
- •1. Сутність, структура і принципи бюджетної системи України
- •1.1. Сутність Державного бюджету України
- •1.2. Структура і принципи бюджетної системи України
- •2. Дефіцит державного бюджету та концепції його збалансування
- •2.1. Порядок складання, затвердження та виконання Державного бюджету України
- •2.2. Економічна сутність дефіциту Державного бюджету, причини його виникнення та концепції збалансування
- •3. Аналіз складання, розгляду та прийняття Державного бюджету України на 2007-2008 рр.
- •3.1. . Загальна оцінка підсумків економічної діяльності
- •1.2.1. Погіршення поточного рахунку платіжного балансу зумовлено зростанням дефіциту торгівлі товарами - до 17 млрд. Дол., що, порівняно з попереднім роком, більше на 6,4 млрд. Дол. Або в 1,6 раза.
- •1.3. В умовах обмежених можливостей зовнішніх залучень, у зв´язку з поширенням світової фінансової кризи, збільшився дефіцит банківських ресурсів, що негативно вплинуло на кредитування економіки.
- •3.2. Виконання загального фонду державного бюджету
- •Стан виконання показників державного бюджету за основними джерелами доходів наведено у таблиці 2
- •Діаграма 4. Структура доходів загального фонду у розрізі адміністраторів платежів
- •2.2. Обсяги невідшкодованого платникам податку на додану вартість досягли понад 14 млрд. Грн., що є максимальним значенням за час його адміністрування (діаграма 5).
- •Діаграма 7. Виконання загального фонду державного бюджету у 2008 році
- •Діаграма 8. Виконання спеціального фонду державного бюджету у 2008 році
- •Діаграма 9. Державний та гарантований державою борг у 2008 році
- •Підсумовуючи висновки, Колегія Рахункової палати відмічає:
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Підсумовуючи висновки, Колегія Рахункової палати відмічає:
1. Виконання Державного бюджету України здійснювалося в умовах уповільнення темпів економічного зростання, спричиненого, насамперед, падінням промислової діяльності. Внаслідок її високої експортозалежності, значне скорочення зовнішнього попиту призвело до зниження, вперше за останні десять років, обсягів промислового виробництва (на 3,1 відсотка). В результаті, приріст реального валового внутрішнього продукту склав 2,1 відс., що у 3,2 раза менше прогнозованого показника (6,8 відсотка). Розвиток реального сектору економіки також гальмувався через нарощування дисбалансів у банківській сфері, які посилювалися під впливом світової фінансової кризи та несвоєчасного вжиття запобіжних заходів. Зокрема, зросли диспропорції між строковим розміщенням кредитних ресурсів і залученими депозитами, наслідком чого стало зниження темпів кредитування економіки. Дефіцит поточного рахунку (12,9 млрд. дол.) платіжного балансу перевищив профіцит його фінансового рахунку (9,5 млрд. дол.), в результаті чого вперше сформувалося негативне сальдо платіжного балансу в сумі 3,4 млрд. дол., що призвело до суттєвої девальвації гривні. Наслідком високої інфляції (22,3 відс.) стало реальне зниження державних соціальних гарантій. За умов номінального зростання мінімальна заробітна плата реально зменшилася на 3,9 відс., а прожитковий мінімум - на 13,6 відсотка.
2. В цілому, план доходів державного бюджету в сумі 238,6 млрд. грн. не виконано на 6,9 млрд. грн. або 2,9 відсотка. До державного бюджету надійшло 231,7 млрд. грн., що на 65,8 млрд. грн. або 39,6 відс. більше, ніж у попередньому році. Реальні доходи, приведені до порівняних умов, зросли на 5,7 відсотка. Видатки державного бюджету проведені в сумі 241,5 млрд. грн., що на 21,9 млрд. грн. або 8,3 відс. менше запланованих 263,4 млрд. гривень. Порівняно з попереднім роком, номінальні видатки зросли на 67,2 млрд. грн. або 38,6 відс., а реальні на 7,3 відсотка. При плані в сумі 180,8 млрд. грн. до загального фонду державного бюджету надійшло 185,9 млрд. гривень. Перевиконання доходів загального фонду на 5,1 млрд. грн. або 2,8 відс. досягнуто за умов невідшкодування 14 млрд. грн. платникам податку на додану вартість, наявності переплат у сумі 8,6 млрд. грн., а також перерахування Національним банком 3,5 млрд. грн. авансових платежів. Видатки загального фонду склали 193,3 млрд. гривень. Незважаючи на перевиконання доходної частини загального фонду державного бюджету, планові призначення за видатками в сумі 199,8 млрд. грн. не виконано на 6,5 млрд. грн. або 3,3 відсотка. Невиконання затверджених обсягів видатків загального фонду зумовлено неналежним нормативно-правовим врегулюванням бюджетного процесу, недоліками у плануванні та організації проведення видатків, а також неспроможністю окремих головних розпорядників забезпечити своєчасний та повний розподіл і використання наявних ресурсів. Зазначені чинники призвели також до зростання кредиторської заборгованості загального фонду на 3,1 млрд. грн. або в 2,1 раза, до 5,8 млрд. гривень.
3. Вперше за останні три роки не виконано доходи спеціального фонду державного бюджету, затверджені в сумі 51,1 млрд. гривень. Надійшло до спеціального фонду 45,9 млрд. грн., що на 5,2 млрд. грн. або 10,3 відс. менше затвердженого законом і на 12 млрд. грн. або 20,7 відс. - планового обсягу доходів, збільшеного згідно зі змінами до кошторисів, внесеними впродовж бюджетного року розпорядниками коштів, до 57,9 млрд. гривень. Частка загальнодержавних податків і зборів у доходах спеціального фонду у минулому році зросла на 14,9 відс. пункта, до 65,8 відс. загальної суми. Видатки спеціального фонду проведено в сумі 48,2 млрд. грн., що на 4,9 млрд. грн. або 9,2 відс. менше затверджених бюджетом і на 15,3 млрд. грн. або майже на чверть - планових обсягів, з урахуванням внесених впродовж бюджетного року змін.
4. Дефіцит державного бюджету, в цілому, склав 12,5 млрд. грн., що у два рази менше планового розміру і становив 1,3 відс. ВВП або половину прогнозованого рівня (2,6 відсотка). Внаслідок здійснення внутрішніх і зовнішніх запозичень, надання державних гарантій та девальвації гривні загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу зріс, в основному, у листопаді-грудні, більш як у два рази, до 189,4 млрд. грн., проте залишився в економічно безпечних межах.
5. У поточному році негативні минулорічні тенденції значно посилилися і призвели до суттєвого економічного спаду, високої інфляції, невиконання показників державного бюджету, реального зниження державних соціальних гарантій. Тому, збереження рівня життя населення має бути головним пріоритетом у здійсненні антикризових заходів та коригуванні бюджетних показників.