1.3. В умовах обмежених можливостей зовнішніх залучень, у зв´язку з поширенням світової фінансової кризи, збільшився дефіцит банківських ресурсів, що негативно вплинуло на кредитування економіки.

Різке падіння довіри до банківської системи наприкінці минулого року призвело до масового вилучення коштів з депозитних рахунків, поглиблення розбалансування між залученими та вкладеними банками ресурсами. Тільки у жовтні-листопаді вкладниками вилучено з банківських депозитних рахунків коштів у національній валюті на суму майже 33 млрд. грн. або 55 відс. приросту депозитів у січні-вересні. При цьому питома вага депозитів у іноземній валюті в загальному обсязі депозитних ресурсів на кінець року склала 44 відс., що на 19 відс. пунктів перевищило порогове значення фінансової безпеки країни, визначене Методикою розрахунку рівня економічної безпеки, затвердженою наказом Міністерства економіки від 02.03.2007 № 60. У зв´язку з подорожчанням залучених коштів, зростанням облікової ставки Національного банку, середньозважена вартість кредитів у національній валюті впродовж року збільшилася до 21,6 відс. або в півтора раза. Приріст наданих у національній валюті кредитів склав 40,4 відс. і зменшився, порівняно з попереднім роком, на 32,4 відс. пункта. Валютні кредити, виражені у гривневому еквіваленті, зросли більш як у два рази, проте, враховуючи девальвацію на 52,5 відс. національної валюти до долара, - лише на 33,5 відс., тоді як у попередньому році - на 75,4 відсотка. На потреби реального сектору економіки спрямована лише третина наданих кредитів. Національним банком впродовж року здійснено операції з рефінансування банків на суму 169,5 млрд. грн. або у 67 разів більше, ніж у попередньому році (2,5 млрд. грн.), з них у жовтні-грудні - 105,4 млрд. грн., що становить 62 відс. річної суми. Водночас, як свідчать результати проведеної Рахунковою палатою перевірки, діяльність Національного банку у жовтні-грудні минулого року щодо забезпечення стабільності банківської системи шляхом рефінансування банків супроводжувалася прийняттям неправочинних та необґрунтованих рішень, системним порушенням умов та критеріїв відбору банків при прийнятті рішень про надання підтримки їх ліквідності. В результаті, рішення Правління Національного банку щодо надання банкам стабілізаційних кредитів на загальну суму 39,3 млрд. грн. не відповідали повною мірою вимогам чинних нормативно-правових актів. Надане рефінансування окремим банкам перевищувало встановлені граничні обсяги, кредити рефінансування направлялися банкам, що не відповідали критеріям відбору, встановлених нормативно-правовими актами.Незабезпечення контролю Національним банком за використанням отриманих коштів рефінансування спричинило спрямування банками значної їх частини на закупівлю іноземної валюти, що створило додатковий тиск на обмінний курс гривні.

1.4. Не забезпечена стабільність національної грошової одиниці. За експертною оцінкою Рахункової палати, в результаті волатильності офіційного курсу гривні додатково надійшло до державного бюджету 1,5 млрд. гривень.

Впродовж року офіційний курс гривні до долара змінювався. Якщо спочатку він був стабільний і становив 5,05 грн. за дол., то з 22 травня відбулася ревальвація гривні до 4,85 грн. за долар. Офіційний курс гривні до долара у червні-вересні зріс на 0,2 відсотка. Враховуючи, що окремі платежі до державного бюджету (податок на додану вартість та акцизний збір із ввезених на територію країни товарів, податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції тощо) планувалися за обмінним курсом 5,1 грн. за дол., недоотримані доходи державного бюджету від укріплення гривні склали 2,3 млрд. гривень. Проте внаслідок девальвації гривні у жовтні-грудні на 58,4 відс., до 7,7 грн. за дол. на кінець року, надходження зазначених платежів збільшилися на 3,8 млрд. гривень.

1.5. Споживчі ціни за минулий рік зросли на 22,3 відс., що перевищило в 1,4 раза урядовий прогноз і в 1,3 раза - показник попереднього року (діаграма 3). За експертною оцінкою Рахункової палати, за рахунок інфляційного фактору бюджетні надходження збільшилися на суму понад 2 млрд. гривень. Водночас посилення інфляційних процесів призвело до зниження якості життя населення.

Ціновий тренд споживчого ринку формувався під впливом зростання вартості житлово-комунальних послуг на 28,2 відс., в першу чергу, споживання газу (у півтора раза), а також продуктів харчування (на 24,5 відсотка). Наявна споживча інфляція призвела до реального зниження розмірів державних соціальних гарантій. Так, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, встановлений статтею 58 закону про державний бюджет, номінально зріс з 592 до 626 грн. або на 5,7 відс., проте реально він знизився на 13,6 відсотка. Мінімальна заробітна плата, згідно із статтею 59, відповідно, номінально підвищилася з 515 до 605 грн. або на 17,5 відс., проте реально вона зменшилася на 3,9 відсотка. Водночас, за даними Міністерства праці та соціальної політики, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у грудні склав 794 грн. і перевищив мінімальну заробітну плату на 189 гривень. Заробітну плату, нижчу за фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у грудні нараховано 2,3 млн. працівникам.

Діаграма 3. Індекси споживчих цін

(до грудня попереднього року)

В цілому, реальні доходи населення підвищилися на 10,3 відс., проте виявилися нижчими показника попереднього року на 4,5 відс. пункта. Реальна заробітна плата зросла на 6,3 відс., що є найгіршим показником за останні вісім років, і нижче урядового прогнозу на 5,2 відс. пункта.