
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 1 Тема роботи: Реакції галогенування. Добування галогенопохідних із спиртів.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •6.Хід роботи
- •7.Спостереження
- •8.Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 Тема роботи: Реакції ацилювання.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •2.Побічні реакції:
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •5. Схема приладу
- •6. Хід роботи
- •7. Спостереження
- •8. Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 Тема роботи: Реакції ацилювання.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •8. Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Тема роботи: Відновлення ароматичних нітросполук.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •5.Схема приладів
- •6.Хід роботи
- •7.Спостереження
- •8. Розрахунок виходу:
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 Тема роботи: Ацилювання. Реакція естерифікації.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •Розрахунок рецептури :
- •7. Спостереження
- •8. Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні питання
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •4. Розрахунок рецептури:
- •Результати розрахунку рецептури
- •5. Схеми приладів
- •7. Спостереження
- •8.Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 Тема роботи: Реакції електрофільного заміщення. Добування ароматичних галогенопохідних.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •6.Хід роботи
- •7.Спостереження
- •8. Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Тема роботи: Реакції діазотування та азосполучення.
- •Іі. Експериментальна частина
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •5.Хід роботи
- •7.Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Т ехніка безпеки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 Тема роботи: Реакції діазотування та азосполучення.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •2.Побічні реакції:
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •5.Хід роботи
- •7.Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Контрольні питання
- •Література
7.Розрахунок виходу
1. Теоретичний вихід
2.Практичний вихід - г. Процент виходу від теоретичного :
Висновок:
Примітки
. Перед виконанням синтезу визначте послідовність операцій.
. Кількість усіх речовин і розчинів повинна бути старанно відміряна. Невиконання цих вимог викликає ускладнення реакцій багатьма побічними процесами.
. Сульфанілова кислота – внутрішня сіль, погано розчинна у воді. Мета обробки содою або лугом – добути вільну аміногрупу з внутрішньої солі і перетворити сульфанілову кислоту у її натрієву сіль, краще розчинну у воді.
. При діазотуванні на поверхні розчину не повинен з’являтися бурий газ (оксиди азоту), що свідчить про розклад нітритної (азотистої) кислоти, яка не встигає прореагувати. Надлишок азотистої кислоти може окиснювати і нітрозувати продукти реакції.
.
Кислотність середовища
контролюють за допомогою конго-червоного,
що синіє у сильнокислому середовищі.
Кількість і концентрація кислоти повинні
бути оптимальними, оскільки зменшення
рН приводить до збільшення кількості
активних реагентів діазотування,
одночасно зменшується концентрація
вільного аміну ( амін утворює сіль), що
приводить до уповільнення реакції
діазотування.
. Йодкрохмальний папірець – фільтровальний папір, просочений йодидом калію і крохмалем, індикаторний папірець на HNO2. У кислих розчинах НІ окиснюється HNO2 до І2, який дає з крохмалем синє забарвлення: КІ + HCl = КCl + НІ
2НІ + 2HNO2 = I2 + 2NO + 2H2O.
Якщо діазотування закінчилось, то при нанесенні краплини цього розчину на йодкрохмаль-ний папірець з,явиться фіолетова пляма, що свідчить про наявність вільної HNO2 в розчині.
.Якщо при азосполученні додати НСІ більше, ніж потрібно за розрахунками, то метилоранж не утвориться, оскільки диметиланілін перетвориться на сіль, яка не активна в реакціях SE і реакція азосполучення відбуватися не буде.
Т ехніка безпеки
1.При приготуванні розчинів NaOH твердий луг брати шпателем або пінцетом. Працювати в захисних окулярах. При попаданні лугу на шкіру змити великою кількістю води та нейтралізувати 1% -им розчином оцтової кислоти.
2. При попаданні кислоти на шкіру уражене місце промити великою кількістю води та нейтралізувати 1-%-им розчином гідрокарбонату натрію.
3.Процеси діазотування, азосполучення та перекристалізацію проводити у витяжній шафі.
Контрольні питання
Наведіть механізм та умови проведення реакції діазотування .
2. Як залежить швидкість реакції діазотування від будови вихідного аміну і умов реакції?
Як визначають кінець діазотування ?
Які ароматичні сполуки можуть бути азокомпонентами для синтезу азобарвників?
В яких умовах відбувається реакція азосполучення?
6. Де застосувуються азобарвники?
Лабораторна робота № 9 Тема роботи: Реакції діазотування та азосполучення.
Мета роботи: Синтез азобарвника п-нітроанілінового червоного (парачервоного).
При виконанні роботи потрібно синтезувати речовину, навчитись проводити діазотування та азосполучення, працювати з речовинами, що розкладаються, готувати розчини певних концентрацій, освоїти прийоми роботи з охолоджувальними сумішами, навчитись виділяти речовину.
Тривалість виконання: 6 год.