
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 1 Тема роботи: Реакції галогенування. Добування галогенопохідних із спиртів.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •6.Хід роботи
- •7.Спостереження
- •8.Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 Тема роботи: Реакції ацилювання.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •2.Побічні реакції:
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •5. Схема приладу
- •6. Хід роботи
- •7. Спостереження
- •8. Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 Тема роботи: Реакції ацилювання.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •8. Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Тема роботи: Відновлення ароматичних нітросполук.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •5.Схема приладів
- •6.Хід роботи
- •7.Спостереження
- •8. Розрахунок виходу:
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 Тема роботи: Ацилювання. Реакція естерифікації.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •Розрахунок рецептури :
- •7. Спостереження
- •8. Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні питання
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •4. Розрахунок рецептури:
- •Результати розрахунку рецептури
- •5. Схеми приладів
- •7. Спостереження
- •8.Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 Тема роботи: Реакції електрофільного заміщення. Добування ароматичних галогенопохідних.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •6.Хід роботи
- •7.Спостереження
- •8. Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Техніка безпеки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Тема роботи: Реакції діазотування та азосполучення.
- •Іі. Експериментальна частина
- •3. Фізико-хімічні константи речовин
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •5.Хід роботи
- •7.Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Т ехніка безпеки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 Тема роботи: Реакції діазотування та азосполучення.
- •І. Теоретична частина
- •Іі. Експериментальна частина
- •2.Побічні реакції:
- •4.Розрахунок рецептури :
- •Результати розрахунку рецептури
- •5.Хід роботи
- •7.Розрахунок виходу
- •Примітки
- •Контрольні питання
- •Література
7.Спостереження
Перша Друга
перегонка (t0 C ) перегонка (t0 C )
Перша крапля -
Початок перегонки –
Кінець перегонки –
Основна маса перегналась -
Маса приймача з продуктом - г
Маса приймача –
Маса продукту –
8. Розрахунок виходу
С6Н6 + Br2 С6Н5Br + HBr
За методикою Теоретичний вихід : |
Для даного досліду Теоретичний вихід:
|
Практичний вихід - 75 г |
Практичний вихід - г |
Процент виходу від теоретичного :
|
Процент виходу від теоретичного: |
Висновок:
Примітки
. Розбийте хід роботи на послідовні операції.
. Зважуючи колбу з водою до поглинання і після, можна визначити масу HBr і, рахуючи на сирий бромбензол, скласти баланс витрат брому
Тільки після додавання води колбу можна виносити з витяжної шафи.
Техніка безпеки
1. При виконанні роботи потрібно чітко дотримуватись правила техніки безпеки при роботі з бромом. При попаданні на шкіру бром легко поглинається, це приводить до опіків та ран, які важко загоюються. Слизові оболонки очей та носоглотки при дії пари брому запалюються. Вдихання пари брому приводить до тяжких уражень дихальних шляхів. Усі роботи з бромом слід проводити у витяжних шафах в гумових рукавичках та захисних окулярах. Заливати бром у крапельну лійку треба тільки через звичайну лійку, вставлену в горловину крапельної лійки так, щоб забезпечувався вихід повітря, що витісняється. Крапельну лійку при цьому закріплюють на штативі. Під час прикапування брому одною рукою відкривають краник, злегка вдавлюючи його в гніздо, а другою - притримують лійку вище краника, щоб краплі брому не могли попасти на руки.
У витяжній шафі повинна бути посудина з розчином аміаку або соди для нейтралізації брому на предметах і посудина зі спиртом, а також ватні тампони. При попаданні брому на шкіру негайно промокнути його сухим ватним тампоном, протерти тампоном, змоченим аміаком, і покласти спиртовий компрес. При випадковому вдиханні пари брому змочити тампон спиртом і вдихати пари спирту через ніс, вийти на свіже повітря, уникаючи різких рухів. Про всі випадки ураження бромом негайно повідомити викладача.
2. Прилад потрібно розбирати обережно, бо краплинки брому можуть залишитися на крапельниці, холодильнику і потрапити на шкіру. Перед миттям посуд промити розчином аміаку.
Контрольні питання
1.Наведіть механізм електрофільного заміщення на прикладі бромування бензолу. Які каталізатори використовуються? Як змінюється їхня активність?
2.Поясніть орієнтуючу здатність замісників І та ІІ типу?
3.Наведіть механізм утворення п-дибромбензолу.
4.Яких правил техніки безпеки слід дотримуватись при роботі з бромом?
5. Як слід готувати посуд для роботи з бромом?
6.Чому при добуванні бромбензолу бром додають до бензолу, а не навпаки?
7..Як визначають початок та кінець реакції бромування бензолу?
8. Які речовини можна перегнати з водяною парою?
9.Чим відрізняються проста і фракційна перегонки?