події, пов’зані з історією Галицько-Волинської, держави слід показати, що вона є безпосередня спадкоємиця політичної та культурної традиції Київської Рсі. Варто також звернути увагу на місце Галицько-Волинської держави в міжнародному житті країн Європи і в боротьбі проти монголо-татарської навали. Слід звернути увагу і на культурні здобутки Галицької Русі.

Запитання для самоконтролю:

1. Назвіть період існування держави Київська Русь.

2. За правління яких князів Київська Русь досягла свого розквіту і найбільшої могутності?

3. Хто із київських князів хотів зробити столицею своєї держави місто Переяславець на Дунаї?

4. Навіщо Володимир хрестив Русь?

5. Яка категорія селян (смерди, закупи, рядовичі, холопи) була найзаможнішою?

6. Назвіть роки існування Галицько-Волинської держави, покажіть на карті її територію.

7. Які пам’ятки культури Київської і Галицько-Волинської Русі збереглися до наших днів?

8. Якими були стосунки Данила Галицького із Золотою Ордою?

Література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 25, 27, 30, 36, 37, 39, 42, 46.

Тема № 3. Україна у складі Литви та Польщі.

Поділ українських земель між Литвою і Польщею в 1325-1352 роках.

Визволення українських земель від ординців у 1361-1362 роках. Українські землі у складі Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського. Кревська унія 1385 року, захоплення Галичини Польщею. Поширення влади Польщі на більшість українських земель. Люблінська унія 1569 року. Становище України у складі Речі Посполитої. Релігійне становище в Україні, Берестейська унія 1596 року. Культура України в Литовсько-Польську добу.

***

При вивченні даної теми потрібно звернути увагу на те, яким чином Литва приєднала українські землі. Здебільшого це відбулось шляхом династичних шлюбів та добровільного об’єднання у боротьбі проти зовнішніх ворогів. Порівняйте становище українського народу у складі Литовської держави і Речі Посполитої.

Детальної уваги вимагає розгляд релігійного життя в цей період. Окатоличення і ополячення українців призвело до того, що серед українського населення з’являється поділ на католиків (ополячена українська знать) і православних - українських селян та козаків. Православ’я зазнає значних утисків з боку Польщі. Проблему об’єднання католиків і християн спробувала вирішити Берестейська унія 1596 року, але вона не принесла миру і злагоди в релігійне життя – замість двох гілок християнства з’явилося три – уніатство, православ’я і католицизм.

Розглядаючи питання розвитку української культури у Литовсько-Польський період необхідно освітити роль руської (української) культури в Литовській державі, слід звернути увагу на складні умови в яких вона розвивалася у польський період. Проте навіть в складних умовах полонізації і окатоличення, рівень освіти, культури, мистецтва в Україні був досить високим, цьому сприяли створення Острозької і Києво-Могилянської академій, братських шкіл, подвижницька діяльність викладачів і вихованців цих закладів.

Запитання для самоконтролю:

1. За яких умов і коли Галицько-Волинським князем було проголошено Любарта?

2. З якою битвою пов’язано заснування Вінниці?

3. В чому полягала суть Кревської унії?

4. Як змінилось становище українського народу після підписання Люблінської унії?

5. Як вплинула на релігійне становище в Україні Берестейська унія 1596 року?

Література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 30, 39, 41, 47, 56.