- •3. Історіографічний факт
- •4. Сучасні іст. Концепції укр. Вчених та узагальнення в них досягнень світової іст.Науки…
- •5. «Літописний період» 11-13 ст.
- •6. Галицько - волинський літопис
- •7. Історичні твори сусідніх україні земель 11-13 ст.
- •10. Історичні твори другої пол. 16-першої пол. 17 ст.
- •11. Зміцнення літописної традиції та поширення історичних знань в україні (кінець 16 – перша пол. 17 ст.)
- •12. Полемі́чна літерату́ра (від грец. «войовничий»)— літературна творчість церковно-теологічного і художньо-публіцистичного характеру в Україні.
- •13. Українська національна традиція в густинському літóписі
- •14. Регіональні літописи першої половини 17 ст.
- •15. Історія боротьби укр.Козацтва з туреччиною, кримом і польщею у мемуарах першій половині 17 ст.
- •16. Мемуари 16-17 ст. Як своєрідний вид історичної літератури.
- •17. Боротьба укр.Народу зі шляхетською польщею...Кінця 16-першої половини 17 ст. У літописах і хроніках.
- •18. «Хроніка з літописців стародавніх» феодосія сафоновича.
- •19. Козацькі літописи
- •20. Історія хмельниччини у творах граб’янки і величка.
- •21. Історичні хроніки і реєстри першої половини 18 ст.
- •22. Козацько-старшинські автономістичні ідеї в історичних творах другої половини 18 ст.
- •23. Відображення історії запоріжжя в другій пол. 18 ст.
- •25. Проблеми історії україни в мемуарній літературі 18 ст.
- •26. Українська археографія в останній третині 18 – першій половині 19 ст.
- •27. Галицька історіографія історії україни (кін. 18 – поч. 19 ст.)
- •29. Історична концепція зубрицького.
- •30. Націон. Ідея та її бачення в творчості «руської трійці»
- •31. Бантиш-Каменський та «Історія Малої Росії»
- •32. Історичні дослідження я.М.Марковича та о.М.Марковича.
- •33. "Історія Малоросії" м.А. Маркевича.
- •34. Опрацювання і видання о. Бодянським праць з укр. Історії. Власні істор. Твори.
- •35. Історія Запоріжжя та Слобідської України у творах і. І. Срезневського.
- •36. "Історія Русів".
- •37. Початок науково-критичного підходу до вивчення історії України. М. Максимович.
- •37. Початок науково-критичного підходу до вивчення історії України. М. Максимович.
- •39. М.Костомаров (основні твори, народницький напрямок в історіографії).
- •41. Етнографічні та літературні роботи п.Куліша початк. Періоду творчості.
- •42. Історія козацтва, міщанства та шляхетського стану у творах Куліша.
- •44. Галицька історіографія історії України другої пол. Хіх ст..
- •45. Історична концепція в.Антоновича.
- •46. «Київська школа» в.Б.Антоновича.
- •47. Вплив м. Драгоманова на розвиток укр. Іст. Думки.
- •48 Історичні праці о. Лазаревського.
- •51. Діяльність нтш у Львові.
- •52. «Іст. Українського народу» о. Єфименко.
- •53. Д. Яворницький – дослідник іст. Запор. Козацтва.
- •54. Початок наукової праці м.Грушевського у Львові.
- •55. Звичайна схема руської історії м. Грушевського.
- •56. М.Грушевський – дослідник історії кр.
- •57. Історія українського козацтва у концепції м.Грушевського.
- •58. Погляди Грушев. На укр. Іст. Хіх-хх ст
- •61. Дослідж. Іст.Укр. В заруб. Історіографії хіх -п.Трет.Хх ст.
- •62. Державницький напрямок в укр..Історіогр.
- •63. Історичні погляди в. Липинського.
- •64. Історія Галичини у творах с.Томашівського.
- •65. Українська революція 1917р. І перспектива іст. Досліджень.
- •67. Діяльність вуан.
- •68. Матвій Яворський та його школа.
- •69. Дмитро Іванович Багалій.
- •71. Українська історіографія у західній україні в 20-30 – ті рр.
- •72. Істор. Твори і. Крип’якевича.
- •73. Історія україни у післявоєнний період (40-60-ті рр.)
- •74. Радянська історіографія історії україни у 70-80-х рр.
- •76. Історична наука в україні на рубежі 80-90-х рр.
- •77. Новітні дослідження історії україни у наукових та навчальних інститутах львова.
- •78. Дослідження історії україни емігрантськими вченими у 20-30р
- •79. Історія україни у працях вчених укр.Діаспори (40-70-ті рр.)
- •80. Сучасні дослідження історії україни зарубіжними вченими.
72. Істор. Твори і. Крип’якевича.
Серед вихованців М.Грушевського виділявся Іван Крип'якевич (1886-1967), який залишив багату і різнопланову історичну спадщину. Народився І.Крип'якевич у м.Львові, в сім'ї священика. Вже на першому курсі І.Крип'якевич зібрав в архівах Львова матеріали до розвідки "Львівська Русь в першій половині XVI ст. , яка була надрукована в "Записках НТШ''.
Тоді ж у "Записках НТШ" (том 65) була видрукувана праця 19-річиого Івана Крп’якевича "Матеріали до історії торгівлі Львова".
У 1908-1914 рр. вийшли друком дослідження І.Крип'якевича "Посли на дворі Хмельницького", "Скарби Хмельницького", "Скульптури Хмельницького", "Прапор Хмельницького" тощо. Праця І.Крип'якевича "З козацької сфрагістики" і досі залишається неперевершеною щодо кількості залученого матеріалу (загалом описано 37 печаток, в тому числі 25 загальновійськових), і за методикою дослідження й точного розшифрування легенд.
У 1911 р. І.Крип'якевич здобув науковий ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію на тему "Козаччина і Баторієві вольності".
І.Крип'якевич приділяв значну увагу поширенню знань з історії рідного краю, постійно публікуючи науково-популярні статті на сторінках періодики. У "Письмах з Просвіти" він зокрема надрукував такі розвідки, як "Богдан Хмельницький в Галичині" (1907), "Львів, його минувшина і теперішність" (1910), "Княжий город Галич" (1911) тощо. І.Крип'якевич - автор серії розвідок з історії Львова: "Проходи по старім Львові" (1930), "Від Високого замку до Личакова", "Львівський ринок", "Руська вулиця у Львові", що пізніше були зібрані в окрему книгу "Історичні проходи по Львові" (1932). Ці та багато інших краєзнавчих праць ученого відзначаються багатою джерельною базою і науковою сумлінністю. При цьому слід зазначити, що І.Крип'якевич розглядає українство Львова не як самоізольовану масу, а як постійну органічну частину творців львівської історії, аргументовано розкриває процеси взаємовпливів та взаємопроникнення різних культур, що сформували своєрідне обличчя міста. Разом з тим, йому вдалося довести безпідставність стереотипу про малочисельність, некультурність та невпливовість українців у середньовічному Львові. Це не тільки значно розширило відомості з історії окремих українських інституцій та закладів, а й відкрило нові, раніше невідомі інституції.
Серед інших праць слід відзначити: "Велику історію України" (автор М.Голубець: вступ, редакція і окремі частини - І.Крип'якевич); далі, у 1936 р. видана "Історія українського війська" (І.Крип'якевич - княжі і козацькі часи); 1937 р. - "Історія української культури" (І.Крип'якевич - перша частина - "Побут"); 1938-1939 рр.~ "Всесвітня історія" (повністю -І.Крип'якевич). У 1938 р. учений завершив рукопис синтезованої праці "Історія України", яка була задумана як посібник для народних шкіл та читалень "Просвіти". Курс вийшов дуже гармонійним: поруч з питаннями політичної та військової історії автор приділив багато уваги історії внутрішнього устрою України, соціальній структурі, історії культури, побуту населення.