Можливі співвідношення динаміки виторгу від реалізації

і динаміки оборотних активів

Динаміка оборотних активів	Динаміка виторгу від реалізації продукції
	Зростання	Зниження
Зростання	(1) ТЗ. ОА ТЗ. В	(5)
	(2) ТЗ. ОА ТЗ. В
	(3) ТЗ. ОА ТЗ. В
Зниження	(4)	(6) ТЗ. ОА ТЗ. В
		(7) ТЗ. ОА ТЗ. В
		(8) ТЗ. ОА ТЗ. В

З табл. 2.24 бачимо, що:

• в умовах ситуацій (1) і (6) швидкість обігу залишається незмінною;

• за ситуаціями (3), (4) і (8) відбувається прискорення оборотності;

• в умовах ситуацій (2), (5) і (7) має місце уповільнення оборотності.

Розглянемо кожну ситуацію більш докладно.

Ситуація (1) характеризується зростанням вартості оборотних активів за умов розширення господарського обігу. Темпи зростання виторгу і оборотних активів ідентичні, що свідчить про незмінну оборотність. Причиною збільшення суми оборотних активів є збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції. Істотних змін за іншими чинниками (умови постачання сировини й матеріалів, тривалість виробничого циклу, терміни передпродажної підготовки продукції й кредитна політика підприємства тощо) не відбулося.

Ситуація (2) характеризується позитивною динамікою оборотних активів і виторгу. Але при цьому темпи зростання оборотних активів більші за темпи зростання виторгу. Це свідчить про уповільнення їхньої оборотності. Однією з причин збільшення загальної суми оборотних активів та їх складових є збільшення господарського обігу. До інших причин, що обумовлюють зростання оборотних активів за окремими складовими, можна віднести такі:

• зростання виробничих запасів може пояснюватися підвищенням цін на матеріали; організацією закупівель більшими партіями або збільшенням тривалості періоду між поставками (залежно від системи управління запасами – фіксована або періодична); збільшенням матеріалоємності продукції; зміною методу обліку вартості запасів та інші. Однозначно розглядати ситуацію не можна, бо можуть бути як негативні, так і позитивні моменти. Так, негативним моментом є уповільнення оборотності. З іншого боку, у випадку закупівлі матеріалів великими партіями із знижкою підприємство зможе поліпшити фінансові результати, що, безумовно, відноситься до позитивних моментів;

• збільшення незавершеного виробництва може бути викликано збільшенням тривалості виробничого циклу з різних причин. Наприклад, зміни в структурі продукції, недоліки в організації виробництва і оперативно-календарному плануванні тощо;

• зростання залишків готової продукції може свідчити про збільшення термінів передпродажної підготовки, недостатню оцінку попиту і недостатньо ефективний маркетинг;

• збільшення дебіторської заборгованості може бути викликано пом’якшенням кредитної політики (збільшення періоду кредитування, зменшення частки авансових платежів тощо) і погіршенням платоспроможності покупців. Пом’якшення кредитної політики оцінюємо позитивно (сума виторгу зросла), тому що надання товарного кредиту – один з інструментів стимулювання збуту. У той же час треба враховувати, що уповільнення оборотності дебіторської заборгованості обумовить збільшення фінансово-експлуатаційних потреб підприємства. Це негативно вплине на рівень фінансової стабільності.

У ситуаціях (3) і (4) відбувається прискорення оборотності, що за умов збільшення продажу оцінюється позитивно. При цьому ситуація (4) краща, адже в цьому випадку спостерігається не тільки відносне, а й абсолютне вивільнення обігових коштів. Причинами того може бути наступне:

• оптимізація виробничих запасів за умов підвищення ритмічності постачання (зменшення інтервалу між поставками або розміру партії закупівлі), поліпшення контролю за станом запасів, більш економічних закупівель, зниження матеріалоємності продукції; перегляду облікової політики тощо.

• запровадження гнучкого нормування і контролю за станом незавершеного виробництва з метою скорочення виробничого циклу;

• активізація збутової діяльності та підвищення ефективності маркетингової діяльності, що призведе до зменшення запасів готової продукції на складах підприємства;

• запровадження активних форм управління дебіторською заборгованістю, а саме оптимізація кредитної політики і використання різних інструментів її рефінансування.

Ситуації (5) і (7) однозначно негативні, адже за умов зниження обсягу реалізації відбувається уповільнення оборотності. Треба зазначити, що ситуація (7) дещо краща у порівнянні з (5). Причинами, що сприяють формуванню ситуацій типу (5) і (7), можуть бути:

• зниження попиту на продукцію;

• відповідне пом’якшення кредитної політики, що призведе до збільшення дебіторської заборгованості;

• затоварення готовою продукцією;

• утворення понаднормативних виробничих запасів;

• зростання незавершеного виробництва тощо.

Якщо спостерігаються ситуації типу (6) або (8), то можна сказати, що підприємству вдалося дещо нівелювати наслідки зниження обсягу продажів і запобігти надмірному відволіканню коштів у запаси і дебіторську заборгованість. Такий стан може скластися в результаті наступних операцій:

• коригування планів закупівлі сировини, матеріалів і комплектуючих тощо;

• своєчасного виявлення й реалізації зайвих виробничих запасів;

• коригування виробничої програми;

• рефінансування дебіторської заборгованості тощо.

У процесі економічної діагностики стану оборотних активів господарюючого суб’єкта необхідно надавати оцінку з обов’язковим урахуванням причин, що обумовили зміни в їх сумі і структурі.

Завдача 4.3. На підставі відомостей про склад необоротних активів підприємства, що наведені у табл. 4.4, оцінити динаміку окремих статей і зробити припущення щодо можливих причин змін, що відбулися. Відповідь обгрунтувати.

Таблиця4.4